156. В чому суть неокейсіанських теорій економічного зростання с. Домара і р. Харрода?

У післявоєнні роки перший план соц.-ек-го розвитку в західних країнах виступає проблема ек-го зростання. Рой Харрод розробив динамічний варіант теорії ек-го зростання на його думку динаміка передбачає стійкі темпи зростання протягом тривалого періоду на відміну від статики, що передбачає просте відтворення. Харрод виходить з того, що в основі ек-го зростання лежать 3 фактори:

1. Робоча сила;

2. Випуск продукції, або дохід на душу населення;

3. Розмір наявного капіталу.

Для розробки своєї моделі Харрод запроваджує такий показник НТП, як капіталомісткість, тобто відношення капіталу до випуску продукції. Для забезпечення стійкості темпів зростання при повній зайнятості по Харроду частка доходу, що інвестується повинна дорівнювати частці, що заощаджується. У цьому питанні Харрод близький з Кейнсом. Але якщо у Кейнса розмір інвестицій визначається граничною ефективністю капіталу (норма прибутку), то Харрод пов’язує ці зміни із зростанням населення, а також технічним прогнозуванням та розміром капіталу.

Домар вважає інвестиції основною рушійною силою економічного зростання у зв’язку з їх подвоєнним ефектом: доходні і виробничі. Інвестиції на думку Домера є необхідною умовою зростання але цього не достатньо, бо для перетворення можливості виробництва у дійсність необхідний ефективний попит, що формується переважно тими ж інвестеціями за допомогою доходного ефекту, причому в цьому випадку інвестиціям припадає роль стимулятора подальших інвестицій.

Рівняння Хоррода і Домера досить близькі і тому часто говорять про рівняння Харрода-Домера. Моделі економічного зростання Х.-Д. Були однофакторними тобто спрощенними. Основним їх положенням було те, що динамічна рівновага вимагає певної відповідності виробництва та попиту.

153. В чому суть теорії ефективного попиту?

Сукупний попит – головна змінна величина, впливаючи на яку, можна досягти рівноваги – так стверджується у кейнсіанській макроекономічній моделі. При цьому йдеться про т. з. ефективний попит, що дорівнює сукупній пропозицій і забезпечує повну зайнятість.

За умов закритої ринкової економіки без державного регулювання сукупний попит визначається сукупними витратами, які включають споживчі витрати домашніх господарств (споживання населення) і інвестиційні витрати фірм (грошові витрати підприємств). Інших джерел сукупного попиту за такої ситуації не існує. Основним елементом регулювання сукупного попиту Кейнс вва­жав інвестиції. Розглядаючи функцію споживання стійкою, він всю увагу зосере­див на умовах забезпечення стійкого приросту інвестицій, динаміка яких визнача­ється доходами. Тому споживання потрібно стимулювати тільки після того, під­креслював Кейнс, як досягається стадія інвестиційного насичення виробництва.

Однак і приріст інвестицій має свою межу. Особливо це виявляється за умов економічної стагнаціі, коли обсяги виробництва незначні і відсутня тенден­ція до зростання. При цьому порушується ринкова рівновага на користь сукупної пропозиції, яку Кейнс приймав за цілком еластичну.

Саме таку ситуацій досліджував Кейнс у своїй базовій макроакономічній моделі. Він прийшов до висновку, що без регулюючого впливу держави і без зов­нішнього ринку нестача сукупного политу зумовлює хронічне порушення ринкової рівноваги і неповну зайнятість. При цьому ринковий механізм виявляється не в змозі лише через споживання і інвестиції виправити становище, ринкова еконо­міка надовго залишатиметься у нерівноважному стані депресії.

Проте для досягнення ефективного попиту потрібне державне втру­чання в економічні процеси, що приводить у дію ще два чинники сукупних витрат – державні витрати і чистий експорт.

За відсутності автоматичного механізму досягнення повної зайнятості лише державне регулювання сукупного политу відкриває можливість досягнення динамічної економічної рівноваги.