6. Яким чином автор трактату "Артхашастра" рекомендує регламентувати присвоєння торговельного прибутку купцями і торговцями?

Староіндійську економічну думку 4-3 ст до н.е. узагальнено у трактаті "Артхашастра", автором якого є Каутілья – радник царя Чандрагупти І. У творі особливо підкреслюється роль керівника держави у розробці і реалізації правильної економічної політики. Державотворець мав регулювати ціни на товар, створюючи товарні фонди, і зберігати активний баланс державного бюджета. Рабство визнається природним явищем. Щоб обгрунтувати регламентоване присвоєння прибутку купцями торгівцями, Каутілья виходить з того, що оскільки ціна товару на ринку складається не тільки з витрат на виробництво, а із торгівельних витрат, то перш слід установити частку прибутку в ціні товару в розмірі 5% ціни на місцеві товари, і 10% - на іноземні.

7. Хто одним із перших в історії економічної думки звернувся до всебічного вивчення проблеми поділу прані у суспільстві?

Свої економічні погляди Ксенофонт виклав у творах, головним з яких є трактат "Домострой". Він один із перших в історії економічної думки звернувся до всебічного вивчення проблем поділу праці в суспільстві. Разом із старими поглядами, він глибоко аргументував досить нову для того часу тезу про те, що "найбільш проста робота" може виконуватися найбільш продуктивно, що ступінь поділу праці зумовлений, як правило розмірами ринку, фізичною працею повинні займатися раби, а розумовою – правителі. Тобто Ксенофонт перше указав на взаємозв’язок між поділом праці і ринком.

8. Які функції грошей виділяв Ксенофонт?

Одним із перших був Ксенофонт і в осмисленні двох сторін будь якого товару, виражених в його корисних якостях (споживна вартість) і здатності до обміну(мінова вартість). Пропонував нагромаджувати гроші як скарб, страховий фонд на випадок війни, для розширення натурального господарстві, вказуючи на функції обігу і засобу нагромадження.

9. У чому особливості моделей ідеальної держави в працях Платона і Аристотеля?

Основні твори Платона "Держава", "закони". У "Державі" виклав концепцію "ідеальної держави". Вихідною була думка про те, що держава яка складається з багатих і бідних утворює на одну державу, а дві: державу багатих і державу бідних. Нерівність має коріння в природі людини, через що є нездоланною. Кожна людина повинна одержати свою частину багатства відповідно до своїх здібностей, що буде справедливо. Але здібності кожної людини є обмежені, а потреби безмежні. Виникає суперечність між задоволенням потреб і можливим їх забезпеченням. Саме розв’язання суперечностей Платон вбачає в утворенні міста, тобто в об’єднанні людей, між якими встановлюється розподіл праці, який є основним принципом побудови держави та її природною основою. З тези, що люди по природі наділені неоднаковими здібностями випливає необхідність закріплення або їх поділу по заняття, тобто кожна людина повинна займатися тією діяльністю, яка найбільш відповідає її здібностям, а свої потреби вона може задовольняти за допомогою інших людей через обмін продуктами. В результаті з’явилися ринок, торгівля, гроші.

В "Законах" пропонує ще один проект держави, ек. орієнтація якої була більш реалістичною. На думку Платона кожна держава повинна бути господарчо виокремлена, самостійна і виконувати відповідні її функції.

Аристотель, як і Платон створює проект соц. держави, соц. основою якої має бути громадяни, які володіють достатньою власністю. Аристотель підтримує ідею поділу суспільства (вільні раби) і праці(розумова-фізична) і поділяє погляди щодо малої значущості ремесла для суспільства (виділяючи, як і Платон, землеробство). Оригінальність побудови такої держави зумовлена тим що всі види господарства розглядаються в ньому з точки зору використання засобів забезпечення і придбання багатства, яке він відносить до природної сфери, тобто економіки і неприродної хрематистики.