136. Розкрийте зміст моделі ек-го росту Дж. Міда.

В моделі одного із основоположників теорії росту Дж. Міда машини утворюють єдину форму капіталу. Важливу роль відіграє теорія граничної продуктивності, відповідно до якої доходи, які отримують власники факторів вир-ва, визначаються граничними продуктами, які створюються відповідними факторами. Це означає, що дана концепція фактично виступає у ролі неокласичної теорії розподілу. Неокласична теорія росту заснована на принципі досконалої концепції, відповідно, відсутності держ. втручання в ек. як обов’язкової умови, що заперечує рівність між доходами власників факторів вир-ва і їх граничними продуктами. Передбачається також незмінність ефективності факторів вир-ва і їхньої взаємозамінності. Взагалі, Дж. Мід прихильник мінової концепції.

137. Які історико-економічні передумови виникнення інституціоналізму.

Виник на рубежі 19-20 століть в США. Виявився реакцією на панування монополій в ринковій економіці. Початковий етап розвитку характеризувався різкою критикою монополістичних корпорацій, їх спочатку нічим не обмеженого свавілля. В цих умовах “закон ринків” Сея, на якій більше 100 років спиралися представники “чисто ек.теорії” втрачав сою привабливість. Етапи: ранній або критичний інституціоналізм (1 чверть 20ст); пізній або позитивістський інституціоналізм (30-50рр); неоінституціоналізм (60-80рр).

138. Чому інституціоналізм вважається альтернативою неокласичної теорії?

Коренной порок неоклассической концепции институционалисты видят в том, что она неизменно исходит из идеи незыблемости приоритета рыночной структуры, рынка в экономике. Институционалисты отвергают её, как и неоклассический тезис о суверенности потребителя. Они критикуют сторонников неоклассических школ за игнорирование глубинных и долговременных изменений в развитии общества. И в этом вопросе позиция представителей социально-институционального направления явно предпочтительнее.

139. Сформулюйте методологічні особливості інституціоналізму.

Методологія має багато спільного з німецькою іст.школою. Вона передбачала: широке використання описово-статистичних методів, історико-генетичний метод, як вихідну та основоположну – категорію інституту(сукупність правових норм, звичаїв, традицій). Таким чином, ін-зм став якісно новим напрямом ек.думки. В методології виділяють 3 суттєві риси: невдоволення високим рівнем абстракції неокласиків і особливо статичним х-ром ортодоксальної теорії ціни; прагнення до інтеграції ек.теорії з іншими науками або віра у переваги міждисциплінарного підходу; невдоволення недостатнім рівнем емпіризму класичної та неокласичної теорій, заклик до глибоких кількісних досліджень.

142. В чому сутність соціально-правового інституціоналізму Дж. Р. Коммонса.

Коммонс поділив суспільство на професійні групи які співпрацюють між собою, конфлікти, які при цьому виникають він визначав як складові соціальної еволюції. Завдання держави як основної інституції, полягає у розв’ язанні цих конфліктів законодавчими та юридичними засобами. Першоосновою юридичних основ суспільства є угоди між підприємцями і представниками. Згодом до цих угод повинні приєднатися сім’ї, корпорації, і, навіть, сама держава з її юридичними інститутами. Всі угоди в суспільстві Коммонс поділяв на три групи – ринкові, адміністративні і розподільчі.

Перші включають трьох учасників – покупця і продавця, потенційних покупця і продавця, суд. Другі – це угоди між керівниками і підлеглими. Треті – рішення правлінь корпорацій, оподаткування, бюджет, регулювання цін.

Коммонс як і Веблен, на предній план ставив сферу обігу, основну обігу він поділяв операціям з цінними паперами, водночас розглядав ще дві форми власності. 1. речову (засоби виробництва) 2. неречову (борги і позики). Коммонс вважав людський розум здатним вирішувати будь-які актуальні проблеми, якщо тільки правовими засобами спрямовувати його в правильне русло.