Кома у складному реченні

У складному реченні кома ставиться:

1. Для відокремлення речень, що входять до складу складносурядного речення:

Жде спрагла земля плодотворної зливи,

І вітер гуляє над нею бурхливий (І. Франко).

2. Для відокремлення речень, що входять до безсполучникового складного речення:

За вікном світило сонце, був чудовий весняний день, на душі теж було по-весняному.

3. Для відокремлення речень, що входять до складного речення з безсполучниковим і сурядним зв’язком:

Синіють води, зеленіє яр,

І стеляться сліпучі краєвиди (М. Зеров).

4. Для відокремлення підрядних речень від головних у складнопідрядному реченні:

Вирішальну роль для розвитку суспільства відіграє колективна трудова діяльність, яка характеризується глибоким поділом праці (З підручника).

Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка).

5. Для відокремлення речень, що об’єднуються в складне ре­чення за допомогою повторюваних сполучників і…і, ні…ні, або…або, то…то, чи…чи та ін.:

То дощ, то сніг, то знову дощ, І листя лопотіло (М. Вінграновський).

Основні правила переносу

Розрізняють орфографічні й технічні правила переносу.

При технічних правилах переносу не можна:

1) Переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, які до них відносяться: Т. Г. Шевченко (а не Т. Г. // Шевченко), гр. Борисенко (а не гр. // Борисенко), акад. (доц., проф.) Гончаренко (а не акад. (доц., проф.) // Гончаренко), тов. Котюк (а не тов. // Котюк).

Проте коли імена, звання тощо подаються повністю, то прізвище, а також по батькові можна переносити.

2) Відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 1998 р. (а не 1998 // р.), 20 га (а не 20 // га), 15 см (а не 15 // см), 8 г (а не 8 // г).

3) Відривати й переносити граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс: 2-й (а не 2- // й), 5-го (а не 5- // го), 15-му (а не 15- // му) та ін.

4) Розривати умовні (графічні) скорочення типу вид-во, і т. д., і т. ін., т-во і под.

5) Переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

Вправа. Сформулюйте технічні правила переносу, використовуючи подані нижче приклади. Згрупуйте їх у дві колонки: 1) не можна переносити; 2) можна переносити.

Т. Г. // Шевченко, Леся // Українка, Іван // Якович Франко, гр. // Степанченко, доц. // Грінчишин, академік // Амосов, 1999 // рік, 1999–2000 н. // р., 15 // г, та // ін., Анатолій Федорович // Павленко, ХХІ // століття, професор // Януш, ОО // Н, 30 // см,3, 30 // куб. см, 150 // гектарів.

Синтаксис Речення

1.1. Речення – це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має інтонаційну завершеність і служить для спілкування (він довго збирався це зробити, але не встиг).

Основними ознаками речення є предикативність та інтонація завершеності.

Предикативність (від лат. рraedicatio - стверджене, сказане, висловлене) – це віднесеність змісту речення до об'єктивної дійсності. Предикативність властива будь-якому реченню і виявляється в ознаках часу, особи, а також в оцінці сказаного розповідачем (бажаність чи небажаність, реальність чи нереальність, впевненість в істинності чи ні).

Інтонація завершеності оформлює речення як цілу синтаксичну одиницю.

1.2. За метою висловлювань розрізняють три типи речень:

1. Розповідні речення містять у собі певну інформацію, повідомляють про якийсь факт чи подію (Вчора відбулося засідання Верховної Ради; Ми раді тебе бачити).

2. Спонукальні речення закликають до дії, висловлюють наказ, побажання, вимогу чи дозвіл. Цей тип речення має свою, так звану спонукальну інтонацію, якій властиві високий тон і пришвидшений темп: Вставай, хто живий, в кого думка повстала! (Леся Українка).

3. Питальні: власне питальні речення потребують відповіді (Скажіть, котра година?), та риторичні питання, на які відповідь не передбачається (Що ж це у світі діється?).

1.3. За емоційним забарвленням речення поділяються на:

1. Неокличне (емоційно нейтральні речення) – це розповідні, питальні і спонукальні речення зі звичною для них інтонацією.

2. Окличне (емоційно забарвлені речення) – це ті ж розповідні, питальні і спонукальні речення, але вимовлені з окличною інтонацією.

1.4. За структурою речення поділяються на прості і складні:

1. Простим називається речення, в якому є тільки одна граматична основа (предикативний центр).

2. У складного речення таких основ може бути декілька.

Прості речення можуть ускладнюватися відокремленими другорядними членами, однорідністю різних членів речення, звертанням, вставними і вставленими словами, сполученнями і реченнями.