- •Українська мова Вступ
- •Поняття літературної мови
- •2. Розділи мовознавства
- •Стилі літературної мови
- •3.1. Науковий стиль
- •3. 2. Офіційно-діловий стиль
- •3.3. Публіцистичний стиль
- •3. 4. Художній стиль
- •3.5. Розмовний стиль
- •3. 6. Конфесійний стиль
- •Лексикологія
- •4.1.2. Прямі і переносні значення слів
- •4.3. Загальновживані і не загальновживані слова
- •5. Фразеологія
- •6. Лексикографія
- •Лексико-фразеологічний аналіз слова
- •Ділові папери
- •Стандарти оформлення документів
- •Інформаційні документи та службові листи.
- •Звернення
- •Скарга/ пропозиція
- •Автобіографія
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •Ім’я, прізвище, по батькові (піб)
- •Граматика української мови
- •Вступ: морфологія та предмет її вивчення
- •I Іменник
- •1.2. Розряди за значенням:
- •3.3. Відмінки іменників
- •Закінчення іменників 2-ої відміни ч.Р. В .Р.В. Однини: -а, -я чи –у, -ю?
- •Власні назви населених пунктів: Києва, Харкова, Лондона, Обухова.
- •Творення і правопис імен по батькові
- •II Прикметник
- •2.2. Розряди прикметника за значенням
- •2.2. Відносні
- •2.3. Присвійні
- •2.4. Морфологічні ознаки прикметника
- •Рід та число прикметника
- •Відмінювання прикметників
- •Перехід прикметників в іменники
- •Морфологічний розбір прикметників
- •III Числівник
- •Відмінкові форми числівників
- •Зв'язок числівників з іменниками
- •Морфологічний розбір числівників
- •4. 2. Морфологічні ознаки займенника:
- •Морфологічний розбір займенників
- •V Дієслово
- •5.3. Морфологічні ознаки дієслова
- •Морфологічний розбір дієслів
- •Дієприкметник
- •2. Розряди дієприкметника за значенням
- •3. Морфологічні ознаки дієприкметника
- •Морфологічний розбір дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Морфологічний розбір дієприслівників
- •VI Прислівник
- •1. Синтаксичні ознаки
- •Морфологічний розбір прислівників
- •Службові частини мови
- •VII Прийменник
- •1. Синтаксична роль
- •2. Первинні та вторинні прийменники
- •3. Прості, складні і складені прийменники
- •4. Морфологічні ознаки
- •Морфологічний розбір прийменників
- •VIII Сполучник
- •Морфологічний розбір сполучників
- •IX Частка
- •1. Синтаксична роль частки
- •2. Розряди часток за значенням
- •3. Морфологічні ознаки частки
- •Морфологічний розбір часток
- •X Вигук
- •1. Синтаксична роль вигука
- •3. Розряди вигуків за значенням
- •Морфологічний розбір вигуків
- •Пунктуація
- •Кома у складному реченні
- •Основні правила переносу
- •Синтаксис Речення
- •Будова речення
- •2.2. Логічний наголос
- •Другорядні члени речення
- •5. Односкладне речення
- •7.1. Речення з однорідними членами.
- •7.2. Речення з відокремленими членами
- •8. Речення із звертанням
- •9. Речення зі вставними і вставленими компонентами
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Складне речення
- •2. Безсполучникове складне речення
- •З однорідними (однотипними):
- •З неоднорідними (різнотипними) частинами:
- •Синтаксичний розбір складного речення
Морфологічний розбір прикметників
1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.
2. Знайдіть початкову форму (називний відмінок однини чоловічого роду).
3. Визначте розряд за значенням: якісний, відносний чи присвійний; ступінь порівняння (для якісних).
4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.
5. Визначте групу (тверда, м'яка чи мішана).
6. Визначте форму (повна чи коротка).
7. Знайдіть спосіб творення.
8. Правопис.
Християнська віра -
III Числівник
3. 1. Числівник – це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори, сотий).
3.2. Розряди числівників за значенням і граматичними ознаками поділяються на:
Кількісні (сто п'ятнадцять, чотири, один).
Порядкові – позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? Котрі?( шостий, шоста, шосте, шості, дванадцятий, мільйонний).
Кількісні числівники позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Виділяються:
цілі, або власне кількісні (тридцять шість, один, сімнадцять),
дробові (шість сьомих, три цілих шість десятих),
збірні (дев’ятеро, шестеро, дванадцятеро),
неозначено-кількісні (декілька, кільканадцять, чимало, багато).
1) Власне кількісні числівники називають ціле число або визначену кількість предметів, що не поділені на частини. Власне кількісні числівники поєднуються у словосполученнях з іменниками, які називають предметі, що піддаються лічбі (п'ять моряків, шістнадцять кроликів).
Дробові числівники називають дробове число або певну кількість як частину від цілого. Дробовим числівником називається також числівник, який називає дробову величину в сполученні з цілим числом (три цілих і дві десятих, дванадцять дві цілих і одна третя).
До дробових числівників також належать числівники півтора і півтораста.
Збірні числівники визначають кількість предметів як сукупність. Кількість збірних числівників обмежена – це слова від двоє до десятеро, від одинадцятеро до двадцятеро, а також тридцятеро, обоє, обидва, двійко, трійко, четвірко, п'ятірко.
Неозначено-кількісні числівники називають точно не визначену кількість предметів. Неозначено-кількісні числівники можуть поєднуватися у словосполученнями, що піддаються лічбі, а слова багато, небагато, мало, чимало, немало також з речовинними і абстрактними іменниками (багато років, чимало води).
За будовою числівники поділяються на:
Прості мають один корінь ( нуль, вісім, один, шість, дев’ять),
Складні мають два корені.(11-19, 20-90, крім сорок, 200-900); (збірні одинадцятеро — двадцятеро); дробові (півтора, півтораста);неозначено-кількісні (кількадесят, кільканадцять, кількасот).
Складені містять в собі два і більше простих чи складних числівників (сто двадцять шість, чотири тисячі один).
3.3. МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ
Кількісні числівники не мають граматичних ознак роду та числа (крім один) і змінюються лише за відмінками (три- трьох- трьом- три- трьома- (на) трьох).
Виняток становлять числівники один (одна, одне), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.
Порядкові числівники, як і прикметники, мають такі морфологічні ознаки:
Рід (чол. – перший, тринадцятий; жін. – перша, тринадцята; сер. – перше, тринадцяте).
Число (однина – одинадцятий, множина – одинадцяті).
Відмінок:
називний четвертий
родовий четвертого
давальний четвертому
знахідний четвертий (четвертого)
орудний четвертим
місцевий (на) четвертому
ПРАВОПИС:
Разом пишуться порядкові числівники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний,
-мільйонний, -мільярдний: п’ятисотий, двадцятип’ятитисячний, стотридцятимільярдний.
Через дефіс пишуться: порядкові числівники, написані цифрами і буквами: 10-й, 20-го, 50-ий.
Окремо пишеться кожне слово у складених числівниках: двадцять другий, сто тридцять сім, триста дев’яносто сьомий.