Відмінкові форми числівників

Числівник один змінюється за родами, числами і відмінками, як займенник той.

Усі кількісні числівники змінюються лише за відмінками (два і обидва в Н.в. має ж.р.):

Від-ки	ІІ тип відмінювання	ІІІ тип від-ня	ІV тип від-ня	V тип відмінювання
Н.	-a/ -і, -и, -еро	-__	-__	-сті, -ста, -сот
Р.	-ох	-и	-а	-сот,
Д.	-ом	-и	-а	-стам
З.	Як у Н. або Р.	Як у Н.в.	Як у Н.в.	Як у Н.в.
О.	-ома (-ма)	-ма	-а	-стами
М.	-х	-и	-а	-стах

1) За ІІ типом: два, обидва, три, чотири, кілька, багато, усі збірні (двоє, троє, четверо, п’ятеро…) та займенники скільки і стільки.

*обидва втрачає частину –два, а збірні – суф. –еро.

* чотири и багато в О.в., мають зак. –ма: чотирма, багатьма (і багатьома).

2) За ІІІ типом: числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканадцять і кількадесят. У складних числівниках цього типу (п’ятдесят-вісімдесят) відмінюється лише друга частина. В основах слів шість, сім, вісім чергуються голосні.

3) За IV типом відмінюються числівники сорок и дев’яносто, сто.

4) За V типом відмінюються числівники від двохсот до дев’ятисот, а також кількасот. У цих числівниках змінюються обидві частини: перша – як числівник ІІ або ІІІ типу, а друга – як іменник місто в множині. Пишуться разом.

Двісті, двохсот, двомстам, двісті, двомастами, (на) двохстах.

П’ятсот, п’ятисот, п’ятистам, п’ятсот, п’ятьмастами, (на) п’ятистах.

5)Числівники тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни і групи.

6) У складених кількісних числівниках (скільки?) відмінюються всі складові частини, у порядкових (котрий?) – тільки останнє слово.

Тисяча сім, тисячі семи, тисячі семи, тисячу сім, тисячею сьома, (на) тисячі семи.

Тисяча сьомий, тисяча сьомого, тисяча сьомому, як Н. чи Р., тисяча сьомим, тисяча сьомому.

7)У дробових числівниках перша частина відмінюється, як кількісний, а друга – як порядковий.

Кількісні й порядкові числівники по-різному пов’язуються з іменниками в реченні, що зумовлено їхніми різними граматичними ознаками.

Зв'язок числівників з іменниками

1. Порядкові числівники граматично залежать від означуваних іменників і тому узгоджуються з ними в роді, числі і відмінку: на двадцятий день – чол. рід/ однина/ зн. в.; сьогодні двадцяте число - сер. рід/ однина/ наз. в. Зустрінемось о двадцятій годині – жін. рід/ однина/ місц. в.

2. Кількісні числівники у наз. і знах. в. керують означуваним іменником, тобто вимагають від нього певного відмінка, в інших – узгоджуються іменником за відмінком. Напр.: числівник керує іменником

Н. п’ять яблук Н. + Р. множ.

Р. п’яти яблук Р. + Р. множ.

Д. п’яти яблукам Д. + Д. множ.

З. п’ять яблук Н. + Р. множ.

О. п’ятьма яблуками О. + О. множ.

М. (у) п’ятьох яблуках М. + М. множ.

Кількісні числівники по-різному керують означуваним іменником. Наводимо правила керування:

1) Числівники два, три, чотири вимагають від іменника Н. в. множини: три (рідні) брати, чотири (нові) комп’ютери, два (білі) лебеді.

Виняток: іменники, які втрачають у множині суфікс -ин (киянин – кияни, вірменин –вірмени), а також ім’я, плем’я вживаються при числівниках два, три, чотири у формі Р. в. однини: двадцять два киянина, тридцять три селянина, два племені, чотири імені;

2) числівники від п’яти і більше, тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменника Р. в. множини: п’ять братів, дев’ятсот днів, тисяча гривень, мільярд років;

3) дробові числівники (півтора; півтораста +мн.) вимагають від іменника форми Р.в. одн.: одна десята процента, півтора року, три сьомих аркуша;

Виняток: дві п’яті виробів (Р.в. мн.), одна десята запасів (Р.в. мн.)

4) Збірні числівники вимагають від іменника Р.в. множини: двоє курчат, семеро козенят, четверо дверей.

Із збірними числівниками вживаються:

• переважно іменники чол. роду – істоти: семеро овець, троє учнів, дванадцятеро шахтарів;

• іменники сер. роду виявляють тенденцію до вживання із цими числівниками; існують варіантні форми: два вікна/ двоє вікон; п’ять ліжок/ п’ятеро ліжок. Але іменники 4-ої відміни – назви істот вживаються тільки із збірними числівниками: троє хлоп’ят, семеро лошат, вісімнадцятеро курчат і под.

• іменники множинні, що називають парні предмети: двоє воріт, четверо ножиць, семеро окулярів (можливо також: чотири пари ножиць, сім пар окулярів);

5. у датах назви місяців вживаються тільки у Р.в. одн. : друге лютого, перше вересня, з першим травня, з двадцять третього серпня.

Вправа: утворіть правильну форму:

Півтора (зошит), два (раз), чотири (оберемок), півтори (зміна), півтора (день), три (місяці), два (училище), два (острів), перед першим (грудень), два з половиною (вагон), два (апельсин), півтора (місяць).