- •Українська мова Вступ
- •Поняття літературної мови
- •2. Розділи мовознавства
- •Стилі літературної мови
- •3.1. Науковий стиль
- •3. 2. Офіційно-діловий стиль
- •3.3. Публіцистичний стиль
- •3. 4. Художній стиль
- •3.5. Розмовний стиль
- •3. 6. Конфесійний стиль
- •Лексикологія
- •4.1.2. Прямі і переносні значення слів
- •4.3. Загальновживані і не загальновживані слова
- •5. Фразеологія
- •6. Лексикографія
- •Лексико-фразеологічний аналіз слова
- •Ділові папери
- •Стандарти оформлення документів
- •Інформаційні документи та службові листи.
- •Звернення
- •Скарга/ пропозиція
- •Автобіографія
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •Ім’я, прізвище, по батькові (піб)
- •Граматика української мови
- •Вступ: морфологія та предмет її вивчення
- •I Іменник
- •1.2. Розряди за значенням:
- •3.3. Відмінки іменників
- •Закінчення іменників 2-ої відміни ч.Р. В .Р.В. Однини: -а, -я чи –у, -ю?
- •Власні назви населених пунктів: Києва, Харкова, Лондона, Обухова.
- •Творення і правопис імен по батькові
- •II Прикметник
- •2.2. Розряди прикметника за значенням
- •2.2. Відносні
- •2.3. Присвійні
- •2.4. Морфологічні ознаки прикметника
- •Рід та число прикметника
- •Відмінювання прикметників
- •Перехід прикметників в іменники
- •Морфологічний розбір прикметників
- •III Числівник
- •Відмінкові форми числівників
- •Зв'язок числівників з іменниками
- •Морфологічний розбір числівників
- •4. 2. Морфологічні ознаки займенника:
- •Морфологічний розбір займенників
- •V Дієслово
- •5.3. Морфологічні ознаки дієслова
- •Морфологічний розбір дієслів
- •Дієприкметник
- •2. Розряди дієприкметника за значенням
- •3. Морфологічні ознаки дієприкметника
- •Морфологічний розбір дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Морфологічний розбір дієприслівників
- •VI Прислівник
- •1. Синтаксичні ознаки
- •Морфологічний розбір прислівників
- •Службові частини мови
- •VII Прийменник
- •1. Синтаксична роль
- •2. Первинні та вторинні прийменники
- •3. Прості, складні і складені прийменники
- •4. Морфологічні ознаки
- •Морфологічний розбір прийменників
- •VIII Сполучник
- •Морфологічний розбір сполучників
- •IX Частка
- •1. Синтаксична роль частки
- •2. Розряди часток за значенням
- •3. Морфологічні ознаки частки
- •Морфологічний розбір часток
- •X Вигук
- •1. Синтаксична роль вигука
- •3. Розряди вигуків за значенням
- •Морфологічний розбір вигуків
- •Пунктуація
- •Кома у складному реченні
- •Основні правила переносу
- •Синтаксис Речення
- •Будова речення
- •2.2. Логічний наголос
- •Другорядні члени речення
- •5. Односкладне речення
- •7.1. Речення з однорідними членами.
- •7.2. Речення з відокремленими членами
- •8. Речення із звертанням
- •9. Речення зі вставними і вставленими компонентами
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Складне речення
- •2. Безсполучникове складне речення
- •З однорідними (однотипними):
- •З неоднорідними (різнотипними) частинами:
- •Синтаксичний розбір складного речення
Київська богословська семінарія, GS 102 Граматика, викладач: Н. Терещенко
Програма «Бакалавр богослов’я», модульна форма навчання
GS 102 – ГРАМАТИКА:
Українська мова Вступ
Поняття літературної мови.
Розділи мовознавства.
Стилі літературної мови.
Поняття літературної мови
Літературна мова – унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці. Це одна з форм наддіалектної мови, що існує поряд з іншими її формами – діалектами (територіальними, соціальними), просторіччям, мовою фольклору.
Ознаки – наддіалектичний характер, стабільність в граматиці, лексиці, вимові, функціонально-стильова розгалуженість.
Норма літературної мови (від лат. norma – правило, взірець) – це сукупність загальноприйнятих реалізацій мовної системи, закріплених в процесі суспільної комунікації. Розрізняють акцентологічні, орфоепічні, лексичні, фразеологічні, словотворчі, граматичні, стилістичні, орфографічні та пунктуаційні норми, опанування якими сприяє підвищенню культурної мови.
Державна мова – закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, громад. органах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв’язку та інформатики.
Відповідно до Конституції України, статті 10, державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Офіційна мова – мова, якій у державі (країні, території тощо) чинним законодавством надано спеціального статусу.
2. Розділи мовознавства
Мовознавство, або лінгвістика (від лат. Lingua – мова) – це наука про мову.
Розділи мовознавства |
Предмет вивчення |
Фонетика |
вивчає звуки як одиницю мови, звуковий склад мови |
Орфоепія |
сукупність норм української літературної вимови |
Графіка |
вивчає сукупність всіх умовних знаків, за допомогою яких звуки передаються на письмі |
Орфографія |
система правил, що визначає способи написання слів |
Лексикологія |
вивчає слово як одиницю мови і словниковий склад мови як систему |
Лексикографія |
розробляє теорію і практику укладання словників |
Фразеологія |
вивчає фразеологізми як одиниці мови |
Морфеміка (будова слова) |
вивчає значущі частини слова (морфеми), а також їх значення і місце у слові |
Словотвір |
вивчає творення способи слів |
Морфологія |
вивчає слова як частини мови |
Синтаксис |
вивчає будову і значення словосполучень і речень, а також види зв'язків, за допомогою яких слова поєднуються у словосполучення і речення |
Граматика |
вивчає граматичну будову, поєднання слів у словосполученнях і реченнях |
Пунктуація |
система правил, що визначають способи вживання розділових знаків |
Стилістика |
вивчає стилі мови, особливості їх побудови та використання |
Культура мовлення |
розглядає питання додержання мовних норм і доречності вживання виразових засобів мови в мовленні |