- •Українська мова Вступ
- •Поняття літературної мови
- •2. Розділи мовознавства
- •Стилі літературної мови
- •3.1. Науковий стиль
- •3. 2. Офіційно-діловий стиль
- •3.3. Публіцистичний стиль
- •3. 4. Художній стиль
- •3.5. Розмовний стиль
- •3. 6. Конфесійний стиль
- •Лексикологія
- •4.1.2. Прямі і переносні значення слів
- •4.3. Загальновживані і не загальновживані слова
- •5. Фразеологія
- •6. Лексикографія
- •Лексико-фразеологічний аналіз слова
- •Ділові папери
- •Стандарти оформлення документів
- •Інформаційні документи та службові листи.
- •Звернення
- •Скарга/ пропозиція
- •Автобіографія
- •Автобіографія
- •Характеристика
- •Ім’я, прізвище, по батькові (піб)
- •Граматика української мови
- •Вступ: морфологія та предмет її вивчення
- •I Іменник
- •1.2. Розряди за значенням:
- •3.3. Відмінки іменників
- •Закінчення іменників 2-ої відміни ч.Р. В .Р.В. Однини: -а, -я чи –у, -ю?
- •Власні назви населених пунктів: Києва, Харкова, Лондона, Обухова.
- •Творення і правопис імен по батькові
- •II Прикметник
- •2.2. Розряди прикметника за значенням
- •2.2. Відносні
- •2.3. Присвійні
- •2.4. Морфологічні ознаки прикметника
- •Рід та число прикметника
- •Відмінювання прикметників
- •Перехід прикметників в іменники
- •Морфологічний розбір прикметників
- •III Числівник
- •Відмінкові форми числівників
- •Зв'язок числівників з іменниками
- •Морфологічний розбір числівників
- •4. 2. Морфологічні ознаки займенника:
- •Морфологічний розбір займенників
- •V Дієслово
- •5.3. Морфологічні ознаки дієслова
- •Морфологічний розбір дієслів
- •Дієприкметник
- •2. Розряди дієприкметника за значенням
- •3. Морфологічні ознаки дієприкметника
- •Морфологічний розбір дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Морфологічний розбір дієприслівників
- •VI Прислівник
- •1. Синтаксичні ознаки
- •Морфологічний розбір прислівників
- •Службові частини мови
- •VII Прийменник
- •1. Синтаксична роль
- •2. Первинні та вторинні прийменники
- •3. Прості, складні і складені прийменники
- •4. Морфологічні ознаки
- •Морфологічний розбір прийменників
- •VIII Сполучник
- •Морфологічний розбір сполучників
- •IX Частка
- •1. Синтаксична роль частки
- •2. Розряди часток за значенням
- •3. Морфологічні ознаки частки
- •Морфологічний розбір часток
- •X Вигук
- •1. Синтаксична роль вигука
- •3. Розряди вигуків за значенням
- •Морфологічний розбір вигуків
- •Пунктуація
- •Кома у складному реченні
- •Основні правила переносу
- •Синтаксис Речення
- •Будова речення
- •2.2. Логічний наголос
- •Другорядні члени речення
- •5. Односкладне речення
- •7.1. Речення з однорідними членами.
- •7.2. Речення з відокремленими членами
- •8. Речення із звертанням
- •9. Речення зі вставними і вставленими компонентами
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Складне речення
- •2. Безсполучникове складне речення
- •З однорідними (однотипними):
- •З неоднорідними (різнотипними) частинами:
- •Синтаксичний розбір складного речення
Морфологічний розбір сполучників
Запишіть слово. Визначте частину мови слова, її форму.
Визначте розряд за значенням: сполучник сурядності (єднальний, протиставний чи розділовий) чи підрядності (причинний, часовий, умови, мети, допусту, порівняльний, міри і ступеня, наслідковий чи з'ясувальний).
Визначте групу за походженням (непохідний чи похідний).
Визначте групу за будовою (простий, складний чи складений).
Правопис.
Виходь у світи, бо дорога відкрита.
Вправа. Перепишіть словосполучення і розкрийте дужки.
Його шанують (за)те, що ніколи не підводить; вона втомилася, (за)те зробила справу; (як)би там не було, а ми це зробили; (як)би не гомін, то я б зосередився; він написав матері (про)те, що незабаром приїде; шлях дуже тяжкий, про(те) правильний; (що)б подарувати їй на день народження, (що)б вона зраділа; я (те)ж був дуже щасливий; він повторював одне і (те)ж.
IX Частка
На відміну від прийменників та сполучників, які виконують роль єднального елемента у словосполученнях чи реченнях, частки мають лише виключно смислову функцію.
1. Синтаксична роль частки
Самостійно членом речення частка не буває. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм дієслова.
2. Розряди часток за значенням
За значенням і вживанням серед часток виділяються такі групи слів:
Модальні, або фразові (так, ось, не, ні, навряд чи, аякже, авжеж).
Словотворчі (би, б, хтозна-, завгодно, аби, дехто, -же).
Формотворчі (хай, най-, б, би, нехай).
1. Фразові (модальні) частки можуть виконувати одну з двох функцій: увиразнювати один з компонентів речення або виражати ставлення розповідача до змісту висловлювання ( А ну, давай показуй!).
Фразові частки поділяються на три типи часток:
частки, що надають смислових відтінків:
вказівні (це, ось, оце, он, ген, осьде, то, ото);
означальні (прямо, майже, саме, якраз, справді, точно, просто);
видільні (лише, навіть, хоч би, тільки, хоча б, аж, уже, -таки, і, й, та (у ролі часток), бо, же);
частки, що вносять модальні і модально - вольові відтінки у значення:
власне модальні (виражають невпевненість, сумнів, припущення: ледве чи, мовляв, навряд чи, ой, ну, чи не);
стверджувальні (еге, так, авжеж, аякже, атож);
заперечні (ні, ані, не);
питальні (чи, хіба, що за, невже);
спонукальні (нехай, хай, ну, давай, бодай);
емоційно-експресивні частки (увиразнюють емоційну оцінку висловлювання: який, як, що то за, що за).
2. Словотворчі частки, поєднуючись з іншими словами, служать для творення нових слів.
У такій ролі виступають частки ні-, де-, дехто, аби-, будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, завгодно, -би, -б, -же, -ж.
3. Формотворчі частки служать для творення:
зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);
наказового способу (хай, нехай: нехай пройду я крізь вогонь);
умовного способу б, би: хіба став би я за це братися);
найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників (най-: найкрасивіша земля);
зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);.