Морфологічний розбір сполучників

1. Запишіть слово. Визначте частину мови слова, її форму.

2. Визначте розряд за значенням: сполучник сурядності (єднальний, протиставний чи розділовий) чи підрядності (причинний, часовий, умови, мети, допусту, порівняльний, міри і ступеня, наслідковий чи з'ясувальний).

3. Визначте групу за походженням (непохідний чи похідний).

4. Визначте групу за будовою (простий, складний чи складений).

5. Правопис.

Виходь у світи, бо дорога відкрита.

Вправа. Перепишіть словосполучення і розкрийте дужки.

Його шанують (за)те, що ніколи не підводить; вона втомилася, (за)те зробила справу; (як)би там не було, а ми це зробили; (як)би не гомін, то я б зосередився; він написав матері (про)те, що незабаром приїде; шлях дуже тяжкий, про(те) правильний; (що)б подарувати їй на день народження, (що)б вона зраділа; я (те)ж був дуже щасливий; він повторював одне і (те)ж.

IX Частка

На відміну від прийменників та сполучників, які виконують роль єднального елемента у словосполученнях чи реченнях, частки мають лише виключно смислову функцію.

1. Синтаксична роль частки

Самостійно членом речення частка не буває. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм дієслова.

2. Розряди часток за значенням

За значенням і вживанням серед часток виділяються такі групи слів:

1. Модальні, або фразові (так, ось, не, ні, навряд чи, аякже, авжеж).

2. Словотворчі (би, б, хтозна-, завгодно, аби, дехто, -же).

3. Формотворчі (хай, най-, б, би, нехай).

1. Фразові (модальні) частки можуть виконувати одну з двох функцій: увиразнювати один з компонентів речення або виражати ставлення розповідача до змісту висловлювання ( А ну, давай показуй!).

Фразові частки поділяються на три типи часток:

1. частки, що надають смислових відтінків:

• вказівні (це, ось, оце, он, ген, осьде, то, ото);

• означальні (прямо, майже, саме, якраз, справді, точно, просто);

• видільні (лише, навіть, хоч би, тільки, хоча б, аж, уже, -таки, і, й, та (у ролі часток), бо, же);

2. частки, що вносять модальні і модально - вольові відтінки у значення:

• власне модальні (виражають невпевненість, сумнів, припущення: ледве чи, мовляв, навряд чи, ой, ну, чи не);

• стверджувальні (еге, так, авжеж, аякже, атож);

• заперечні (ні, ані, не);

• питальні (чи, хіба, що за, невже);

• спонукальні (нехай, хай, ну, давай, бодай);

3. емоційно-експресивні частки (увиразнюють емоційну оцінку висловлювання: який, як, що то за, що за).

2. Словотворчі частки, поєднуючись з іншими словами, служать для творення нових слів.

У такій ролі виступають частки ні-, де-, дехто, аби-, будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, завгодно, -би, -б, -же, -ж.

3. Формотворчі частки служать для творення:

• зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);

• наказового способу (хай, нехай: нехай пройду я крізь вогонь);

• умовного способу б, би: хіба став би я за це братися);

• найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників (най-: найкрасивіша земля);

• зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);.