3. Внутрішнє і зовнішнє середовище організацій

При розгляду впливу зовнішнього оточення на організацію важливо розумі­ти, що характеристики середовища відмінні але в той же час зв'язані з її фа­кторами.

Характеристики взаємопов'язаності, складності, рухливості і неви­значеності описують фактори як прямого так і непрямого впливу.

Постачальники. З точки зору системного підходу організація - це механізм входів у виходів. Основні різновиди входів - це матеріали обладнання, енер­гія, капітал і робоча сила. Залежність між організацією та мережею постача­льником забезпечують введення зазначених ресурсів - один з найбільш яск­равих прикладів прямого впливу середовища і успішність діяльності органі­зації. Отримання ресурсів з інших країн може бути вигідніше з точки зору цін, якості або кількості, але одночасно небезпеки посиленням таких чинни­ків рухливості середовища, як в коливання обмінних ресурсів чи політична нестабільність.

Споживачі. Споживачі, вирішуючи які товари і послуги для них бажані і за якою ціною, визначають для організації майже все що відноситься до резуль­татів її діяльності тим самим необхідність задоволення потреб покупця впли­ває на взаємодію організації з постачальниками матеріалу і трудових ресур­сів.

Конкуренти - це зовнішній фактор, вплив якого неможливо заперечувати. Керівництво кожного підприємства чітко розуміє, що якщо не задовольняти потреби споживачів так само ефективно як це роблять конкуренти підприємс­тву довго не протриматися на плаву в багатьох випадках не споживачі, а кон­куренти визначають якого роду результати діяльності можна продати, і яку ціну можна запросити.

Закони та державні органи. Багато законів державні установи так само впливають на організацію. Кожна організація має певний правовий статус, будучи одноосібним володінням компанії, корпорації або некомерційній опе­рації, саме це визначає, як організація може вести свої справи і які податки повинна платити. Стан законодавства часто характеризується не тільки його складністю, а й рухливістю, а іноді навіть не визначеністю. З 1996 через Кон­грес проводилися багато регулюючі положення, що безпосередньо впливають на дію організації. Серед них склепіння законів про безпеку та охорони здо­ров'я на робочому місці, про захист навколишнього середовища, про захист інтересів споживача, а практично чесного найму на роботу, а принципах рів­ної оплати за рівну працю, про фінансову захисту.

Державні органи. Організації зобов'язані дотримувати не тільки формальні очкурах закони, але і вимоги органів державного регулювання. Ці органи за­безпечують примусове виконання законів у відповідних сферах своєї компе­тенції, а так само вводять власні вимоги, за часту так само мають силу зако­ну. Управління охорони праці встановлює нормативи умов роботи.

Середа непрямого впливу. Фактори середовища непрямого впливу звичайно впливають на операції організацій так само помітно, як фактори середовища прямого впливу. Тим не менш, керівництву необхідно враховувати їх. Середа непрямого впливу звичайно складніше, ніж середовище прямого впливу. Ке­рівництво часто вимушено спиратися на припущення про таке середовище, ґрунтуючись на неповній інформації в спробах спрогнозувати можливі нас­лідки для організації. Слід коротко розглянути основні фактори середовища непрямого впливу. До них ставиться технологія, стан економіки, соціокультурні та політичні чинники, а так само стосунки з місцевими спільнотами.

Технологія. Є одночасно внутрішньої змінної та зовнішнім фактором вели­кого значення. Технологічні нововведення впливають на ефективність, з якою продукти можна виготовляти і продавати, на швидкість прискорення продукту, на те, як можна збирати, зберігати і розподіляти інформацію, а так само на те, які послуги і нові продукти очікують споживачі від організації. Очевидно що організації мають справу безпосередньо з технологією високого рівня, наукомісткі підприємства, повинні бути в стан швидко реагувати на нові розробки і самі пропонувати нововведення. Однак сьогодні що б зберег­ти конкурентоздатність, всі організації змушені йти в ногу, принаймні, з тими розробками, від яких залежить ефективність їх діяльності.

Стан економіки. Керівництво має як і вміти оцінювати, як позначаться на операціях організації загальні зміни стану економіки. Стан світової економі­ки впливає на вартість всіх впроваджуваних ресурсів і здатність споживачів купувати певні товари.

Стан економіки може сильно вплинути на можливості отримання організаці­єю капіталу для своїх потреб. Це, в основному, обумовлено тим, що федера­льний уряд часто намагається згладити наслідки погіршення економічної об­становки регулюючи податки, грошову масу і ставку % встановлювану Феде­ральним резервним банком.

Політичні фактори. Деякі аспекти політичної обстановки представляють для керівників особливе значення. Один з них - настрій адміністрації, законо­давчих органів та судів у ставлення бізнесу. Тісно ув'язані з соціокультурними тенденціями, в демократичному суспільстві ці настрої впливають на такі дії уряду, як оподаткування корпорації, встановлення податкових пільг вимо­га у відношення практики найму та просування представників національних меншин, законодавство із захисту споживачів, стандарти на безпеку, стандар­ти на чистоту навколишнього середовища, контроль цін і заробітної плати, співвідношення сили трудящих і керівників фірмою.

Інший елемент політичної обстановки - це групи особливих інтересів і лобі­сти.

Велике значення для компанії провідних операції або мають ринки збуту в інших країнах, має фактор політичної стабільності.

Відношення з місцевим населенням. Майже для всіх організацій переважаючі ставлення до неї місцевої громади, в якій та чи інша організація функціонує, має першорядне значення, як фактор середовища непрямого впливу, якщо не говорити про фактор дій федеральної влади. Майже в кожній громаді існують конкретні закони й установки по відношенню до бізнесу, що визначають, де можна розгорнути діяльність того чи іншого підприємства. З цього багато ор­ганізацій докладають цілеспрямовані зусилля для підтримки хороших відно­син з громадами у яких вони функціонують. Ці зусилля можуть виражатися у формі фінансування місцевих шкіл, благодійної діяльності або підтримки мо­лодих дарувань в управлінні замість підношень спільноті готівкою.

Міжнародне оточення

У той час як фактори зовнішнього середовища впливають на всі організації, середовище організації, що діють на міжнародному рівні відрізняються під­вищеною складністю. Остання обумовлена унікальною сукупністю факторів, що характеризують кожну країну. Економіка, культура, кількість і якість тру­дових і матеріальних ресурсів, закони, державні установи, політична стабіль­ність, рівень технологічного розвитку, відрізняються від країни до країни. При здійснення функцій планування, організації, стимулювання та контролю керівники повинні приймати такі відмінності у розрахунок. Коли організація починає вести свої справи за межами внутрішнього ринку, відповідні проце­дури підлягають модифікації під ті чи інші конкретні фактори оточення.

Розвиток управління міжнародним бізнесом. Управління міжнародним біз­несом поширюється на сфери діяльності, які пов'язані з переміщенням ресур­сів, товарів, послуг і робочої сили через національні кордони. До переміщу­ваних ресурсів ставиться сировину, капітал, люди та технології. У розряд пе­реміщуваних послуг потрапляють бухгалтерський облік юридична та банків­ська діяльність. Переміщаються і фахівці, в першу чергу технічні і менеджери.

Важливо розуміти, що та чи інша конкретна зміна стану економіки може справити позитивний вплив на одні і негативні на інші організації. Мають мі­сце і локальні варіації. Якщо при економічному спаді магазини роздрібної торгівлі можуть серйозно постраждати в цілому, то магазини розташовані в багатих передмістях, ймовірно, взагалі нічого не відчують. Організації, що ведуть справи в багатьох країнах, за часту вважають стан економіки особливо складним і важливим для себе аспектом. Коливання курсу долара відносно валют інших країн ставали причиною миттєвого набуття або втрати великими фірмами мільйонів доларів.

Соціокультурні фактори. Будь-яка організація функціонує щонайменше в одному культурному середовищі. За цим соціокультурні фактори в числі яких переважають установки, життєві цінності і традиції, впливають на організа­цію. Приклад соціокультурного впливу на ділову практику - традиційний і нещасливий стереотип, згідно якому жінки не схильні ризикувати і некомпе­тентні в якості керівників. Така установка реалізується дискримінаційної практики найму і службового просування жінок, і хоча вона протипоказана, позбутися від подібного ставлення важко.

Соціокультурні фактори впливають також на продукцію або послуги є ре­зультатом діяльності компанії.