36. Класифікація учасників провадження залежно від ролі і призначення, змісту і об'єму правопорушень.

1. Компетентні органи і посадові особи

2. Суб'єкти, що мають особистий інтерес у справі: особа, яка притягається до відповідальності, потерпілий та його законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники, адвокати)

3. Особи і органи, що сприяють здійсненню провадження: свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, поняті.

4. Особлива група учасників провадження – громадські організації, товариські суди, трудові колективи, адміністрація за місцем роботи, навчання або проживання правопорушників.

37. Права і обов'язки осіб, що беруть участь в провадженні у справах про адміністративні правопорушення. см 35

38. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення та їх характеристика- Стадії (це сукупність певних процесуальних дій, які об’єднані певною метою) провадження у справах проадміністративніправопорушення: I.порушеннясправи; II. адміністративне розслідування; є початковою і являє собою комплекс процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин провини, їх фіксування і кваліфікацію. У цій стадії створюється передумова для об'єктивного і швидкого розгляду справи, застосування до винного передбачених законом заходів впливу.Стадія розслідування починається з етапу порушення адміністративної справи. Підставою порушення адміністративної справи і провадження розслідування є вчинення особою діяння, що має ознаки адміністративної провини. Порушенню справи передує одержання інформації про діяння, що має ознаки провини. Така інформація, одержана у будь-якій формі, є приводом до порушення адміністративної справи. Наступний етап — встановлення фактичних обставин у справі. Вони можуть бути встановлені різними способами:опитуванням осіб, що володіють інформацією, яка має значення для справи (правопорушники, потерпілі, свідки, експерти); проведенням експертизи; освідчуванням; вилученням, наприклад, документів; знаходженням речових доказів на місці вчинення правопорушення; огляду тощо. Всі встановлені обставини фіксуються у відповідних процесуальних документах. Такими документами є пояснення, висновки, акти, протоколи. На цьому завершується етап установлення фактичних обставин. Етап процесуального оформлення результатів розслідування починається з аналізу зафіксованих у перелічених документах всіх обставин у справі і завершується складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Саме протокол є процесуальним документом, що фіксує закінчення розслідування. Протокол скріплюється рядом підписів. У разі вчинення провини групою осіб протокол складається на кожного порушника окремо. Завершальним етапом першої стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення є направлення протоколу і всіх матеріалів розслідування на розгляд органу (посадовій особі), уповноваженого розглядати відповідну категорію справ про адміністративні правопорушення

III. розгляд та вирішення справи; справи розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних та сільських Рад; 2) виконавчими комітетами селищних, сільських Рад; 3) районними, (міськими) судами (суддями);4) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те КпАП. У процесі заслуховування орган (посадова особа), зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують відповідальність, чи завдана майнова шкода, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадськості, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.За результатами заслуховування виноситься одна з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24 КпАП (заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх); 3) про припинення справи. Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), що винесла постанову; дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, встановлених під час розгляду справи; посилання на нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, що розглядала справу, а постанова колегіального органу — головуючим на засіданні і секретарем цього органу. Постанова виконавчого комітету селищної, сільської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.На заключному етапі стадії розгляду справи здійснюються такі дії: постанова (оголошується одразу після закінчення розгляду справи) доводиться до відома суб'єктів провадження, що мають особистий інтерес у справі, а також до відома осіб або організацій, яким вона адресована. Про прийняте рішення повідомляється адміністрації або громадській організації за місцем роботи, навчання або проживання винуватця, вносяться пропозиції щодо ліквідації причин та умов правопорушень.Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, у справі якої вона винесена. За проханням потерпілому йому теж має бути видана така копія.

IV. перегляд рішення; Перегляд — це новий розгляд справи суб'єктом, наділеним правом скасувати, змінити або залишити прийняту постанову без змін. Перегляд треба відрізняти від повторного розгляду справи, який провадиться у тих випадках, коли прийняту раніше постанову відмінено і справу направлено на новий розгляд. У першому випадку діє постанова у справі, законність та обґрунтованість якої перевіряється. У другому — стару постанову скасовано і у справі необхідно прийняти нову постанову.Стадія перегляду є факультативною, необов'язковою

V. виконання рішення. Виконання постанов — завершальна стадія провадження по адміністративних правопорушеннях. її суть полягає в практичній реалізації адміністративного стягнення, призначеного правопорушнику юрисдикційним органом (посадовою особою). У процесі виконання постанови особа, що вчинила адміністративне правопорушення зазнає відповідних нестатків та обмеження особистого, морального або матеріального характеру.

39. Поняття та види, підвідомчість справ про адміністративні правопорушення. Визначення підвідомчості справ про адміністративні правопорушення поля­гає у встановленні категорій справ, які уповноважений розглядати той чи інший уповноважений орган. Серед органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, КпАП називає такі:1) виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад;2) районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді);3) органи внутрішніх справ (міліція) (розглядають справи про такі адміністра­тивні правопорушення: про порушення громадського порядку, порушення пра­вил паспортної системи, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. 4) органи Державної прикордонної служби України (розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням прикордонного режи­му або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, порушен­ням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, а також з неповерненням капітаном іно­земного судна перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу). 5) органи державного пожежного нагляду (розглядають справи про адмініст­ративні правопорушення, пов'язані з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду). 6) органи залізничного транспорту (розглядають справи про такі адміністра­тивні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному транспорті, правил по­жежної безпеки на залізничному транспорті). 7) органи морського і річкового транспорту (розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті, правил користування засобами морсько­го транспорту, правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних судках, правил випуску судна в плавання або допуск до керуваннясудном осіб, які не мають відповідного документа, правил, що забезпечують без­пеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах, правил реєстрації торго­вельних суден, правил користування річковими і маломірними суднами,8) органи повітряного транспорту (розглядають справи про такі адміністра­тивні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки авіації, правил, спрямо­ваних на забезпечення схоронності вантажів на повітряному транспорті, правил пожежної безпеки на повітряному транспорті, правил про міжнародні польоти, крім порушень, вчинених на аеродромах, не внесених до державного реєстру аеродромів України, поза територією аеродромів та на посадкових майданчи­ках). 9) органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трам­вай) (розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з пору­шенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом). 10) органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю (розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог по­садових осіб цих органів або створенням перешкод для діяльності цих органів). 11) органи державного геологічного контролю (розглядають справи про пору­шення законодавчих та інших нормативних актів, які встановлюють порядок, правила і вимоги щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр України). 12) органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні (розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законо­давства з фінансових питань, порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи). 13) органи державної податкової служби України (розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з ухиленням від подання декларації про доходи, порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бух­галтерського обліку при ліквідації юридичної особи). 14) Національний банк України (розглядає справи про адміністративні право­ порушення, пов'язані з порушенням банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи). 15) військові комісаріати (які розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними чи призовниками за­конодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу, про пору­шення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, про неяв­ку на виклик у військовий комісаріат, про неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, 16) військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопо­рядку у Збройних Силах України (розглядає справи про вчинені водіями військо­вих транспортних засобів — військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушення). 17) органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби (розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням державних санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, тощо). 18) органи державного ветеринарного контролю (розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями правил щодо каран­тину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог). 19) органи земельних ресурсів (розглядають справи про адміністративні пра­вопорушення, пов'язані з порушенням законодавства в галузі використання і охорони земель та порядку регулювання земельних відносин). 20) органи державної служби з карантину рослин України (розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил щодо бо­ротьби з карантинними шкідниками і хворобами рослин та бур'янами, а також ви­везенням матеріалів, що не пройшли карантинну перевірку або відповідну обробку).