- •§ 1. Правоохоронна діяльність. Правоохоронні органи
- •§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 3. Нормативні акти з навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 1. Поняття й ознаки судової влади
- •§ 2. Форми реалізації судової влади
- •§ 3. Функції судової влади
- •§ 1. Система принципів судової влади
- •§ 2. Інституціональні принципи судової влади
- •§ 3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •§ 4. Функціональні (судочинні) принципи судової влади
- •§ 1. Загальна характеристика судової системи
- •§ 2. Система судів загальної юрисдикції
- •§ 3. Організаційне забезпечення судової системи
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§ 2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •§ 3. Статус судді Конституційного Суду України
- •§ 4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 1. Суддівський корпус, його поняття та склад
- •§ 2. Формування суддівського корпусу
- •§ 3. Правовий статус суддів
- •§ 4. Відповідальність суддів
- •§ 5. Припинення повноважень суддів
- •§ 6. Народні засідателі та присяжні
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи
- •§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 5. З’їзд суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 6. Рада суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 1. Статус, порядок формування та склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •§ 2. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •§ 3. Організація роботи та забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •§ 1. Статус і порядок формування Вищої ради юстиції
- •§ 2. Повноваження й організація діяльності Вищої ради юстиції
- •§ 1. Прокуратура України, її місце в системі органів державної влади, завдання
- •§ 2. Основні етапи розвитку прокуратури в Україні
- •§ 3. Система, структура й порядок утворення органів прокуратури
- •§ 4. Принципи організації й діяльності органів прокуратури
- •§ 5. Функції прокуратури51
- •§ 6. Кадри органів прокуратури. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення й дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих прокуратури
- •§ 1. Організація виявлення і розслідування злочинів: поняття, види
- •§ 2. Органи, які здійснюють оперативнорозшукову діяльність, їх компетенція
- •§ 3. Органи, які здійснюють дізнання, їх система й компетенція
- •§ 4. Органи досудового слідства, їх система й компетенція
- •§ 5. Слідчий апарат, його структура
- •§ 1. Поняття органів внутрішніх справ
- •§ 2. Система органів внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання та правові засади діяльності Служби безпеки України
- •§ 2. Основні напрямки діяльності й повноваження органів Служби безпеки України
- •§ 3. Кадри органів Служби безпеки України
- •§ 4. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки
- •§ 1. Органи юстиції України, їх система й завдання
- •§ 2. Повноваження Міністерства юстиції
- •§ 1. Правоохоронна природа примусового виконання рішень
- •§ 2. Система органів державної виконавчої служби. Статус державного виконавця
- •§ 1. Поняття і сутність інституту адвокатури в Україні
- •§ 2. Статус адвоката України
- •§ 1. Поняття нотаріату
- •§ 2. Організація нотаріату
- •§ 3. Право на заняття нотаріальною діяльністю
- •§ 4. Статус нотаріуса
§ 4. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки
України
Постійний контроль за діяльністю Служби безпеки України, дотримання нею законодавства здійснюється комітетом Верховної Ради України з питань оборони й державної безпеки. Голова Служби безпеки України регулярно інформує Верховну Раду про діяльність Служби, стан державної безпеки, дотримання чинного законодавства, забезпечення прав і свобод людини та з інших питань.
Контроль за діяльністю Служби безпеки України здійснюється і Президентом, якому вона підпорядкована і якому регулярно, в порядку, ним визначеному, інформує Президента та членів Ради національної безпеки й оборони України щодо основних питань своєї діяльності, про випадки порушення законодавства, а також на їх вимогу подає інші необхідні відомості.
Крім цього, Закон «Про Службу безпеки України» визначає, що Голова Служби щорічно подає Президентові письмовий звіт про діяльність Служби безпеки України. Крім органів, що здійснюють контроль за її діяльністю, цей Закон установлює і прокурорський нагляд за додержанням нею законів у своїй діяльності. Стаття 34 Закону визначає: «Нагляд за додержанням і застосуванням законів Службою безпеки України здійснює Генеральний прокурор України та уповноважені ним прокурори. У Генеральній прокуратурі України, в прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя створені відділи, що здійснюють нагляд за додержанням і застосуванням законів Службою безпеки. При цьому основна увага приділяється нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативнорозшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, а також при затриманні осіб і триманні їх у місцях попереднього ув’язнення — слідчих ізоляторах».
Саме такі функції прокуратури передбачені й Законом України «Про прокуратуру», яким визначені й акти прокурорського реагування на виявлені порушення законодавства Службою безпеки України.
Розділ ХІV Органи юстиції
§ 1. Органи юстиції України, їх система й завдання
Органи юстиції України — це система органів виконавчої влади, яку очолює Міністерство юстиції України і до якої належать: а) Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим; б) обласні, Київське й Севастопольське міські управління юстиції; в) районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції.
Міністерство юстиції України (Мін’юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується й координується Кабінетом Міністрів України, а також головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики.
Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське й Севастопольське міські управління юстиції підпорядковуються Міністерству юстиції України та його територіальним органам.
У своїй діяльності органи юстиції керуються Конституцією й законами України, актами Президента України й Кабінету Міністрів України. Правове підґрунтя діяльності Міністерства юстиції України визначає Положення про Міністерство юстиції України, затверджене указом Президента України від 30 грудня 1997 р., № 1396/97 (з відповідними змінами). Статус його територіальних відділень регулюється відповідними нормативними актами: Положенням про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 30 серпня 2000 р., № 36/5; Положенням про районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні й міжрайонні управління юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 30 серпня 2000 р., № 36/5 в редакції від 6 вересня 2004 р., № 97/5. Названі документи встановлюють правові засади функціонування управлінь юстиції у відповідних адміністративнотериторіальних одиницях, визначаючи їхні завдання й повноваження.
Слід зазначити, що органи юстиції України з моменту їх створення в нашій державі й до сьогодення перебувають у процесі реформування, яке є складовою частиною загальної правової й адміністративної реформ.
Міністерство юстиції України очолює Міністр, якого за поданням Прем’єрміністра України призначає Верховна Рада України. Міністр відповідно до законодавства, Програми діяльності Кабінету Міністрів України й актів Президента України в межах наданих йому повноважень визначає пріоритети і стратегічні напрямки роботи Міністерства й забезпечує реалізацію державної політики у відповідній сфері. Він має перших заступників, у тому числі першого заступника — керівника апарату Міністерства, першого заступника у зв’язках з Верховною Радою України й заступників, які належать до числа керівників Міністерства. Міністр розподіляє обов’язки між своїми першими заступниками й заступниками.
Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Міністерства, обговорення найважливіших напрямків його діяльності, в ньому утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), його перших заступників і заступників за посадою, Голови Державного комітету України у справах релігій, керівників урядових органів державного управління, які діють у складі Міністерства, начальників Головного управління юстиції Мін’юсту України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського й Севастопольського міських управлінь юстиції, керівників структурних підрозділів центрального апарату Міністерства. У разі потреби до складу колегії Міністерства можуть входити в установленому порядку інші особи. Членів колегії затверджує і звільняє їх від обов’язків Кабінет Міністрів України за поданням Міністра. Рішення колегії провадяться в життя його наказами.
Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо головних напрямків розвитку правової системи України в Міністерстві юстиції України можуть бути утворені наукова, науковоконсультативна ради та інші органи дорадчого й координаційного характеру.
Розбудова демократичної правової держави, впровадження правової реформи зумовили необхідність кардинальних змін у діяльності Міністерства юстиції, значного розширення його повноважень і функцій. Тому було здійснено суттєві структурні перетворення як центрального апарату Міністерства, так і його територіальних органів.
Положенням про Міністерство юстиції України визначено його основні завдання, якими, зокрема, є:
— забезпечення реалізації державної правової політики й політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
— підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи, сприяння розвитку правової науки;
— забезпечення захисту прав та свобод людини і громадянина у визначеній сфері;
— а) підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства; б) його систематизація; в) розроблення проектів нормативноправових актів і міжнародних договорів України з правових питань; г) проведення правової експертизи проектів нормативноправових актів; д) їх державна реєстрація; є) ведення Єдиного державного реєстру таких актів;
— а) планування за пропозиціями інших центральних органів виконавчої влади законопроектної діяльності й роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу; б) координація нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади й контроль за здійсненням такої діяльності;
— а) організація виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів України; б) робота з кадрами; в) експертне забезпечення правосуддя;
— організація роботи нотаріату й органів реєстрації актів громадянського стану;
— розвиток правової інформатизації й формування у громадян правового світогляду;
— здійснення міжнародноправового співробітництва.