§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення

Відповідно до положень пунктів 8, 9 Принципу «Свобода слова і асоціацій» Основних принципів, що стосуються незалежності судових органів (1985)⁴⁸, судді, так само як і всі інші громадяни, мають, зокрема, право започатковувати асоціації та деякі інші організації, а також вступати до них для захисту своїх інтересів, удосконалення професійної підготовки і збереження суддівської незалежності. Аналогічні положення містяться і в інших міжнародних документах, які визначають статус суду в сучасній демократичній державі⁴⁹.

Розрізняють два види подібних асоціацій — міжнародні, в тому числі регіональні⁵⁰, та національні.

У нашій країні свободу асоціацій суддів відбито у феномені суддівського самоврядування, що закріплений у чинному законодавстві. Так, у ст. 130 Конституції України міститься положення про те, що «для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування». Закон України від 7 липня 2010 р. «Про судоустрій і статус суддів» містить перелік органів суддівського самоврядування, їхню систему та порядок здійснення в Україні. На розвиток вищеназваного положення Основного Закону ч. 1 ст. 113 Закону зазначає, що для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування — самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.

Суддівське самоврядування — це підзаконна діяльність щодо самостійного колективного вирішення професійними суддями через виборні органи або безпосередньо їх колективами питань внутрішньої діяльності судів і суддівського корпусу, що здійснюється у встановлених законом межах.

Суддівське самоврядування виступає однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їх діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя.

Органи суддівського самоврядування у зв’язку з вищенаведеним мають такі завдання:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;

2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність;

3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально­технічного й іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;

4) вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;

5) призначення суддів Конституційного Суду України;

6) призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.

Таким чином, органи суддівського самоврядування утворюються суддями для виразу їхніх інтересів як носіїв судової влади та забезпечення незалежності суддів.

Організаційними формами (органами) суддівського самоврядування виступають:

1) збори суддів;

2) ради суддів;

3) конференції суддів;

4) з’їзд суддів України, який є найвищим органом суддівського самоврядування.

Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:

1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, Вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;

2) ради суддів відповідних судів;

3) конференції суддів відповідних судів;

4) Раду суддів України;

5) з’їзд суддів України.

Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України Законом України «Про судоустрій і статус суддів», іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з названим Законом.

Органи суддівського самоврядування, взаємодіючи із судами, Державною судовою адміністрацією України й іншими правоохоронними органами, мають сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, недоторканність і безпеку суддів, забезпечувати захист суддів від втручання в судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами в системі судів.

Обов’язок щодо забезпечення належних умов діяльності органів суддівського самоврядування покладається на Дер­жавну судову адміністрацію України, яка, виконуючи функ­ції головного розпорядника коштів Державного бюджету України, здійснює також фінансове забезпечення діяльності цих органів за рахунок коштів Державного бюджету України.