- •§ 1. Правоохоронна діяльність. Правоохоронні органи
- •§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 3. Нормативні акти з навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 1. Поняття й ознаки судової влади
- •§ 2. Форми реалізації судової влади
- •§ 3. Функції судової влади
- •§ 1. Система принципів судової влади
- •§ 2. Інституціональні принципи судової влади
- •§ 3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •§ 4. Функціональні (судочинні) принципи судової влади
- •§ 1. Загальна характеристика судової системи
- •§ 2. Система судів загальної юрисдикції
- •§ 3. Організаційне забезпечення судової системи
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§ 2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •§ 3. Статус судді Конституційного Суду України
- •§ 4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 1. Суддівський корпус, його поняття та склад
- •§ 2. Формування суддівського корпусу
- •§ 3. Правовий статус суддів
- •§ 4. Відповідальність суддів
- •§ 5. Припинення повноважень суддів
- •§ 6. Народні засідателі та присяжні
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи
- •§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 5. З’їзд суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 6. Рада суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 1. Статус, порядок формування та склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •§ 2. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •§ 3. Організація роботи та забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •§ 1. Статус і порядок формування Вищої ради юстиції
- •§ 2. Повноваження й організація діяльності Вищої ради юстиції
- •§ 1. Прокуратура України, її місце в системі органів державної влади, завдання
- •§ 2. Основні етапи розвитку прокуратури в Україні
- •§ 3. Система, структура й порядок утворення органів прокуратури
- •§ 4. Принципи організації й діяльності органів прокуратури
- •§ 5. Функції прокуратури51
- •§ 6. Кадри органів прокуратури. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення й дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих прокуратури
- •§ 1. Організація виявлення і розслідування злочинів: поняття, види
- •§ 2. Органи, які здійснюють оперативнорозшукову діяльність, їх компетенція
- •§ 3. Органи, які здійснюють дізнання, їх система й компетенція
- •§ 4. Органи досудового слідства, їх система й компетенція
- •§ 5. Слідчий апарат, його структура
- •§ 1. Поняття органів внутрішніх справ
- •§ 2. Система органів внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання та правові засади діяльності Служби безпеки України
- •§ 2. Основні напрямки діяльності й повноваження органів Служби безпеки України
- •§ 3. Кадри органів Служби безпеки України
- •§ 4. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки
- •§ 1. Органи юстиції України, їх система й завдання
- •§ 2. Повноваження Міністерства юстиції
- •§ 1. Правоохоронна природа примусового виконання рішень
- •§ 2. Система органів державної виконавчої служби. Статус державного виконавця
- •§ 1. Поняття і сутність інституту адвокатури в Україні
- •§ 2. Статус адвоката України
- •§ 1. Поняття нотаріату
- •§ 2. Організація нотаріату
- •§ 3. Право на заняття нотаріальною діяльністю
- •§ 4. Статус нотаріуса
§ 4. Органи досудового слідства, їх система й компетенція
У розслідуванні кримінальних справ, особливо на початковому етапі, дізнання займає значне місце, однак основною формою розслідування є досудове слідство, під час якого провадиться всебічне, повне й об’єктивне дослідження обставин справи, виявляються обставини, які як викривають, так і виправдовують обвинуваченого, а також які обтяжують або пом’якшують його вину. Слідство зветься досудовим тому, що при його провадженні не вирішується питання про винність особи, яку притягнуто до кримінальної відповідальності. Воно ніби передує судовому слідству, яке здійснюється судом. Лише він може визнати особу винною у вчиненні злочину, але це не зменшує значення досудового слідства. Його якість і повнота є передумовою й необхідною умовою успішного розгляду справи судом. Якщо цю умову порушено й не можна її поновити в суді, справа може бути повернута останнім на додаткове розслідування або ж у справі може бути винесено виправдувальний вирок.
Основна відмінність між дізнанням і досудовим слідством полягає в тому, що органи дізнання здійснюють переважно оперативнорозшукові заходи, а в разі порушення кримінальної справи — слідчі дії, передбачені кримінальнопроцесуальним кодексом України (тобто кримінальнопроцесуальну діяльність) з метою встановлення особи, яка вчинила злочин. Органи ж досудового слідства здійснюють слідство в повному обсязі, починаючи з моменту порушення кримінальної справи або отримання справи від органів дізнання й закінчуючи провадження у справі направленням її до суду або ж його припиненням. При цьому слідчі розслідують злочини лише шляхом провадження слідчих дій, передбачених Кримінальнопроцесуальним кодексом України і не здійснюють оперативнорозшукових заходів. Таким чином, під досудовим слідством розуміється кримінальнопроцесуальна діяльність уповноважених на те органів держави щодо встановлення факту злочину й особи, яка його вчинила, збирання, перевірки, дослідження й оцінки доказів учинення злочину.
Слідчі органи зобов’язані перевірити всі можливі у справі версії, встановити та притягти до відповідальності всіх осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки злочину. Слідчий має право допитувати свідків, призначати відповідні експертизи, провадити обшуки й огляди, виконувати всі інші необхідні дії, передбачені кримінальнопроцесуальним законодавством. Під час досудового слідства застосовуються необхідні заходи, що забезпечують відшкодування збитків, заподіяних злочином. Крім цього, органам досудового слідства належить виявляти причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, й застосовувати заходи щодо їх усунення.
Важливим принципом кримінального процесу є неприпустимість розголошення даних досудового слідства, згідно з яким останні можна оголосити лише з дозволу слідчого або прокурора й у тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Винні в розголошенні даних досудового слідства несуть кримінальну відповідальність за ст. 387 Кримінального кодексу України.
У чинному Кримінальнопроцесуальному кодексі України під час його прийняття (1960) вказувалося, що до органів попереднього слідства належать слідчі прокуратури та слідчі органи державної безпеки, а також визначалася їх підслідність. У 1963 р. було визнано доцільним створити слідчий апарат в органах Міністерства внутрішніх справ, а в 1998 р. — у податковій міліції. Така система органів досудового слідства існує до сьогодення. Отже, органами досудового слідства є слідчі: прокуратури, органів внутрішніх справ, органів безпеки і податкової міліції (ст. 102 КПК України). Компетенція, точніше, підслідність справ слідчим кожної з 4х ланок системи органів досудового слідства визначена в кримінальнопроцесуальному законодавстві (ст. 112 КПК).
Законодавець чітко розділив підслідність справ слідчим прокуратури, органів безпеки, органів внутрішніх справ і податкової міліції. З низки категорій справ досудове слідство провадиться тим органом, який порушив кримінальну справу.
Більшість кримінальних справ розслідують слідчі органів внутрішніх справ. Це —злочини проти життя і здоров’я особи, проти власності, у сфері обігу наркотичних засобів та ін.
Розслідування кримінальних справ щодо умисних убивств, статевих злочинів, злочинів у сфері службової діяльності належить до підслідності слідчих прокуратури.
Слідчі військової прокуратури розслідують кримінальні справи, і підсудні військовим судам.
Слідчі податкової міліції розслідують справи про фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.
До відання слідчих органів СБУ віднесено розслідування особливо небезпечних державних злочинів — державної зради, шпигунства, диверсій тощо.
Слідчий працює в безпосередньому контакті з органами дізнання, особливо з міліцією. У розслідуваних справах він має право давати органам дізнання доручення і вказівки про проведення розшукових і слідчих дій, вимагати від них сприяння у розслідуванні злочинів. Доручення і вказівки слідчого для органів дізнання є обов’язковими.
Прокурор здійснює керівництво роботою слідчих прокуратури й нагляд за дотриманням законів у всіх слідчих органах.