§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»

Предметом будь­якої навчальної дисципліни є коло питань і проблем, що в ній вивчаються. Предмет дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів» містить у собі характеристику правоохоронної діяльності, відомості про органи, що її виконують, їх структуру й повноваження, а також про статус посадових осіб, які працюють у цих органах. Отже, предметом зазначеної навчальної дисципліни є положення про організацію, завдання, систему, структуру й основні повноваження правоохоронних органів і статус посадовців, які в них пра­цюють.

Система навчальної дисципліни взагалі становить собою перелік тем, що в ній вивчаються. До системи розглядуваної дисципліни включаються теми, у яких розглядаються загальні питання, пов’язані з поняттям правоохоронної діяльності, характеристикою органів, що її здійснюють, системою і змістом принципів, що лежать в основі їх по­будови й діяльності.

Визнання судової влади одним із напрямків державної влади викликало включення в цю дисципліну окремої теми щодо цього питання. Значна увага приділяється вивченню системи і змісту принципів організації й діяльності судової влади, викладен­ню побудови судової системи в цілому, характеристиці повноважень Конституційного Суду України й судів за­галь­ної юрисдикції. Статус суддів, органи суддівського самоврядування, організаційне забезпечення діяльності суддів докладно розглядаються в окремих розділах.

Система дисципліни, що вивчається, охоплює також теми, присвячені організації прокуратури й напрямкам її роботи, органів з виявлення й розслідування злочи­нів, органів надання юридичної допомоги та інших правових послуг. Організація судових і правоохоронних органів — один із початкових навчальних курсів, що дають вихідні знання про правоохоронну діяльність та органи, що її виконують. Ці знання перебувають у тісному взаємозв’язку і взаємозалежності з матеріалом, що дається студентам юридичних вищих навчальних закладів при вивченні деяких суміжних навчальних дисциплін.

До таких дисциплін належить теорія держави і права. Пізнання багатьох питань організації й діяльності суду, орга­нів прокуратури, органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки, адвокатури, юстиції, нотаріату вимагає загально­правового підходу до них, що дозволяє вивчити конкретні правові явища не у відриві від інших, не в статиці, а в динаміці, в розвит­ку, на фоні історичних подій, у порівнянні з накопиченим юридичним досвідом як в Україні, так і за її межами. Вихідні знання, необхідні для такого підходу, набуваються саме при вивченні основ теорії держави і права.

Дисципліна «Організація судових та правоохоронних органів» не ізольована й від кон­ституційного права, в рамках якого ­разом із висвітленням багатьох інших проблем дається зага­льна картина ролі й місця правоохоронних органів у сис­темі всіх органів держави, характеризуються взаємозв’я­зки між ними, визначаються конституційні принципи їх побудови й діяльності. Базується це, зокрема, на поло­женнях Конституції України, в тому числі спеціально при­свячених правам та свободам людини і громадянина, судо­вій владі, прокуратурі, адвокатурі й ін.

Чимало точок зіткнення має ця дисципліна також з адміністративним правом, одним із завдань якого є з’ясування закономірностей організації функціонування всіх органів виконавчої влади і процедури застосу­вання адміністративної відповідальності за ті чи інші про­ступки. Такі органи виконавчої влади, як Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України й підпорядковані їм органи, виконують свої управлінські (виконавчі) функції одночасно з функціями правоохорон­ними. Тому аспекти їх організації і здійснення правоохоронних повноважень одержують необхідне висвітлення саме в курсі «Організація судових та правоохоронних органів». Його зв’язок з адміністративним процесом виявляється в спільному вивченні таких питань, як система спеціалізованих судів, компетенція адміністративних судів, предметна, територіальна й інстанційна підсудність, склад суду, судоустрійні та функціональні принципи судової влади.

Розглядувана дисципліна тісно взаємопов’язана із ци­вільним і господарським процесами. У курсі цивіль­ного процесу переважно вивчається діяльність суду із розгляду цивільних справ, а в курсі господарського проце­су — порядок розгляду спорів у господарських судах. У цивільному процесуальному законодавстві розвинуті положення Закону «Про судоустрій України», які стосуються реалізації принципу права на судовий захист, гласності, верховенства права, законності тощо, а також деталізуються питання суддівського складу, участі народ­них засідателів у судовому процесі тощо.

Дуже щільно ця дисципліна примикає до кримінального процесу, основне призна­чення якого — поглиблений аналіз змісту діяльності всіх пра­воохо­рон­них органів, що здійснюють провадження у справах про злочини. Вона дає уявлення про те, як повинні діяти правоохоронні органи при розкритті зло­чинів, викритті осіб, винних у їх учиненні, і призначенні заходів правового впливу на таких осіб, а також при ре­абілітації осіб, незаконно притягнутих до кримінальної відповідальності. Організація судових та правоохоронних органів орієнтує, як мають взає­мо­діяти ці органи між собою і з громадянами, інтереси яких порушені злочином. Вона значною мірою залежить від змісту виконуваної діяль­ності судовими та правоохоронними органами, від порядку (процедури) провадження конкретних дій. І навпаки, зміст їх діяльності істотно залежить від ви­рішення організаційних питань, тобто від того, як, напри­клад, повинні будуватися й фа­ктично будуються відносини між прокурором і слідчим, прокурором і судом, адво­катом — захисником обвинуваченого і слідчим.

На старших курсах юридичних вузів викладається та­кож «Прокурорський нагляд» — предмет, що знайомить студентів зі змістом, формою, й методами здійснення всіх напрямків діяльності прокуратури, які істотно розвивають і допов­нюють матеріал теми дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів», присвячений прокуратурі.