
- •§ 1. Правоохоронна діяльність. Правоохоронні органи
- •§ 2. Предмет і система навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 3. Нормативні акти з навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів»
- •§ 1. Поняття й ознаки судової влади
- •§ 2. Форми реалізації судової влади
- •§ 3. Функції судової влади
- •§ 1. Система принципів судової влади
- •§ 2. Інституціональні принципи судової влади
- •§ 3. Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади
- •§ 4. Функціональні (судочинні) принципи судової влади
- •§ 1. Загальна характеристика судової системи
- •§ 2. Система судів загальної юрисдикції
- •§ 3. Організаційне забезпечення судової системи
- •§ 1. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§ 2. Порядок формування і структура Конституційного Суду України
- •§ 3. Статус судді Конституційного Суду України
- •§ 4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§ 1. Суддівський корпус, його поняття та склад
- •§ 2. Формування суддівського корпусу
- •§ 3. Правовий статус суддів
- •§ 4. Відповідальність суддів
- •§ 5. Припинення повноважень суддів
- •§ 6. Народні засідателі та присяжні
- •§ 1. Суддівське самоврядування: поняття, організаційні форми, загальна характеристика, завдання та значення
- •§ 2. Збори суддів: види, повноваження та порядок роботи
- •§ 3. Конференції суддів: повноваження та порядок роботи
- •§ 4. Ради суддів: поняття, повноваження та порядок роботи
- •§ 5. З’їзд суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 6. Рада суддів України: повноваження та порядок роботи
- •§ 1. Статус, порядок формування та склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •§ 2. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •§ 3. Організація роботи та забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •§ 1. Статус і порядок формування Вищої ради юстиції
- •§ 2. Повноваження й організація діяльності Вищої ради юстиції
- •§ 1. Прокуратура України, її місце в системі органів державної влади, завдання
- •§ 2. Основні етапи розвитку прокуратури в Україні
- •§ 3. Система, структура й порядок утворення органів прокуратури
- •§ 4. Принципи організації й діяльності органів прокуратури
- •§ 5. Функції прокуратури51
- •§ 6. Кадри органів прокуратури. Класні чини працівників органів прокуратури. Заохочення й дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих прокуратури
- •§ 1. Організація виявлення і розслідування злочинів: поняття, види
- •§ 2. Органи, які здійснюють оперативнорозшукову діяльність, їх компетенція
- •§ 3. Органи, які здійснюють дізнання, їх система й компетенція
- •§ 4. Органи досудового слідства, їх система й компетенція
- •§ 5. Слідчий апарат, його структура
- •§ 1. Поняття органів внутрішніх справ
- •§ 2. Система органів внутрішніх справ
- •§ 1. Завдання та правові засади діяльності Служби безпеки України
- •§ 2. Основні напрямки діяльності й повноваження органів Служби безпеки України
- •§ 3. Кадри органів Служби безпеки України
- •§ 4. Контроль і нагляд за діяльністю Служби безпеки
- •§ 1. Органи юстиції України, їх система й завдання
- •§ 2. Повноваження Міністерства юстиції
- •§ 1. Правоохоронна природа примусового виконання рішень
- •§ 2. Система органів державної виконавчої служби. Статус державного виконавця
- •§ 1. Поняття і сутність інституту адвокатури в Україні
- •§ 2. Статус адвоката України
- •§ 1. Поняття нотаріату
- •§ 2. Організація нотаріату
- •§ 3. Право на заняття нотаріальною діяльністю
- •§ 4. Статус нотаріуса
§ 3. Органи, які здійснюють дізнання, їх система й компетенція
Під дізнанням розуміється сукупність оперативнорозшукових та інших передбачених законом дій, які провадять спеціально уповноважені на те адміністративні органи й посадові особи з метою своєчасного виявлення ознак злочину й осіб, які його вчинили, а також для попередження і припинення інших злочинів.
Перелік органів дізнання є вичерпним. Відповідно до ст. 101 Кримінальнопроцесуального кодексу органами дізнання є:
— міліція; податкова міліція — у справах про ухилення від сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), а також у справах про приховування валютної виручки;
— органи безпеки — у справах, віднесених законом до їх відання;
— а) начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження дізнання — у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків або в розташуванні військової частини; б) командири (начальники) військових частин, з’єднань, начальники військових установ — у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків або в розташуванні військової частини, з’єднання, установи чи на військових об’єктах; в) командири кораблів — у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків під час походу за межами України;
— митні органи — у справах про контрабанду;
— начальники виправнотрудових установ, слідчих ізоляторів, лікувальнотрудових і виховнотрудових профілакторіїв — у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені співробітниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;
— органи державного пожежного нагляду — у справах про пожежі й порушення протипожежних правил;
— органи прикордонної служби — у справах про порушення державного кордону;
— капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
На відміну від органів досудового слідства, для яких проведення слідства є основною їх функцією, для органів дізнання проведення дізнання не є їх основним завданням. Так, завданнями міліції є охорона громадського порядку; особистої безпеки громадян, їхніх прав і свобод, законних інтересів, забезпечення безпеки дорожнього руху та ін. А для капітана морського судна дізнання є виключною діяльністю, яка здійснюється лише в разі необхідності попередження або припинення злочину, виявлення особи, яка його вчинила, ввіреному йому морському судні, що перебуває у далекому плаванні.
У переважній більшості категорій справ дізнання провадить міліція, для якої ця діяльність є найбільш природною, тому законодавець не обмежує її компетенцію ні територіально, ні підвідомчо. Отже, вона здійснює дізнання в усіх справах, за винятком віднесених до компетенції інших органів.
З метою запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування і провадження у справах про адміністративні правопорушення в Україні діє податкова міліція. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкова міліція здійснює оперативнорозшукову діяльність, а також провадить дізнання й досудове слідство в межах своєї компетенції.
До завдань Служби безпеки України входить попередження, виявлення, припинення й розкриття злочинів проти миру й безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління й економіки. Для вирішення цих завдань у цих органах створені спеціальні підрозділи, які здійснюють оперативнорозшукову діяльність, дізнання й досудове слідство.
Закон відрізняє орган дізнання від особи, яка його провадить. Органом дізнання виступає або установа в цілому (міліція, орган безпеки тощо), або керівник даної установи (командир військової частини, з’єднання, начальник виправнотрудової установи та ін.). Не всі працівники цих установ можуть провадити дізнання. Цю діяльність виконують лише особи, управомочені на це органом дізнання. Вони і є особами, які провадять дізнання.
Повноваження органів дізнання визначені в Кримінальнопроцесуальному кодексі. На них покладається впровадження необхідних оперативнорозшукових заходів з метою виявлення ознак злочину й осіб, які його вчинили. При виявленні особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, орган дізнання має право затримати її на строк, що не перевищує 72 годин. Ці органи приймають, реєструють і перевіряють заяви й повідомлення про злочини. За наявності ознак злочину орган дізнання порушує кримінальну справу й провадить слідчі дії для встановлення особи, яка вчинила його, після чого передає справу слідчому через прокурора. У справі про злочин, який не є тяжким, дізнання провадиться в 10денний строк з моменту встановлення особи, яка його вчинила, якщо таку особу не встановлено, дізнання зупиняється, що, однак, не звільняє орган дізнання від обов’язку застосовувати заходи для встановлення особи, яка вчинила злочин. У справі про тяжкий злочин дізнання провадиться в строк не більше 10ти днів з моменту порушення кримінальної справи, після чого справа передається слідчому, незалежно від того, чи встановлена особа, яка вчинила цей злочин. Якщо таку особу не встановлено, орган дізнання й після передачі справи слідчому продовжує виконувати оперативнорозшукові дії й повідомляти слідчого про їх результати (див. статті 103, 104, 108 і 209 КПК України).
Після прийняття слідчим справи орган дізнання зобов’язаний виконувати його доручення щодо проведення слідчих і розшукових дій. Дізнання в кримінальній справі закінчується складенням постанови про направлення справи для проведення досудового слідства, яка затверджується прокурором, або за наявності вагомих на те підстав — постанови про припинення кримінальної справи (ст. 109 КПК України).
Дії й постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві або в суді.