- •Програма курсу “теоретичні основи електротехніки” (частина і)
- •1. Електричні кола постійного струму
- •1.1. Елементарні електричні заряди й електромагнітне поле як особливий вид матерії
- •1.2. Електростатичне поле. Напруженість поля
- •1.3. Зв'язок зарядів тіл з їх електричним полем. Теорема Гаусса. Постулат Максвелла
- •Значення ε для деяких діелектриків
- •1.4. Електрична напруга. Потенціал, різниця потенціалів. Електрорушійна сила
- •1.5. Електричний струм і принцип його неперервності
- •1.6. Опір провідника. Питомий опір. Провідність. Питома провідність
- •Значення ρ, γ і α деяких провідникових матеріалів
- •1.7. Енергія та потужність в електричному колі.
- •1.8. Провідники, напівпровідники та діелектрики.
- •Електрична міцність деяких ізоляційних матеріалів
- •1.9. Елементи електричних кіл
- •1.25. Двополюсники, чотириполюсники та багатополюсники електричних кіл
- •1.10. Основні закони електричних кіл
- •1.11. Еквівалентне перетворення опорів
- •1.11.1. Послідовне сполучення резисторів
- •1.11.2. Паралельне сполучення резисторів
- •1.11.3. Змішане сполучення резисторів
- •1 .11.4. Взаємне еквівалентне перетворення резисторів, сполучених трикутником та зіркою
- •1.12. Методи розрахунку електричних кіл постійного струму
- •1.12.1. Метод перетворення
- •1.12.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.12.3. Метод контурних струмів
- •1.12.4. Метод вузлових напруг
- •1.12.4.1. Заміна декількох паралельних віток з джерелами ерс, одною еквівалентною віткою
- •1.12.5. Метод накладання
- •1.12.6. Метод еквівалентного генератора
- •1.13. Пересилання електроенергії постійного струму по двопровідній лінії
- •1.14. Нелінійні кола постійного струму
- •1.14.1. Загальні визначення. Статичний та динамічний опори нелінійних елементів
- •1.14.2. Графоаналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •1.14.3. Аналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •2. Електрична ємність
- •2.1. Електрична ємність тіл
- •2.2. Конденсатори. Струм конденсатора. Енергія електричного поля
- •2.3. Послідовне і паралельне з'єднання конденсаторів
- •3. Магнітні кола
- •3.1. Основні фізичні величини магнітного поля
- •3.1.2. Магнітний потік (ф)
- •3.1.3. Намагніченість речовин (j). Напруженість магнітного поля (h). Магнітна проникність (μ)
- •3.2. Закон повного струму
- •3.3. Феромагнітні матеріали
- •3.3.1. Деякі властивості феромагнітних матеріалів
- •3.3.2. Класифікація феромагнітних матеріалів.
- •3.4. Основні закони магнітних кіл. Розрахунок магнітного кола
- •3.5. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца
- •3.6. Котушка індуктивності. Потокозчеплення. Ерс самоіндукції. Енергія магнітного поля.
- •3.7. Індуктивно зв'язані котушки
- •4. Електричні кола змінного синусоїдного струму
- •Генерування синусоїдної ерс. Миттєві, амплітудні, діючі та середні значення ерс, напруг та струмів
- •4.2. Векторне відображення синусоїдних величин. Векторні діаграми
- •4.3. Резистивний, індуктивний та ємнісний опори в колі синусоїдного струму
- •4.4. Послідовне з'єднання резистивного, індуктивного та ємнісного опорів у колі синусоїдного струму. Закон Ома в класичній формі. Трикутник опорів. Коефіцієнт потужності cos φ
- •4.5. Потужність в колі послідовного з'єднання резистивного r і реактивного X опорів
- •4.6. Паралельне з'єднання приймачів у колі змінного струму
- •4.7. Мішане сполучення приймачів
- •4 Рис. 4.18. До визначення резонансу в електричному колі .8. Резонанс в електричних колах
- •4.8.1. Резонанс у колі з послідовним сполученням елементів r, l, с (резонанс напруг)
- •4.8.2. Резонанс у колі з паралельним сполученням елементів r, l, с (резонанс струмів)
- •4.9. Символічний метод розрахунку електричних кіл синусоїдного струму
- •Деякі положення комплексного числення
- •4) Ділення комплексних чисел
- •5) Піднесення комплексного числа до степеня
- •4.9.2. Символічне (комплексне) відображення синусоїдних величин
- •4.9.3. Закони Ома та Кірхгофа в комплексній формі. Комплексні опори та провідності
- •4.9.4. Комплексна потужність
- •4.9.5. Методи розрахунку електричних кіл змінного струму
- •4.9.6. Кола з взаємоіндуктивно зв'язаними котушками
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Контрольні завдання Завдання 1. Розрахунок складного лінійного кола постійного струму
- •1.2.Зміст роботи:
- •1.4. Методичні вказівки:
- •Завдання 2. Розгалужене коло синусоїдального струму
- •2.2. Зміст роботи:
- •2.4. Приклад виконання завдання 2:
- •Питання до екзамену
4.7. Мішане сполучення приймачів
Класичний метод розрахунку кіл змінного струму при мішаному сполученні приймачів полягає в тому, що паралельне з'єднання замінюємо еквівалентним послідовним сполученням, а відтак розглядаємо повну схему вже як послідовне з'єднання.
Спочатку визначаємо провідності віток, з'єднаних паралельно (рис. 4.16,а):
Потім знаходимо еквівалентні провідності паралельно з'єднаних віток:
Далі знаходимо опори rЕ і xE схеми (рис. 4.16,б):
Рис. 4.16. Мішане сполучення приймачів у колі змінного струму
Надалі схему розглядаємо як послідовну і за законом Ома визначаємо струм:
Напруга між точками В і С:
Струми паралельних віток дорівнюватимуть:
Коефіцієнт потужності: .
Потужності: .
П
Рис. 4.17. Векторна
діаграма струмів і напруг для схеми
рис. 4.16
4 Рис. 4.18. До визначення резонансу в електричному колі .8. Резонанс в електричних колах
Внаслідок того, що індуктивні й ємнісні опори, а також індуктивні й ємнісні провідності можуть взаємно компенсуватись, можливі випадки, коли в колі, яке має реактивні елементи, еквівалентний реактивний опір, і відповідно еквівалентна реактивна провідність дорівнюватимуть нулеві, й тоді струм в такому колі збігається за фазою з напругою, прикладеною до клем цього кола, тобто коло загалом веде себе як активний опір. Явище, при якому струм у колі (рис. 4.18), за наявності у ньому реактивних опорів (індуктивностей та ємностей), збігається за фазою з напругою, прикладеною до цього кола, називають резонансом.
При резонансі електричного кола із мережі надходить тільки активна енергія (потужність Р), а реактивна енергія (потужність q) циркулює (коливається) всередині схеми між котушкою індуктивності та конденсатором.
4.8.1. Резонанс у колі з послідовним сполученням елементів r, l, с (резонанс напруг)
Повний опір такого кола (рис. 4.19,а) виражається як:
Згідно з визначенням при резонансі виконується умова:
або чи |
(4.44) |
Я
Рис.
4.19. Послідовне сполучення r,
L,
С
(а), векторна діаграма
та
при
резонансі(б)
|
(4.45) |
Частоту ω0, називають резонансною, вона є власною частотою контуру. З такою частотою в замкненому контурі r – L – С при вимкненні и і закороченні клем а – d схеми (рис. 4.19) енергія вільно коливається між індуктивністю та ємністю.
Т
Рис.
4.20.
Залежності
U,
I,
r,
Xl,
Xc,
Ζ,
φ
для
схеми рис. 4.19 від частоти
На рис. 4.20 наведені графіки залежностей Ur, Ul, UС, I, r, xС, хL, φ від частоти ƒ для схеми (рис. 4.19) при незмінній напрузі мережі.
Якщо
Якщо .
Якщо опір , струм .
В інтервалі частот від ƒ= 0 до ƒрез навантаження має ємнісний характер, струм випереджає за фазою напругу мережі (φ < 0). В інтервалі частот від ƒрез до ƒ = ∞ навантаження має індуктивний характер, струм відстає за фазою від напруги (φ > 0).
Найбільше значення напруги на ємності одержується, якщо частота дещо менша за резонансну, а на індуктивності – дещо більша за резонансну.
Явище резонансу широко використовують в радіоелектронних пристроях та в заводських промислових установках.