- •Програма курсу “теоретичні основи електротехніки” (частина і)
- •1. Електричні кола постійного струму
- •1.1. Елементарні електричні заряди й електромагнітне поле як особливий вид матерії
- •1.2. Електростатичне поле. Напруженість поля
- •1.3. Зв'язок зарядів тіл з їх електричним полем. Теорема Гаусса. Постулат Максвелла
- •Значення ε для деяких діелектриків
- •1.4. Електрична напруга. Потенціал, різниця потенціалів. Електрорушійна сила
- •1.5. Електричний струм і принцип його неперервності
- •1.6. Опір провідника. Питомий опір. Провідність. Питома провідність
- •Значення ρ, γ і α деяких провідникових матеріалів
- •1.7. Енергія та потужність в електричному колі.
- •1.8. Провідники, напівпровідники та діелектрики.
- •Електрична міцність деяких ізоляційних матеріалів
- •1.9. Елементи електричних кіл
- •1.25. Двополюсники, чотириполюсники та багатополюсники електричних кіл
- •1.10. Основні закони електричних кіл
- •1.11. Еквівалентне перетворення опорів
- •1.11.1. Послідовне сполучення резисторів
- •1.11.2. Паралельне сполучення резисторів
- •1.11.3. Змішане сполучення резисторів
- •1 .11.4. Взаємне еквівалентне перетворення резисторів, сполучених трикутником та зіркою
- •1.12. Методи розрахунку електричних кіл постійного струму
- •1.12.1. Метод перетворення
- •1.12.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.12.3. Метод контурних струмів
- •1.12.4. Метод вузлових напруг
- •1.12.4.1. Заміна декількох паралельних віток з джерелами ерс, одною еквівалентною віткою
- •1.12.5. Метод накладання
- •1.12.6. Метод еквівалентного генератора
- •1.13. Пересилання електроенергії постійного струму по двопровідній лінії
- •1.14. Нелінійні кола постійного струму
- •1.14.1. Загальні визначення. Статичний та динамічний опори нелінійних елементів
- •1.14.2. Графоаналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •1.14.3. Аналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •2. Електрична ємність
- •2.1. Електрична ємність тіл
- •2.2. Конденсатори. Струм конденсатора. Енергія електричного поля
- •2.3. Послідовне і паралельне з'єднання конденсаторів
- •3. Магнітні кола
- •3.1. Основні фізичні величини магнітного поля
- •3.1.2. Магнітний потік (ф)
- •3.1.3. Намагніченість речовин (j). Напруженість магнітного поля (h). Магнітна проникність (μ)
- •3.2. Закон повного струму
- •3.3. Феромагнітні матеріали
- •3.3.1. Деякі властивості феромагнітних матеріалів
- •3.3.2. Класифікація феромагнітних матеріалів.
- •3.4. Основні закони магнітних кіл. Розрахунок магнітного кола
- •3.5. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца
- •3.6. Котушка індуктивності. Потокозчеплення. Ерс самоіндукції. Енергія магнітного поля.
- •3.7. Індуктивно зв'язані котушки
- •4. Електричні кола змінного синусоїдного струму
- •Генерування синусоїдної ерс. Миттєві, амплітудні, діючі та середні значення ерс, напруг та струмів
- •4.2. Векторне відображення синусоїдних величин. Векторні діаграми
- •4.3. Резистивний, індуктивний та ємнісний опори в колі синусоїдного струму
- •4.4. Послідовне з'єднання резистивного, індуктивного та ємнісного опорів у колі синусоїдного струму. Закон Ома в класичній формі. Трикутник опорів. Коефіцієнт потужності cos φ
- •4.5. Потужність в колі послідовного з'єднання резистивного r і реактивного X опорів
- •4.6. Паралельне з'єднання приймачів у колі змінного струму
- •4.7. Мішане сполучення приймачів
- •4 Рис. 4.18. До визначення резонансу в електричному колі .8. Резонанс в електричних колах
- •4.8.1. Резонанс у колі з послідовним сполученням елементів r, l, с (резонанс напруг)
- •4.8.2. Резонанс у колі з паралельним сполученням елементів r, l, с (резонанс струмів)
- •4.9. Символічний метод розрахунку електричних кіл синусоїдного струму
- •Деякі положення комплексного числення
- •4) Ділення комплексних чисел
- •5) Піднесення комплексного числа до степеня
- •4.9.2. Символічне (комплексне) відображення синусоїдних величин
- •4.9.3. Закони Ома та Кірхгофа в комплексній формі. Комплексні опори та провідності
- •4.9.4. Комплексна потужність
- •4.9.5. Методи розрахунку електричних кіл змінного струму
- •4.9.6. Кола з взаємоіндуктивно зв'язаними котушками
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Контрольні завдання Завдання 1. Розрахунок складного лінійного кола постійного струму
- •1.2.Зміст роботи:
- •1.4. Методичні вказівки:
- •Завдання 2. Розгалужене коло синусоїдального струму
- •2.2. Зміст роботи:
- •2.4. Приклад виконання завдання 2:
- •Питання до екзамену
1.11. Еквівалентне перетворення опорів
1.11.1. Послідовне сполучення резисторів
Я
Рис. 1.32. Послідовне
сполучення резисторів
Згідно із законом Ома напруги на резисторах визначаються виразами:
|
(1.63) |
Ряд послідовно сполучених опорів можна замінити еквівалентним (загальним) опором RE. За другим законом Кірхгофа маємо:
Еквівалентний опір декількох послідовно сполучених резисторів дорівнює сумі їх опорів, тобто:
|
(1.64) |
1.11.2. Паралельне сполучення резисторів
П
Рис. 1.33. Паралельне
сполучення резисторів
|
(1.65) |
Замінимо паралельне сполучення резисторів одним еквівалентним RE резистором. За першим законом Кірхгофа маємо:
I=I1+I2+…+In.
Ураховуючи (1.65) і те, що I = U /RE, одержимо:
Скоротивши останню рівність на U, остаточно отримаємо:
|
(1.66) |
або через провідності:
|
(1.67) |
Якщо маємо п паралельно сполучених однакових резисторів r, то еквівалентний опір визначається як:
|
(1.68) |
Рис. 1.34. Два
паралельно сполучені резистори
Часто на практиці трапляються два паралельно сполучені опори r1 і r2 (рис. 1.34). Еквівалентний їм опір, що одержується з (1.66), дорівнює:
|
(1.69) |
1.11.3. Змішане сполучення резисторів
З
Рис. 1.35. Змішане
сполучення резисторів
Найтиповіше змішане сполучення застосовується для живлення групи споживачів (рис. 1.35) r3, r4, r5 з врахуванням опорів проводів r1, r2 і внутрішнього опору джерела електроенергії r0. Розраховуючи електричне коло із змішаним сполученням резисторів, користуються методом послідовного спрощення (згортанням) схеми, як показано на рис 1.35.
Опір паралельного сполучення: .
Повний опір схеми: .
Струм у нерозгалуженій частині кола згідно (1.58): .
Напруги на ділянках кола: .
Струми в паралельних вітках: .
1 .11.4. Взаємне еквівалентне перетворення резисторів, сполучених трикутником та зіркою
Н
Рис. 1.36. Три
резистори, сполучені зіркою (а) та
трикутникам (б)
Для обриву проводу у вершині 1, а потім у вершинах 2 і 3, можемо записати такі рівності:
|
(1.70) |
Із (1.70) визначимо опори резисторів, сполучених зіркою, якщо відомі опори трикутника (1.71) та опори трикутника, виражені через опори зірки (1.72):