
- •Програма курсу “теоретичні основи електротехніки” (частина і)
- •1. Електричні кола постійного струму
- •1.1. Елементарні електричні заряди й електромагнітне поле як особливий вид матерії
- •1.2. Електростатичне поле. Напруженість поля
- •1.3. Зв'язок зарядів тіл з їх електричним полем. Теорема Гаусса. Постулат Максвелла
- •Значення ε для деяких діелектриків
- •1.4. Електрична напруга. Потенціал, різниця потенціалів. Електрорушійна сила
- •1.5. Електричний струм і принцип його неперервності
- •1.6. Опір провідника. Питомий опір. Провідність. Питома провідність
- •Значення ρ, γ і α деяких провідникових матеріалів
- •1.7. Енергія та потужність в електричному колі.
- •1.8. Провідники, напівпровідники та діелектрики.
- •Електрична міцність деяких ізоляційних матеріалів
- •1.9. Елементи електричних кіл
- •1.25. Двополюсники, чотириполюсники та багатополюсники електричних кіл
- •1.10. Основні закони електричних кіл
- •1.11. Еквівалентне перетворення опорів
- •1.11.1. Послідовне сполучення резисторів
- •1.11.2. Паралельне сполучення резисторів
- •1.11.3. Змішане сполучення резисторів
- •1 .11.4. Взаємне еквівалентне перетворення резисторів, сполучених трикутником та зіркою
- •1.12. Методи розрахунку електричних кіл постійного струму
- •1.12.1. Метод перетворення
- •1.12.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.12.3. Метод контурних струмів
- •1.12.4. Метод вузлових напруг
- •1.12.4.1. Заміна декількох паралельних віток з джерелами ерс, одною еквівалентною віткою
- •1.12.5. Метод накладання
- •1.12.6. Метод еквівалентного генератора
- •1.13. Пересилання електроенергії постійного струму по двопровідній лінії
- •1.14. Нелінійні кола постійного струму
- •1.14.1. Загальні визначення. Статичний та динамічний опори нелінійних елементів
- •1.14.2. Графоаналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •1.14.3. Аналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •2. Електрична ємність
- •2.1. Електрична ємність тіл
- •2.2. Конденсатори. Струм конденсатора. Енергія електричного поля
- •2.3. Послідовне і паралельне з'єднання конденсаторів
- •3. Магнітні кола
- •3.1. Основні фізичні величини магнітного поля
- •3.1.2. Магнітний потік (ф)
- •3.1.3. Намагніченість речовин (j). Напруженість магнітного поля (h). Магнітна проникність (μ)
- •3.2. Закон повного струму
- •3.3. Феромагнітні матеріали
- •3.3.1. Деякі властивості феромагнітних матеріалів
- •3.3.2. Класифікація феромагнітних матеріалів.
- •3.4. Основні закони магнітних кіл. Розрахунок магнітного кола
- •3.5. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца
- •3.6. Котушка індуктивності. Потокозчеплення. Ерс самоіндукції. Енергія магнітного поля.
- •3.7. Індуктивно зв'язані котушки
- •4. Електричні кола змінного синусоїдного струму
- •Генерування синусоїдної ерс. Миттєві, амплітудні, діючі та середні значення ерс, напруг та струмів
- •4.2. Векторне відображення синусоїдних величин. Векторні діаграми
- •4.3. Резистивний, індуктивний та ємнісний опори в колі синусоїдного струму
- •4.4. Послідовне з'єднання резистивного, індуктивного та ємнісного опорів у колі синусоїдного струму. Закон Ома в класичній формі. Трикутник опорів. Коефіцієнт потужності cos φ
- •4.5. Потужність в колі послідовного з'єднання резистивного r і реактивного X опорів
- •4.6. Паралельне з'єднання приймачів у колі змінного струму
- •4.7. Мішане сполучення приймачів
- •4 Рис. 4.18. До визначення резонансу в електричному колі .8. Резонанс в електричних колах
- •4.8.1. Резонанс у колі з послідовним сполученням елементів r, l, с (резонанс напруг)
- •4.8.2. Резонанс у колі з паралельним сполученням елементів r, l, с (резонанс струмів)
- •4.9. Символічний метод розрахунку електричних кіл синусоїдного струму
- •Деякі положення комплексного числення
- •4) Ділення комплексних чисел
- •5) Піднесення комплексного числа до степеня
- •4.9.2. Символічне (комплексне) відображення синусоїдних величин
- •4.9.3. Закони Ома та Кірхгофа в комплексній формі. Комплексні опори та провідності
- •4.9.4. Комплексна потужність
- •4.9.5. Методи розрахунку електричних кіл змінного струму
- •4.9.6. Кола з взаємоіндуктивно зв'язаними котушками
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Контрольні завдання Завдання 1. Розрахунок складного лінійного кола постійного струму
- •1.2.Зміст роботи:
- •1.4. Методичні вказівки:
- •Завдання 2. Розгалужене коло синусоїдального струму
- •2.2. Зміст роботи:
- •2.4. Приклад виконання завдання 2:
- •Питання до екзамену
2.3. Послідовне і паралельне з'єднання конденсаторів
Конденсатори, які випускає промисловість, мають визначені стандартні ємності й розраховані для роботи з визначеною номінальною напругою. За значенням номінальної напруги розрізняють конденсатори високої та низької напруги. Конденсатори з діючим значенням номінальної напруги Uном ≤ 1000 В, а також конденсатори з номінальною постійною напругою Uном ≤ 1600 Β належать до конденсаторів низької напруги. Конденсатори з вищою напругою це конденсатори високої напруги.
Я
Рис.
2.6.
Послідовне з'єднання конденсаторів
кщо
необхідно використати конденсатори з
меншою номінальною напругою, ніж робоча
напруга електротехнічної установки,
їх з'єднують послідовно (рис. 2.6).
Кількість та ємність конденсаторів
підбирають так, щоб напруга на кожному
із них не перевищувала номінальне
значення.
При послідовному
з'єднанні заряди на обкладках всіх
конденсаторів однакові.
,
а загальна
напруга дорівнює сумі напруг на окремих
конденсаторах:
Поділимо останню рівність на q:
і ураховуючи, що C = q / U, одержимо:
|
(2.14) |
тобто величина, зворотна до еквівалентної ємності групи послідовно з'єднаних конденсаторів, дорівнює сумі величин, зворотних ємностям окремих конденсаторів. З (2.14) еквівалентна ємність послідовно увімкнених конденсаторів визначиться так:
|
(2.15) |
При такому сполученні СЕ завжди буде меншою від найменшої ємності конденсатора, що увійшов у це послідовне з'єднання.
Ураховуючи, що
q1
= q2
=...=
qn,
можемо
записати
Iз
останньої
рівності випливає, що напруги на
послідовно з'єднаних конденсаторах
розподіляються обернено пропорційно
їх ємностям:
|
(2.16) |
Інколи зустрічаються
кола, які мають одночасно конденсатори
й опори (рис. 2.6,
б).
Після увімкнення такого кола до джерела
постійної напруги проходить зарядка
конденсаторів. Після закінчення
зарядження напруги на кожному конденсаторі
будуть визначатись не значенням їх
ємностей, як це було згідно з (2.16), а
значеннями послідовно увімкнених
опорів. Дійсно, U=U1
+ U2
+ U3.
Струм в
послідовно сполучених опорах дорівнює:
.
Тоді
,
,
.
З останніх виразів випливає, що
|
(2.17) |
Отже, напруги на окремих ділянках схеми (рис. 2.6,б), після зарядки конденсаторів пропорційні опорам, які шунтують конденсатори.
К
Рис.
2.7.
Паралельне з'єднання конденсаторів
|
(2.18) |
Поділимо (2.18) на U, одержимо:
або
|
(2.19) |
Отже, ємність групи паралельно з'єднаних конденсаторів дорівнює сумі ємностей окремих конденсаторів.
Змішане з'єднання конденсаторів застосовують, коли ні номінальна напруга, ні ємність стандартних конденсаторів не відповідають необхідним значенням для електротехнічного устаткування.