Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙЗ ДИСЦИПЛІНИ для ЗГІВ 5курс.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
2.15 Mб
Скачать

Ключові поняття і терміни

  • Авторське право

  • Активний ринок

  • Винахід

  • Відеограма

  • Гудвіл

  • Інтелектуальна власність

  • Комерційна таємниця

  • Комерційне найменування

  • Компіляція даних

  • Комп'ютерна програма

  • Корисна модель

  • Ліцензія

  • Ліцензійна угода

  • Недобросовісна конкуренція

  • Нематеріальні активи

  • Нематеріальні ресурси

  • "Ноу-хау"

  • Патент

  • Позитивний гудвіл

  • Позначення походження товару

  • Промислова власність

  • Промислові зразки

  • Раціоналізаторська пропозиція

  • Суміжні права

  • Твір ужиткового мистецтва

  • Торговельні марки

  • Раціоналізаторська пропозиція

  • Фонограма

2.4.1. Нематеріальні ресурси підприємства

Визначальною рисою сучасного періоду розвитку економіки є зростання в суспільному виробництві ролі науково-технічних знань та інших результатів творчої діяльності людини. Їх використання в господарській практиці підприємств у формі нематеріальних ресурсів дозволяє отримувати значну економічну вигоду.

Нематеріальні ресурси - частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну вигоду протягом тривалого часу, для якої характерні відсутність матеріальної основи та невизначеність розмірів майбутніх прибутків від її використання.

Поняття „нематеріальні ресурси” використовується для характеристики сукупності об'єктів інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність у широкому розумінні — це юридична категорія, яка застосовується для:

  • визначення результатів творчої праці людини (творів науки, техніки, мистецтва та інших видів діяльності);

  • позначення належності таких результатів творчої праці відповідним суб'єктам творчої діяльності;

  • закріплення за цими суб'єктами особистих немайнових і майнових прав, пов'язаних із розробкою та використанням створених ними інтелектуальних продуктів.

У складі об'єктів інтелектуальної власності виділяють:

  1. об'єкти промислової власності;

  2. об'єкти, що охороняються авторськими та суміжними правами;

  3. інші (нетрадиційні) об'єкти інтелектуальної власності.

Поняття „промислова власність” застосовують не тільки щодо промисловості й торгівлі, але також і щодо сільськогосподарського виробництва, добувної промис­ловості та всіх продуктів промислового чи природного походження.

Об’єкти промислової власності.

Винахід - це результат творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології, вирішення технічного завдання в певній галузі народного господарства, що характеризується істотною новизною, наявністю винахідницького рівня та промисловою придатністю (практична корисність).

Винаходом може бути конкретний продукт або спосіб (процеси виконання дій над матеріальним об'єктом (об'єктами) за допомогою інших матеріальних об'єктів).

Корисна модель - це результат творчої діяльності людини, об'єктом якої може бути конструктивне вирішення пристрою або його складових частин, придатне для промислового виготовлення.

Промисловим зразком називається результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. За своєю сутністю – це нове художньо-конструкторське вирішення виробів, у якому досягається єдність технічних та естетичних властивостей.

Промисловий зразок може бути об'ємним (модель), плоским (рисунок) або комбінованим.

Торговельні марки (знаки для товарів і послуг) - будь-яке оригінальне позначення або будь-яка комбінація позначень, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб. Головне завдання торговельної марки полягає в ідентифікації товару чи послуги та його виробника на ринку. Вона виконує одночасно дві функції:

  1. рекламує товар чи послугу;

  2. гарантує їх якість.

Використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з упровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.

Географічне позначення походження товару — це назва географічного місця, яка вживається в найменуванні товару, що походить із цього географічного місця. Може бути двох видів: просте та кваліфіковане.

Просте зазначення походження товару дає лише загальне уявлення про дійсне місце походження товару. Кваліфіковане зазначення походження товару виокремлює з-поміж великої кількості товарів такі, котрі мають особливі властивості, особливі якості, зумовлені географічною специфікою місця його виробництва, тобто воно вказує на безпосередню залежність властивостей товару від місця його походження.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють посередницьку діяльність, можуть використовувати свою торговельну марку поряд із географічним позначенням товару виробника тільки на підставі договору.

Комерційне (фірмове) найменування — це стале позначення підприємства або громадянина-підприємця, від імені якого здійснюється виробнича та інша діяльність. Воно використовується для ідентифікації суб'єктів господарювання і виділення їх серед інших, а також для загальної характеристики їхньої репутації на ринку. Громадянин-підприємець має право заявити у якості комерційного найменування своє прізвище або ім'я.

Способи захисту від недобросовісної конкуренції — будь-яких дій у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Недобросовісною конкуренцією вважаються дії, пов'язані з:

  1. неправомірним використанням ділової репутації суб'єкта господарювання;

  2. створенням перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції;

  3. неправомірним вивідуванням, розголошенням та використанням комерційної таємниці.

Об'єкти, що охороняються авторським правом.

Твори у галузі науки, літератури і мистецтва у таких формах:

  • письмовій (рукопис, машинопис, нотний запис тощо);

  • усній (оприлюднені виступи, лекції, промови, проповіді тощо);

  • образотворчій (ілюстрації, картини, схеми, кіно-, фотокадри тощо);

  • об'ємно-просторовій (скульптури, архітектурні форми тощо);

  • в інших формах.

Комп'ютерна програма — набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, що виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Компіляція даних (база даних) — сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, у тому числі — електронній, підбір і розташування окремих частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці і складові частини якої можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів.

Топології інтегральних мікросхем — зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мікросхеми та зв'язків між ними.

Суміжні права - це права, які примикають (прилягають) до авторського права, є похідними від нього. Суміжні права належать до нематеріальних об'єктів і поділяються на три види:

  1. права виконавців;

  2. права виробників фонограм;

  3. права організацій мовлення.

Результати творчої діяльності людини, які не належать до об'єктів промислової власності та об'єктів, що охороняються авторським і суміжними правами, утворюють групу так званих нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності. До них належить:

- раціоналізаторська пропозиція — технічне рішення щодо вдосконалення використання техніки, матеріалів, технології, яке є новим і корисним для підприємства, до якого воно подано. Економічне значення раціоналізаторських пропозицій полягає в тому, що вони підвищують техніко-технологічний рівень виробництва на підприємстві;

- "ноу-хау" (у перекладі з англійської — "знати, як зробити")досвід підприємства в науково-технічній, виробничій, управлінській, комерційній, фінансовій та інших сферах діяльності, які можуть бути практично використані в наукових дослідженнях і розробках або в процесі виготовлення та реалізації продукції. До "ноу-хау" відносять також незапатентовані з різних причин винаходи.

"Ноу-хау" має конфіденційний характер, не захищається охоронними документами, але і не оприлюднюється; є власністю підприємства;

- комерційна таємниця — це інформація, безпосередньо пов'язана з діяльністю підприємства, яка не є державною таємницею, але розголошення якої може завдати шкоди інтересам підприємства. Комерційну таємницю становить сукупність виробничо-господарської, фінансово-економічної та науково-технічної інформації про діяльність підприємства, розголошення якої може призвести до негативних фінансових результатів.