2.2.5. Показники використання оборотних коштів

Для оцінки використання оборотних коштів застосовуються наступні показники:

• коефіцієнт оборотності (кількість оборотів);

• коефіцієнт завантаження;

• тривалість одного обороту в днях (або швидкість обороту).

Коефіцієнт оборотності (К_об) показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням вартості реалізованої продукції за рік (РП) до середньорічного залишку оборотних коштів (С_з):

(2.48)

де РП – вартість реалізованої продукції за рік, грн.;

С_з – середньорічний залишок оборотних коштів, грн.

При визначенні кількості оборотів оборотних коштів приймається до розрахунку тільки реалізована, а не вся продукція, яка виготовлена підприємством. Коефіцієнт оборотності на гірничовидобувних підприємствах коливається від 2 до 6–8, у машинобудуванні (завод) від 3–6, у вугільних шахтах 10–15.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів ( ) – величина, обернена коефіцієнту оборотності і показує, яка сума оборотних коштів припадає на 1 грн. реалізованої продукції:

, грн./грн.

(2.49)

Тривалість одного обороту в днях (або швидкість обороту) (t_об) визначається за формулою:

, дні,

(2.50)

де Т – тривалість періоду, за який знаходиться ступінь використання оборотних коштів, дні. При цьому прийнято вважати, що тривалість кварталу Т_кв = 90 днів, а року Т_р = 360 днів.

Середній залишок оборотних коштів обчислюється:

• за місяць: , грн.;

• за квартал: , грн.;

• за рік: , грн.

При знаходженні середньорічного залишку оборотних коштів, із загальної суми власних і запозичених коштів виключають середній залишок коштів, які знаходяться на розрахунковому рахунку в банку, та не беруть участі в господарському обігу.

Наприклад, на металургійному підприємстві залишки оборотних коштів за минулий рік склали:

На 01.01 - 3900 тис. грн.;

01.02 - 5100 тис. грн.;

01.03 - 4900 тис. грн.;

01.04 - 4100 тис. грн.;

За другий квартал - 4100 тис. грн.;

За третій квартал - 4200 тис. грн.;

За четвертий квартал - 4500 тис. грн.

Визначимо середньорічний залишок оборотних коштів.

тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.

Сума оборотних коштів, якими повинні розпоряджатися підприємства при заданому об’ємі виробництва, визначається не тільки встановленими нормативами, але і за допомогою тривалості обороту оборотних коштів. Тому, середньорічний залишок оборотних коштів також можна знайти за формулою:

, грн.

(2.51)

Крім зазначених показників, також застосовується показник віддачі (рентабельності) оборотних коштів, який визначається відношенням валового прибутку від реалізації продукції за рік до залишків оборотних коштів.

.

(2.52)

2.2.6. Економічна ефективність прискорення оборотності оборотних коштів та шляхи її зростання

Прискорення оборотності оборотних коштів сприяє підвищенню ефективності їх використання. Це дозволить при цій же сумі оборотних коштів отримати більшу кількість продукції або вилучити частину цих коштів на інші потреби підприємства.

Прискорення оборотності оборотних коштів призводить до абсолютного або відносного їх вивільнення.

Абсолютне вивільнення або додаткове залучення оборотних коштів означає зменшення потреби в оборотних коштах у разів при незмінному обсязі реалізації продукції в результаті прискорення їх оборотності.

Абсолютне вивільнення або додаткове залучення оборотних коштів є різницею між величиною оборотних коштів у звітному періоді і потребою в них у плановому періоді ( ). Тобто, при збільшенні ( ) і зменшенні (t′_об) потреби в оборотних коштах у цьому періоді складуть:

, грн.

(2.53)

За умови відбувається абсолютне вивільнення оборотних коштів :

, грн.

(2.54)

А в протилежному випадку їх залучення.

Потреби підприємства в оборотних коштах у плановому періоді ( ) при збільшенні обсягу виробництва (реалізації) продукції у ( ) разів ( ) складають:

, грн.

(2.55)

Наприклад, підприємство має оборотних коштів на 8 млн. грн., за допомогою цих коштів протягом року випускають продукції на 24 млн. грн. На 1 грн. оборотних коштів припадає готової продукції на 3 грн (24/8=3):

днів.

У результаті здійснення організаційно-технічних заходів і прискорення оборотності оборотних коштів на підприємстві досягли зниження тривалості обороту зі 120 до 90 днів. Тому, щоб випустити продукції на 24 млн. грн., треба вже не 8 млн. грн, а 6 млн. грн, оскільки оборотні кошти здійснюють уже не 3, а 4 обороти на рік, і на 1 грн оборотних коштів припадає продукції не на 3грн, а на 4 грн.

У результаті вивільняються 2 млн. грн оборотних коштів, які можуть бути направлені на інші цілі. Якщо ці кошти залишаться на підприємстві, то за їх допомогою можна буде виготовити продукції не на 24 млн. грн, а на 32 млн. грн.

Відносне звільнення або додаткове залучення оборотних коштів виникає при одночасній дії двох протилежних факторів. Потреба підприємства в оборотних коштах у плановому періоді ( ) в цьому випадку може бути знайдено за формулою:

, грн.

(2.56)

Збільшення об’єму виробництва (реалізації) у ß разів при t_об=const веде до збільшення потреб в оборотних коштах, а зменшення тривалості обороту (t_об) в α разів при РП = const зменшує потреби в них.

Сумісні й одночасні дії цих факторів можуть призвести як до збільшення, так і до зменшення абсолютної величини необхідних оборотних коштів ( ). Кінцевий результат буде залежати від відношення темпів і напрямів змін факторів.

Відносне звільнення або додаткове залучення оборотних коштів можна знайти з виразу:

, грн.

(2.57)

Таким чином, відносне звільнення або додаткове залучення ( ) оборотних коштів виявляється в тому, що при прискоренні їх оборотності потреби в них ростуть повільніше, ніж збільшується об’єм виробництва і реалізації готової продукції підприємства.

Оборотність обігових коштів безпосередньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства, зокрема, приріст прибутку та рівень рентабельності. Суму приросту прибутку (збитку) , одержаного за рахунок зміни оборотності оборотних коштів, може бути розраховано за формулою:

, грн.,

(2.58)

де П_р – прибуток від реалізації продукції в базовому році, грн.;

РП_б, РП_з – відповідно вартість реалізованої продукції в базовому та звітному роках, грн.;

С_б, С_з – відповідно середньорічні залишки в базовому та звітному роках, грн. т.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обороту, оборотністю. Прискорення оборотності цих оборотних коштів досягається різними шляхами.

1. На стадії створення виробничих запасів:

– упровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

– наближення постачальників сировини;

– широке використання прямих тривалих зв'язків;

– розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

– комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

2. На стадії незавершеного виробництва:

– прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології);

– розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

– удосконалення системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів.

3. На стадії оборотності:

– наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

– удосконалення системи розрахунків;

– збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень за прямими зв'язками, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції із зекономлених матеріалів;

– ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, за партіями, асортиментом, транзитною нормою, відвантаження в суворій відповідності до укладених договорів.

Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить велика, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.