- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
Допустимий вміст завислих речовин у стічних водах, що спускаються в річку, відповідно до санітарних правил визначається за формулою:
(3.17)
де СГДК — граничнодопустиме за санітарними правилами збільшення завислих речовин у водоймі після спуску стічних вод (залежно від виду водокористування), мг/л;
Ср — вміст завислих речовин у воді водойми до спуску стічних вод, мг/л;
γ — коефіцієнт змішання;
Qр — витрата води у водоймі, м3/с;
q — витрата стічних вод, м3/с, за середню добу.
Сех = (0,75 × 11/0,652 + 1) × 0,25 + 9,5 = 12,91, мг/л. (3.18)
Потрібний ефект очищення обчислюється за формулою:
Ес = (Сеп – Сех) × 100/Сеп = (234,88 - 12,91) × 100/234,88 ≈ 95 % (3.19)
3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
Концентрація органічних забруднень за БПКповн у стічних водах, допустимих до спуску, обчислюється за формулою:
(3.20)
де Lex — БПКповн стічної рідини, яка повинна бути досягнута в процесі очищення, мг/л;
Lp — БПКповн річкової води до місця випуску стічних вод, мг/л;
LГДК — граничнодопустима БПКповн суміші річкової і стічної води в розрахунковому створі, мг/л;
k1, k2 — константи швидкості споживання кисню стічною і річковою водою, значення яких коливаються залежно від температури середовища, непостійності концентрації органічних речовин та ін. У своїх розрахунках студенти можуть прийняти при температурі води 20 °С середнє значення константи k1 = 0,1 і k2 = 0,2;
t — тривалість переміщення води від місця випуску стічних вод до розрахункового створу, яка дорівнює відношенню відстані lф по фарватеру від місця випуску стічних вод до розрахункового створу, до середньої швидкості течії води в річці на даній ділянці:
t = lф /(Vp × 86400) = 11000/(0,36 × 86400) = 0,35 доби (3.21)
Звідси
Lex = [(0,75 × 11)/(0,652 × 10-0,1×0,35)] × (3 - 2,4 ×10-0,2×0,35) + З/10-0,1×0,35 =
= 16,46 мг/л (3.22)
Визначимо потрібний ефект очищення за БПКповн:
ЕL = (Len – Lex)×100/Len = (271,36 - 16,46) × 100/271,36 ≈ 94 % (3.23)
3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
Розрахунок
допустимої максимальної величини
БПКповн
стічних вод, які спускаються у водойму,
виходячи з умов санітарних правил про
збереження у водоймі мінімального
вмісту розчиненого кисню С0
(
L = 2,5 × (γ × Qp/q) × (Ор- 0,4 × Lр- ОГДК) – ОГДК /0,4, (3.24)
де γ — коефіцієнт змітання;
Qp — витрата води у водоймі, м3/с;
q — витрата стічних вод, які надходять до водойми, ма/с;
Ор — вміст розчиненого кисню в річковій воді до місця спуску стічних вод, мг/л;
Lр — БПКповн річкової води, мг/л;
0,4 — коефіцієнт для перерахунку БПКповн у дводобове;
ОГДК — мінімальна концентрація розчиненого кисню, яка повинна зберігатися у воді водойми після випуску стічних вод, мг/л (табл. 3.1).
Таким чином,
L = 2,5 × (0,75 × 11/0,652) × (8,0 - 0,4 × 2,4 - 6) - 4/0,4 = 22,9 мг/л (3.25)
Потрібний ефект очищення
Е = (Len –L) × 100/Len = (271,36 - 22,9) × 100/271,36 = 91,5%. (3.26)
3.9. Вибір методу очищення стічних вод
Залежно від сутності процесів, які використовуються для очищення стічних вод, розрізняють методи механічного, фізико-хімічного та біологічного повного або неповного очищення. Великі маси осадів, які утворюються при цьому і становлять до 1 % від витрат суміші стічних вод, необхідно знешкоджувати, знезаражувати, збезводнювати, сушити та утилізувати.
У зв'язку з підвищенням вимоги до якості очищених стічних вод повне біологічне очищення може доповнюватися спорудами доочищення. Перед скидом у водоймище стічні води підлягають знезараженню з метою знешкодження патогенних мікроорганізмів.
На підставі обчисленого необхідного ступеня очищення стічних вод вибирається метод очищення за даними табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Залежність методу очищення від необхідного ступеня очищення
Рекомендовані метода очищення |
Необхідний ступінь очищення, мг/л |
|
|
за завислими речовинами |
за БКПповн |
Механічне |
80 |
— |
Механічне і частково біологічне |
25 – 80 |
25 – 80 |
Механічне і повне біологічне |
16 – 25 |
15 – 25 |
Механічне, повне біологічне і доочищення |
< 15 |
< 15 |
Згідно з табл. 3.2 і рекомендованою літературою [1, 3] обираються основні споруди станції очищення і план їх послідовного розташування (рис. 3.1).