- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
Технічні характеристики ґрат типу мг
Пропускна здатність станції, Q, тис. м3/добу |
Розрахун- кова витрата, q, м3/с |
Марка ґрат |
Розміри каналу Вгр ×Нгр, мм |
Кількість |
|||
Грат робочих (резервних) |
Про-. зорів |
Дробарок Д-З5 продуктивністю кг/год |
|||||
60—100 |
300— 600 |
||||||
18 |
0,29 |
МГ-7Т q = 0,31, м3/с |
800×1400 |
1(1) |
31 |
1 |
— |
25—35 |
0,4—0,68 |
— » — |
— »— |
2(1) |
31 |
1 |
– |
50 |
0,72 |
МГ-11Т q = 0,45, м3/с |
1000×1600 |
2(1) |
39 |
1 |
– |
70 |
0,96 |
— » — |
— » — |
2(1) |
39 |
1(1) |
1(1) |
100 |
1,36 |
МГ-8Т q =1, м3/с |
1400×2000 |
2(1) |
55 |
– |
1(1) |
140 |
1,87 |
– » – |
— » — |
2(1) |
55 |
— |
1(1) |
200 |
2,68 |
МГ – 6Т q = 1,62, м3/с |
2000×2000 |
2(1) |
84 |
– |
1(1) |
Примітка. Пропускна здатність ґрат визначена при швидкості потоку 0,8 м/с.
Загальна довжина камери ґрат дорівнює сумі довжин усіх елементів камери:
Lh = l1+12+lз, (4.6)
де l1 — довжина розширення при вході лотка в камеру, м;
l1 = (Вгр – Вл)/(2 × tgφ) = (1,00 - 0,60)/(2 × 0,36) = 0,56 м, (4.7)
де φ — кут розширення 20°;
l2 — довжина камери ґрат приймається рівною 2,5 м;
l3 = 0,5 × l1 -= 0,5 × 0,56 = 0,28 м. (4.8)
Загальна довжина камери:
Lh = 0,56 + 2,5 + 0,28 = 3,34 м. (4.9)
Загальна висота камери ґрат Hк визначається за формулою:
Hk = hл + hгр +hб (4.10)
де hл — глибина шару води перед ґратами, яка дорівнює наповненню в лотку при максимальному припливу, м;
hгр — втрати напору в ґратах, м;
hб — висота бортів камери, конструктивно приймається рівною 0,5 м.
Втрати напору, м, в ґратах розраховується за формулою:
(4.11)
де 3 — коефіцієнт, який ураховує засмічення ґрат;
v — швидкість руху води в ґратах, м/с;
ξ — коефіцієнт місцевого опору ґрат для прямокутних стержнів, визначається за формулою:
(4.12)
де α — кут нахилу ґрат до горизонту 60—80˚.
Після обчислення
ξ = 2,42 × (0,01/0,016)4/3 × Sin α =1,12 (4.13)
визначимо
hгр = 3 ×1,12 × 12/(2 × 9,8) = 0,17 м. (4.14)
У місці влаштування ґрат дно камери понижується на висоту, яка дорівнює втраті напору в ґратах.
Подрібнення покидьків виконується в дробарках молоткового типу Д-Зб, в які подається технічна вода (після первинних або вторинних відстійників) з розрахунку 40 м3 на 1 т покидьків. Вологість дроблених покидьків Рдл складає 98—98,5 % , кількість
(4.15)
де р — середня густина покидьків 0,75 т/м3.
Дроблені покидьки рекомендується направляти в споруди з переробки осадів або в стічну воду перед ґратами.