- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
Збезводнення осадів на мулових майданчиках часто виявляється неможливим через відсутність вільних земельних площ, тому останнім часом застосовують механічне збезводнення.
Вакуум-фільтри для механічного збезводнення осадів широко розповсюджені. На них можна обробляти будь-які види осадів. Найвідомшгі вакуум-фільтри безперервної дії типу БОУ.
Вакуум-фільтри являють собою горизонтально розташований циліндричний барабан, покритий фільтруючою тканиною. Барабан, занурений приблизно на 1/3 в корито, в яке завантажується осад, повільно обертається на цапфах.
Розрахунок установок з механічного збезводнення осаду на вакуум-фільтрах включає: розрахунок споруд з промивання й ущільнення осаду; розрахунок реагентного господарства; визначення кількості барабанних фільтрів, необхідних для збезводнення осаду.
Зброджений осад, вивантажений з метантенків, перед подачею на вакуум-фільтри попередньо обробляється (рис. 7.4): промивається технічною водою з розрахунку 2—4 м3 води на 1 м3 осаду впродовж 15—20 хв і продувається повітрям в об'ємі 0,5 м3 на 1 м3 суміші осаду і води. Потім ця суміш направляється в ущільнювачі, де протягом 12—24 год ущільнюється осад і відокремлюється вода. Мулова вода, яка містить 1000— 1500 мг/л завислих речовин і має БПКповн 600—900 мг/л, направляється на очисні споруди.
Рис. 7.4. Схема підготовки осаду до механічного збезводнення:
I — метантанк; 2 — збірний резервуар; 3 — плунжерний насос; 4 — подача води; 5 — подача стислого повітря; 6 — промивання осаду; 7 — ущільнювач; 8—резервуар ущільненого осаду; 9 — подача коагулянту; 10 — відділення коагулювання; 11 — вакуум-фільтр; 12 — конвеєр; 13 — подача у відділення термічного сушіння
З ущільнювача осад вологістю 94—95 % виводиться плунжерними насосами. Перед подачею на вакуум-фільтр осад підлягає коагулюванню. Як реагенти застосовують хлорне або сірчанокисле залізо і вапно у вигляді 10 %-вого розчину. Середня частка заліза становить 4—в % маси сухої речовини осаду, а вапна — 10—15. Частки осаду об'єднуються пластівцями гідроксиду заліза у великі агрегати. В результаті такої обробки питомий опір осаду значно знижується й осад легше віддає воду.
Розрахунок пристрою для промивання осаду
Перед збезводненням збродженого осаду на вакуум-фільтрах або фільтр-пресах передбачають його промивання очищеною стічною водою.
Кількість промивної води, м3/м3, слід приймати:
для збродженого сирого осаду — 1—1,5;
для збродженої суміші сирого осаду і надлишкового активного мулу в мезофільиих умовах — 2—3, в термофільних — 3— 4.
Загальна кількість осаду, який надходить на збезводнення, становить
= 484,84 + 28,19 = 513,03 м3/добу (7.35)
де Ωзаг — зброджевий осад з метантенків, м3/добу (7.20);
Ωк.р — осад з контактних резервуарів, м3/добу (6,8).
Годинна кількість суміші осаду з водою, м3/год:
Ωr = Ω × (1 + 3)/24 = 513,03 × (1 + 3)/24 = 85,51 м3/год. (7.36)
Промивання (перемішування осаду з водою) здійснюють за допомогою продування повітрям. Тривалість промивання 15 — 20 хв. Резервуарів для промивання — не менше 2. У резервуарах потрібно передбачати пристрої для виведення спливаючих речовин, перемішування і періодичного очищення.
Кількість повітря для перемішування суміші і води (при нормі 0,5 м3 на 1 м3 суміші осаду, який промивається), м3/хв:
Vair = Ωr × 0,5 / 60 = 85,51 × 0,5/60 = 0,71 м3/хв.. (7.37)