- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
В останні роки набуває поширення обробка стічних вод з метою знезараження УФ-випромінюванням [14,15]. Цей метод може бути надійним і нешкідливим замінником хлору завдяки виключенню отруйних речовин і великій бактерицидній активностві проміння.
До того ж, технологія УФ-знезараження має ще низку переваг:
енерговитрати в промислових УФ-установках складають 50—100 Вт × год/м3 стічної води, що в 3—4 рази менше енергоспоживання озонаторних систем;
УФ-комплекси і їх периферійні обладнання компактні та безпечні;
використання УФ-знезараження не змінює окислювальних характеристик води;
тривалість обробки стічних вод УФ-випромінюванням мінімальна і складає секунди (табл. 6.4).
Таблиця 6.4
Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
ТипУФ-ви-промінювача |
Кіль-кість ламп, шт. |
Витрата стічних вод, м3/год |
Потрібна потужність, кВт |
Габаритні розміри лотка: довжина, ширина, рівень води, будівельна глибина, мм |
Гідравлічні втрати напору, мм |
|
|
|
Після біологічного очищення |
Після біологічного очищеная та доочищення |
|
|
|
ТАК 55 2-1 × 2 ТАК 55 3-1 × 2 ТАК 55 2-2 × 2 ТАК 55 3-2 × 2 ТАК 55 4-2 × 2 ТАК 55 4-3 × 2 ТАК 55 5-3 × 2 ТАК 55 5-4 × 2 ТАК 55 6-4 × 2 ТАК 55 6-5 × 2 ТАК 55 6-6 × 2 ТАК 55 6-7 × 2 ТАК 55 9-5 × 2 |
8 12 16 24 32 48 60 80 96 120 144 168 180 |
80—90 91—100 101—200 201—350 351 —550 551—750 751—950 951—1250 1251—1550 1551—1950 1951—2350 2351—2750 2751—3050 |
90—100 101—200 201—300 301—400 401— 600 601— 800 801 — 1000 1001—1300 1301—1600 1601—2000 2001—2400 2401—2800 2801—3100 |
2,4 3,6 4,8 7,2 9,6 14,4 18,0 24,0 28,8 36,0 43,2 50,4 54,0 |
7600×250×250×650 8000×250×400×800 8000×500×250×650 8500×500×400×800 8500×500×500×900 8000×800×500×900 8000×800×650×1000 8500×1050×650×1000 8500×1050×750×1100 9000×51200×750×1100 9000×1400×750×1100 9500×1600×750×1100 10000×1200×1100×1500 |
80—100 |
УФ-випромінювання ефективно руйнує мікроорганізми шляхом зміни генетичної інформації ДНК, що призводить до загибелі понад 99,99 % усіх патогенних мікроорганізмів у стічній воді.
Для знезараження стічних вод методом УФ-випромінювання відомі різноманітні установки, у тому числі системи ТАК, які оснащені УФ-лампами «Спектротерм» [15].
Установка ТАК складається з одного або двох блоків, у яких містяться модулі, кожен з них має полегшений каркас з нержавіючої сталі, до якого рядами кріпляться лампи УФ-внпро-міяювання «Спектротерм», а також відображувачі, що запобігають утраті УФ-випромінювання. Лампи розміщуються горизонтально вздовж потоку паралельно одна одній. Стічні води, які течуть у лотку, послідовно проходять блоки з УФ-лампами, внаслідок чого під дією УФ-випромінювання руйнуються практично всі патогенні мікроорганізми (99,99 %).
Рівномірний рух стічних вод у лотку підтримується турбулізатором і трубчатим водозливом.
Залежно від витрати стічних вод і їх якості можливо підібрати (табл. 6.4) найбільш підхожий стандартний тип установки. У цьому навчальному посібнику методика розрахунку установки з більш точним обліком витрат і реальної якості стічних вод не наводиться через її складність.
Установка підбирається за максимальну годинну витрату стічних вод (табл. 6.4).
Так, у даному разі, після повного біологічного очищення стічних вод, витрата яких 3000 м3/год, можна підібрати випромінювач ТАК 559-5×2, який містить у двох блоках 10 (5 × 2) модулів по 18 (9 × 2) УФ-ламп; усього 180 ламп «Спектротерм». Для розміщення випромінювача ТАК 559-5×2 потрібні розміри лотка, м:
довжина —10,0,
ширина —1,2,
рівень води —1,1,
будівельна глибина —1,5.
Стічні води, які будуть протікати вздовж лотка, послідовно пройдуть модулі з УФ-лампами, внаслідок чого під впливом УФ-випромінювання зруйнуються практично всі патогенні мікроорганізми, які знаходились у стічних водах.
Після знезараження стічні води з показниками остаточних забруднень: концентрація завислих речовин Сех = 12,91 мг/л, значення БПКповн Lex = 16,46 мг/л — скидаються у водойму за допомогою берегового випуску [13].