- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
6.2.1. Вибір типу змішувачів
Хлор, який додається до стічної води, повинен бути ретельно перемішаний з нею.
З хлораторної хлорна вода по поліетиленових або вініпластових трубах подається в змішувач зі стічною водою. Для витрат стічних вод від 1400 до 280000 м3/добу застосовують змішувачі типу «Лоток Паршаля».
При Qдоб = 56 375,48 м3/добу за табл. 6.З підбирається змішувач — лоток Паршаля пропускною спроможністю 32000 — 80 000 м3/добу, шириною горловини 1000, підвідного лотка — 900 мм, довжиною лотка 6,6, загальною довжиною змішувача 13,97 м, втратою напору 0,26 м.
Таблиця 6.2
Продуктивність хлораторних
Продуктивність хлораторної, vCl, кг/год |
Місткість складу хлораторної, т |
Тара для доставки рідкого хлору |
2 5 12,5 25 50 100 |
1,1 3,7 10,0 18,0 36 42 |
Балони Балони Контейнери Контейнери Залізничні цистерни в розливом у контейнери на базисних складах |
Таблиця 6.3
Основні характеристики лотків Паршаля
Пропускна здатність змішувача, Q, м3/добу |
Ширина, мм |
Довжина, м |
Втрати напору, м |
||
Горло-вини |
підвідного лотка |
загальна змішувача |
лотка |
||
1400 — 4200 |
230 |
300 |
7,17 |
5,85 |
0,1 |
4200 — 7000 |
230 |
450 |
9,47 |
5,85 |
0,14 |
7000 - 32000 |
500 |
600 |
13,63 |
6,1 |
0,2 |
32000 — 80000 |
1000 |
900 |
13,97 |
6,6 |
0,26 |
80000 — 160000 |
1000 |
1200 |
14,97 |
6,6 |
0,34 |
160000 — 280000 |
1500 |
1500 |
15,3 |
7,1 |
0,35 |
6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
Для успішного процесу знезараження необхідна тривалість контакту стічної рідини з хлорною водою 30 хв [1], після чого кількість остаточного хлору повинна бути не меншою 1,5 г/м3.
Визначається тривалість контакту хлору зі стічною водою в резервуарі:
t = 30 – l /(v × 60) = 30 – 600 / (0,8 × 60) = 17,5 хв = 0,29 год, (6.2)
де l — відстань від очисних споруд до місця випуску стічних вод,м;
v— швидкість течії стічної води в трубопроводах, м/с.
Робочий об'єм контактних резервуарів:
Wк.р = qw × t = 3000 × 0,29 = 870 м3. (6.3)
Контактні резервуари проектують як первинні відстійники без скребачок; резервуарів — не менше 2. Після підрахунку об'єму підбираються контактні резервуари за типом горизонтальних відстійників (рис. 6.1).
При швидкості руху стічних вод у контактних резервуарах 10 мм /с [3] довжина резервуара:
L = v × t = 10 × 17,5 × 60/1000 = 10,5 ≈ 12 м. (6.4)
Площа поперечного перерізу:
w = Wк.р / L = 870/12 = 72,5 м2. (6.5)
При глибині H = 2,8 м і ширині кожної секції в = 6 м число секцій
n = w / (в × H) = 72,5 / (6 × 2,8) = 4,3 (6.6)
Приймаються 4 секції контактних резервуарів ЦНДІЕП інженерного обладнання (рис. 6.1). Вони мають ребристе днище, в лотках якого розташовані змивні трубопроводи з насадками. Осад виводиться один раз за 5 — 7 діб. При відключенні секції осад змочується технічною водою, яка надходить з насадок, і відводиться на мулові майданчики.
Кількість осаду:
Ωк.р = а × Qдоб /1000, м3/добу, (6.7)
Рис. 6.1. Контактні резервуари шириною б м (дві секції):
1 — розподільна камера; 2 — впускний лоток; 3 - струменеспрямовуючнй щит; 4 — примок; 5 — збірний лоток; 6 — трубопровід спорожнення; 7 — повітропровід; І — вставка
де a — питома кількість осаду, який випадає в контактних резервуарах, 0,5 л на 1 м3 [1].
Ωк.р = 0,5 × 56 375,48 /1000 = 28,19 м3/добу. (6.8)
Вологість осаду — 98 %. Виведення осаду — під гідростатичним напором.
Стічні води, які пройшли повне біологічне очищення і знезараження, з показниками: концентрація завислих речовин Сех = 12,91 мг/л, значення БПКповн Lех= 16,46 мг/л — направляються до водойми і скидаються за допомогою берегового випуску [13].