- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
Значення коефіцієнта к1
faz / fat |
0,05 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,75 |
1,0 |
K1 |
1,34 |
1,47 |
1,68 |
1,89 |
1,94 |
2,0 |
2,12 |
2,3 |
Ja,max, м3/(м2 × год) |
5 |
10 |
20 |
З0 |
40 |
50 |
75 |
100 |
Таблиця 5.4
Значення коефіцієнта к2
Ha, м |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
3,0 |
4,0 |
5,0 |
6,0 |
K2 |
0,4 |
0,46 |
0,6 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
2,08 |
2,52 |
2,92 |
3,3 |
Ja,max, м3/(м2 × год) |
48 |
42 |
38 |
32 |
28 |
24 |
4 |
3,5 |
3 |
2,5 |
При температурі стічних вод 21 °С розчинність кисню в чистій воді 8,99 мг/л;
ha. — глибина занурення аератора 4,1 м.
Звідки
Са = ((1 + 4,1)/20,6) × 8,99 = 10,78 мг/л, (5.34)
де С0 — середня концентрація кисню в аеротенку, мг/л; у першому наближенні допускається приймати 2 мг/л.
Таблиця 5.5
Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
Тw,˚C |
Ст, мг / л |
Тw,˚C |
Ст, мг / л |
10 |
11,33 |
18 |
9,64 |
11 |
11,08 |
19 |
9,35 |
12 |
10,83 |
20 |
9,17 |
13 |
10,60 |
21 |
8,99 |
14 |
10,37 |
22 |
8,83 |
15 |
10,15 |
23 |
8,68 |
16 |
9,95 |
24 |
8,55 |
17 |
9,74 |
25 |
8,38 |
Питома витрата повітря:
qair = 1,1 × (244,22 - 16,46) / [1,79 × 2,56 × 0,85 × 1,02 × (10,78 - 2)] =
= 7,18 м3/м3 (5.35)
Витрата повітря розраховується на забезпечення потреби в кисні в години максимального припливу рідини в аеротенк:
Qаіг = qw × qair = 3000 × 7,18 = 21540 мЗ/год. (5.36)
За знайденими значеннями qair і tat обчислюється середня інтенсивність аерації
Ja = qair × Hat / tat = 7,18 × 4,4 / 2 = 15,80 м3/(м2 × год). (5.37)
Якщо обчислена інтенсивність аерації вища Ja,max для прийнятого значення К1, необхідно збільшити площу зони аерації (табл. 5.3); якщо менша Ja,min — для прийнятого значення К2 - слід збільшити витрату повітря, прийнявши Ja,min за табл. 5.4.
Оскільки отримана інтенсившсть аерації Ja,min < Ja < Ja,max (табл.5.3 і 5.4), площа зони аерації і значення інтенсивності аерації залишаються без змін.
Нині найбільше розповсюдження отримали пневматичні аератори — диспергатори повітря. Існує велика кількість пневматичних аераторів і кожен має як певні переваги, так і недоліки. В табл. 5.6 наведено порівняльні характеристики аераторів, отримані на основі повідомлень різних виробників [12].
Приймаємо трубчастий аератор АКВА-ЛАЙН як найбільш продуктивний. Трубчасті аератори складаються з опірного каркаса циліндричної форми і покриття, яке виконує роль диспергатора, з просвітом між ними. Диспергатор АКВА-ЛАЙН виконується у вигляді циліндричної оболонки з пористого поліетилену, яка забезпечує дрібнобульбашкову аерацію з найбільшою витратою повітря і найбільшою ефективністю створення кисню.
Таблиця 5.6