Питання для самоперевірки

1. У чому полягає сутність методу механічного очищення?

2. Споруди механічного очищення стічних вод.

3. На яких ґратах затримується найбільша кількість покидьків і від чого це залежить?

4. Типи пісколовок. Які з них найбільше розповсюджені і чому?

5. Достоїнства та недоліки різних типів відстійників у порівнянні між собою.

5. Біологічне очищення стічних вод

5.1. Методи біологічного очищення

Біологічне очищення стічних вод засноване на здатності деяких мікроорганізмів руйнувати в процесі своєї життєдіяльності розчинні органічні речовини, що містяться в стічних водах. Наприкінці цього складного біохімічного процесу здійснюється мінералізація органічних речовин з утворенням про­стих продуктів розпаду.

Біологічне очищення може виконуватися в умовах, близьких до природних (поля зрошення, поля фільтрації, біологічні ставки), та в штучно утворених (біофільтри, аеротенки).

Доцільність використання стічних вод для сільського господарства за санітарними вимогами, місцевими умовами або техніко-економічними міркуваннями дозволяє обирати метод біологічного очищення в природних умовах.

При влаштуванні полів зрошення досягаються дві мети: санітарна — очищення стічних вод та сільськогосподарська — використання стічних вод як джерела вологи, а речовин, які в них містяться, — як добрива.

Для зрошення також можливе використання виробничих стічних вод, які не містять отруйних речовин у неприпустимих кількостях. Так, загальна концентрація солей не повинна перевищувати 3—4 г/л [3].

Але існують серйозні вади в устаткуванні та експлуатації полів зрошення та фільтрації, які призвели в промислове розвинених країнах до практично повної відмови від їх застосування:

• накопичення в ґрунті неокиснених забруднень;

• надходження до ґрунту зі стоками речовин, які згубно впливають на флору та фауну;

• дорожнеча землі;

• складність придбання для очищення стічних вод земель навколо населених пунктів;

• різке підвищення енергетичних витрат при великій відстані між полями та населеними пунктами;

• санітарна ненадійність як самих полів, так і сільськогосподарської продукції з них.

При влаштуванні біологічних ставків порівняно з полями зрошення та фільтрації більш повно використовуються земельні ділянки. Стічні води, які пройшли біологічні ставки, можуть бути використані для зрошення за допомогою поливальних машин, дощування, підґрунтового зрошення тощо.

Розробка сучасних методів та схем очищення стічних вод у штучно створених умовах, серійно налагоджений випуск малих очисних установок практично на будь-яку пропускну спроможність, типізація будівництва великих очисних споруд дозволяють перейти до інтенсивних шляхів очищення та знезараження стічних вод, не використовувати споруди, які працюють у природних умовах і практично не піддаються технологічному контролю та управлінню.

Біологічні фільтри (біофільтри) та аеротенки, які працюють у штучно створених умовах, мають різноманітне конструктивне оформлення та працюють за різними технологічними схемами.

Залежно від способу з'єднання потоків стічної рідини і зворотного активного мулу з метою створення однакових умов з навантаження забруднень на активний мул і підтримки розчиненого кисню на необхідному рівні вздовж усього аеротенка розрізняють:

аеротенки-витискувачі з зосередженням поданнях стічної рідини та активного мулу, які доцільно застосовувати при БПКцдо у стічній рідині до 300 мг/л;

аеротенки-змішувачі та аеротенки з розосередженим поданням стічної рідини та стислого повітря при БПКцод у стічній рідині до 1000 мг/л.

Біологічний метод дозволяє знизити кількість забруднень на 65—95 % і довести воду до кондиції технічної води, придатної до повторного застосування в технічному водопостачанні, для зрошеная в сільському господарстві або до скиду у відкриті водоймища.