??????? ?.I., ??????? ?.?.

Проблема походження козацтва в iсторичнiй науцi

Полтава 1998 р.

ББК ТЗ (4Ук) 44

Г 67

Горбань В.І., Нагорна Т.В.

Г 67 Проблема походження козацтва в історичній науці. - Полтава:

ПОІПОПП, 1998. - 35 с

ІSBN 966-7215-18-0

В роботі узагальнюються, систематизуються та піддаються крити-

чному порівняльному аналізу нагромаджені протягом XVI-XX століть в

історичній літературі інформаційно-концептуальні суперечності з проб-

леми походження козацтва. На цій основі дається класифікація основних

історичних версій та їх аргументації, формулюються оригінальні виснов-

ки і рекомендації до їх практичного використання.

Пропонується всім, хто підвищує науковий рівень історичної осві-

ти і цікавиться актуальними науково-дослідницькими перспективами.

Робота відзначена дипломами другого ступеня на Всеукраїнських

конкурсах наукових робіт членів наукових товариств учнівської молоді у 1997 і 1998 рр.

Автори: Горбань В.І., кандидат історичних наук, доцент, зав. ка-

федрою історичних дисциплін і права Полтавського державного

технічного університету імені Юрія Кондратюка.

Нагорна Т.В., учениця Петрівсько-Роменської середньої

школи Гадяцького району Полтавської області.

ISBN 966 - 7215 - 18 - 0 ©Горбань В.І., Нагорна Т.В., 1998

Вступ

Козацтво вiдноситься до однiєї з найбiльш помiтних в iсторичнiй науцi тем, яка здавна привертала до себе увагу фахiвцiв та любителiв в Українi й iнших країнах свiту. Разом з тим явище козацтва викликає великий подив у дослiдникiв, як тiльки постає найперше i, здавалось би, найпростiше питання при вивченнi цiєї теми: коли,деiзвiдкиз'явились козаки? В такому випадку одразу ж виникає досить складна проблема, схожа з тiєю, про яку так добре висловився вiдомий з давнини мислитель Августин: "Що найзвичайнiше буває у нас предметом розмови, як не час? I ми, напевне, розумiємо що це, коли заходить про нього мова. Поки нiхто не спитає, що таке час, я його розумiю без нiяких труднощiв. Але як тiльки потрiбно дати вiдповiдь про це, я стаю в цiлковиту безвихiдь."

Так i з козацтвом. Проблема його походження не вiчна i виникла не з ним самим, а з пiзнiшою появою iсторичних дослiджень про козакiв у XVI - XVII столiттях серед польських i власних козацьких iсторикiв України. Мiсцеiчаспочатку iсторичної науки про козацтво та її перший об'єкт -козацтво України- назавжди зафiксували виключне суспiльне значення "козацької нацiї" й "козацької держави", якi заявили про себе й утверджувалися в той час на Українi. Проте властива вже першим iсторичним дослiдженням неоднозначнiсть iнформацiї про витоки козацтва України i формулювання на цiй основi суперечливих версiй виявила такi широкi хронологiчнi, географiчнi, етнiчнi й соцiальнi зв'язки вiд початкового об'єкту уваги iсторикiв в давнiшi глибини свiтової iсторiї, що сприяла еволюцiї самої проблеми за вузькi межi нацiональної iсторiї України до синхронiзацiї її з всесвiтньою iсторiєю.

Протягом п'яти столiть iсторичних дослiджень проблеми загальною тенденцiєюнаукових пiдходiв до її розв'язання булозростання кiлькостi iсторичних версiйта джерел iнформацiї, якi залучалися дослiдниками до вив­чення. При цьому проблема не ставала простiшою i яснiшою, а, нав­паки, все бiльше ускладнювалась. Не допомогали й перiодичнi спроби ук­раїнських i зарубiжних iсторикiв узагальнити нагромаджену iнформацiю i вивести з неї єдину "вiрну" концепцiю, бо одразу ж з'являлися її заперечення.¹

Причини кiлькiсного урiзноманiтнення iсторичних версiйпоходження козацтва i хаосу у висвiтленнi цiєї проблеми в iсторичнiй лiтературi, зокрема, в пiдручниках та навчальних посiбниках для загальноосвiтнiх шкiл i вищих навчальних закладiв України,полягають у методологiї дослiджень. Iсторики XVII - XVIII столiть взагалi ще не знали методiв об'єктивностi та iсторизму, розроблених у XIX - XX столiттях, i не проводили критичного аналiзу джерел на їх достовiрнiсть, повноту та iн. Саме коло джерел, якi використовувались, було дуже обмежене.

Iсторики XIX - XX столiть створили наукову методологiю iсторич­них дослiджень, вiдшукали i вивчили величезну кiлькiсть джерел iнформа­цiї про козацтво, в т.ч. залучили на допомогу новi науки - археологiю, антропологiю, лiнгвiстику, етнографiю, математику та iнформатику, соцi­ологiю та iн. Разом з тим навiть найсолiднiшi з цих iсторикiв вибiрково й бездоказово вiдкидали однi версiї та джерела i зосереджувалися на iнших, водночас не турбуючись про доказовiсть i переконливiсть власних суд­жень, намагаючись утвердити авторську версiю на основi ймовiрних при­пу­щень, суб'єктивних трактувань далеко не однозначних за змiстом iсто­рич­них свiдчень, iгнорування й замовчування iнформацiї, що суперечила їх думцi. Все це свiдчило про те, що над науковою методологiєю iсторикiв тяжїли тi чи iншi нацiональнi, класовi, релiгiйнi та iн. стереотипи, а багато з них i самi поєднували наукову роботу з iдеологiчною та полiтичною дiяльнiстю.

Зокрема, нацiональнi iдеологiчнi догмати багатьох українських iс­торикiв i такi ж панславiстськi догмати iнших українських та росiйських, польських iсторикiв обумовлювали iзоляцiю українського чи слов'ян­сь­кого козацтва як "свого" вiд тюркського козацтва як "чужого" i розривали iсторичний взаємозв'язок у розвитку козацтва якєдиного,загального,цiлiсногоявища зособливими мiсцевимирисами на рiзнихетапахiсторiї. Iншi ж стереотипи класового пiдходу до козацтва обмежували науковi пошуки витокiв козацтва рамками антифеодального протесту.

В кiнцi ХХ ст. виявлена дослiдниками сума iнформацiї про поход­ження козацтва та iнтенсивнi процеси деiдеологiзацiї i деполiтизацiї науки створили умови для наукового прориву у вирiшеннi давньої проблеми второваним ще Платоном методом "єдностi на основi багатоманiття", тобто синтезу суперечливих версiй i неоднозначної iнформацiї з iсторич­них джерел ( усних, письмових, матерiальних). Багатство нагромадженої наукової iнформацiї про козацтво продемонструвала Всеукраїнська кон­фе­ренцiя в Днiпропетровську 1993 року². Переваги подолання старих сте­ре­отипiв i застосування математичних методiв до аналiзу iсторичної хро­нологiї та письмових iсторичних джерел виявляють роботи росiйських i українських дослiдникiв А.Гордеєва, Г.Носовського, А.Фоменка, А.Же­лєзного³.

Завданняданої авторської роботи полягають:

1) в класифiкацiї iсторичних версiй походження козацтва i їх аргументацiї;

2) в узагальненнi i систематизацiї наявної основної iнформацiї з проблеми, та

3) спробi її комплексного критичного аналiзу.

Розв'язання поставлених завдань дасть змогу створити унiкальнi в сучаснiй iсторичнiй науцi України класифiкацiйнi таблицi та карту-схему до iсторичних версiй походження козацтва, етимологiї слова "козак" в його змiстовнiй багатоманiтностi. Включення такої iнформацiї до нав­чальної лiтератури з iсторiї України та всесвiтньої iсторiї матиме пiзна­вальну цiннiсть в iсторичнiй освiтi. Разом з тим в авторських пiдходах до вивчення проблеми науковці можуть виявляти перспективнi напрямки i окремi аспекти розвитку наукових пошукiв багатої за змiстом теми козацтва.