- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
Діаметр відстійника, м |
Глибина зони відстоювання, м |
Розрахунковий об’єм відстійної зони, м3 |
Розрахункова пропускна спроможність, м3/год, при t = 1,5 год |
18 |
3,1 |
788 |
550 |
24 |
3,1 |
1400 |
930 |
30 |
3,1 |
2190 |
1460 |
40 |
3,65 |
4580 |
3054 |
50 |
4,7 |
9220 |
6150 |
54 |
5,7 |
10500 |
7000 |
Недолік радіальних відстійників з центральним входом — підвищені градієнти швидкості в центральній частині відстійника, що призводить до зниження коефіцієнта об'ємного використання й ефекту освітлення.
Перевага вертикальних відстійників — простота їх конструкції та зручність експлуатації. Недоліки — значна глибина споруд, що обмежує їх максимальний діаметр 9 м, а також невелика ефективність освітлення, яка не перевищує 40 % за зняттям завислих речовин.
Простота конструкції вертикальних відстійників сприяє їх широкому застосуванню на очисних спорудах середньої пропускної спроможності 2—15 тис. м3/добу за умови низьких рівнів ґрунтових вод і наявності щільних ґрунтів.
Жиро-, масло-, смоловловлювачі призначаються для виділення жирів, масла, нафти, смол головним чином із виробничих стічних вод.
Механічне очищення стічних вод — попередню стадію перед біологічним очищенням — як самостійний метод застосовують, якщо:
за умовами скиду стічних вод у водоймище механічне очищення забезпечує необхідну якість очищення;
кількість стічних вод незначна, а водоймище потужне;
після механічного очищення стічні води за своєю якістю можуть бути повторно використані в технологічних процесах на підприємстві.
При механічному очищенні міських стічних вод затримується до 60 % нерозчинних домішок і на 10—20 % знижується значення БКПповн. [1].
4.2. Приймальна камера
Для прийняття стічних вод з напірних трубопроводів перед станцією очищення влаштовують приймальну камеру, призначену для гасіння напору. Розміри її визначаються залежно від максимально-годинного припливу стічних вод на станцію очищення за даними табл. 4.2.
Таблиця 4.2
Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
Витрата стічних вод, м3/год |
Розмір, мм |
Діаметр напірного трубопроводу при подачі стоків, мм |
|||
А |
В |
Н |
по двох нитках |
по одній нитці |
|
100 – 160 |
1500 |
1000 |
1300 |
150 |
150 – 250 |
250 |
1500 |
1000 |
1300 |
150 |
250 |
400 – 630 |
1500 |
1000 |
1300 |
250 |
400 |
1000 – 1250 |
2000 |
2300 |
2000 |
250 |
600 |
1600 – 2000 |
2000 |
2300 |
2000 |
400 |
700 |
Примітка: тут А і В — розміри приймальної камери в плані; Н — висота приймальної камери.
При максимальному годинному припливові стічних вод на очисні споруди, який дорівнює максимальній подачі трьох працюючих насосів Qmax год = 3 × 1000 = 3000 м3/год, визначаємо розміри приймальної камери: А = 2500, В = 3000, Н =2000 мм.