- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
7.6 Термічне сушіння
Термічне сушіння збезводненого осаду застосовується для його знезараження, зменшення маси і підготування до утилізації. Осад після термічного сушіння являє собою продукт, який не загниває, вільний від гельмінтів та патогенних мікроорганізмів, зовнішньо сухий і сипучий. Для термічної обробки механічно збезводнених осадів використовують сушарки різних конструкцій: сушарки, де шар матеріалу, який підсушується, залишається нерухомим (барабанні, багатоподові, стрічкові та ін.); сушарки, в яких частки матеріалу переміщуються і перемішуються потоком сушильного агента (з киплячим шаром, із зустрічними струменями та ін.).
Вологість осаду після сушіння 20 — 30%. Тривалість сушіння — не більше 35 хв.
Приймається сушіння осаду в барабанній сушарці.
Серійні барабанні сушарки випускаються діаметром 1 — 3,5 і довжиною 4 — 27 м.
7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
Визначимо кількість осаду (кеку) після збезводнення на вакуум-фільтрах:
Ωв-ф = Ωу.о. × (100 – Р2) / (100 – Рк), (7.62)
де Ωу.о — об'єм ущільненого осаду, який надходить на вакуум-фільтрацію (7.40);
Р2 — вологість ущільненого осаду (7.40);
Рв — вологість кеку, який знімається з вакуум-фільтрів (табл. 7.7).
Ωв-ф = 256,52 × (100 - 95)/(100 - 80) = 64,13 т/добу.
Вологість висушеного осаду Рс = 30 %. Після сушіння кек вивозиться до місць складування.
Вага термічно висушеного осаду за добу:
Ωс.о = Ωв-ф × (100 - 80)/(100 - 30) = 64,13 (100 - 80)/(100 - 30)=
= 18,32 т. (7.63)
Кількість вологи, яка виділяється:
Ωр = 64,13 -18,32 = 45,81 т/добу. (7.64)
Навантаження вологи на 1 м3 сушильного барабана [1] qб = 60 кг/(м3 × год). Відділення сушіння працює tб = 16 год/добу.
Потрібний об'єм барабанів:
WС = Ωр × 1000/(qб × tб ) = 45,81 × 1000/(60 × 16) =8147,72м3. (7.65)
Приймаються 2 робочі й 1 резервна сушарки об'ємом по 26 м3.
7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
Об'єм збезводненого осаду (кеку), який утворився в декантері, дорівнює:
Qк = 49,76 м3/добу
Вага термічно висушеного осаду (кеку):
Ωс.о = Qк × (100 - Рк) /(100 – Рс) т/добу, (7.66)
де Рк — вологість кеку 73 % (табл. 7.9);
Р0 — вологість висушеного осаду 30 % . Після сушіння кек вивозиться до місць складування.
Звідси:
Ωс.о = 49,76 × (100 - 73)/(100 - 30) = 19,19 т/добу. (7.67)
Кількість вологи, яка виділяється:
Ωр = 49,76 - 19,19 = 30,57 т/добу. (7.68)
Навантаження вологи на 1 м3 сушильного барабана [1] qб = 60 кг/(м3 × год). Відділення сушіння працює tб = 16 год/добу.
Потрібний об'єм барабанів:
Wc = Ωр × 1000/( qб × tб) = 30 570/(60 × 16) = 31,84 м3.
Приймаються 1 робоча й 1 резервна сушарки об'ємом по 32 м3.
7.7. Мулові майданчики
При проектуванні механічного збезводнення осаду необхідно передбачати аварійні мулові майданчики на 20 % річної кількості осаду [1, п. 386]. Приймаємо мулові майданчики зі штучною асфальтобетонною основою з дренажем (рис. 7.7).
Корисна площа мулових майданчиків:
S' = Ω × 0,2 × 365/(К × k) = 513,03 × 0,2 × 365/(2,0 × 1,0) = 18726 м2, (7.69)
де Ω - об'єм осаду, який подається на мулові майданчики, м3/добу (7.48);
К — навантаження, тобто кількість осаду, яка припадає на 1 м3 майданчиків на рік, м3/м2 (табл. 7.1);
k — кліматичний коефіцієнт 1,0 для середньої смуги (рис. 7.1);
0,2 — коефіцієнт, який ураховує призначення майданчиків ви аварійний випадок.
Дійсна площа мулових майданчиків (з запасом на розподільчі валики і дороги):
S = (1,2÷1,4) × S’ = 1,2 × 18726 = 22471 м2. (7.70)
Висота шару намерзання:
hн = Ω × 0,2 × t × k1 /(S' × k2) = 513,03 × 0,2 × 60 × 0,75/(18726 × 0,8) =
= 0,257 м, (7.71)
де t — період намерзання 50 днів (рис. 7.1) [1, 3];
k2 — коефіцієнт, який ураховує частину площі під зимове намерзання, 0,8;
k1 — коефіцієнт, який ураховує зменшення об'єму внаслідок зимової фільтрації і випаровування, 0,75.
Рис. 7.7. Мулові майданчики:
1 — кювет огороджувальної канави; 2 — дорога, 3 — зливний лоток; 4 — бруски, які підтримують розвідний лоток; 5 —розвідний лоток; 6 —дренажний колодязь; 7—збірна дренажна труба; 8 — дренажний шар; 9—дренажні труби; 10 — з’їзд на карту; 11 —дренажна канава; 12 — шибери; 13 - щит під зливннм лотком; К-1—К-5 — колодязі.
Кількість підсушеного осаду вологістю 80 %, який підлягає вивантаженню з мулових майданчиків за рік:
Q3 = Ω × 0,2 × 365 × (100 – Р1) / (100 – Р2) =
= 513,03 × 0,2 × 365 × (100 - 97,5) /(100 - 80) = 4681 м3, (7.72)
де P1 — вологість осаду , який вивантажується на мулові майданчики, 97,5 % (7.51);
Р2 — вологість підсушеного осаду, 80 %.
Число карт:
п = S /(В × L) = 22471/ (40 × 100) = 6, (7.73)
де В — ширина однієї карти 40 м;
L — довжина однієї карти 100 м.