- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
Характеристика осаду, який обробляється |
Ефективність затримання сухої речовини, % |
Вологість кеку, % |
Сирий або зброджений осад з первинних відстійників |
45— 65 |
65—75 |
Анаеробно зброджена суміш осаду з первинних відстійників та активного мулу |
25—40 |
65—75 |
Аеробно стабілізована суміш осаду з первинних відстійників та активного мулу |
25—35 |
70—80 |
Сирий активний мул при зольності, %: 28—35 38—42 44—47 |
10—15 15—25 25—35 |
75—85 70—80 60— 75 |
Примітка: центрифугування активного мулу доцільно застосовувати для видалення його надлишкової кількості.
При роботі з флокулянтами необхідну продуктивність центрифуг згідно зі СНиП 2.04.03—85 можна приймати в 2 рази менше, ефективність затримки сухої речовини при цьому збільшується до 90—95 % [1].
Технологічні і технічні характеристики серійних осаджувальних центрифуг наведені в табл. 7.9.
При витраті суміші осадів, які подаються на збезводнювання, Ω = 513,03 м3/добу = 21,38 м3/год (7.48) приймаємо установку однієї робочої та однієї резервної центрифуги-декантера СА-501 фірми «Вестфалія-Сепаратор» (табл. 7.10), який має продуктивність при застосуванні катіонних флокулянтів до 30 м3/год. Тривалість роботи декантера СА-501 визначимо:
Т = 513,03/30 = 17,1 год/добу. (7.55.)
Кількість збезводненого осаду (кеку), який утворюється в декантері, за масою сухої речовини:
Ωк = Ωсух × Е /100 = 12,69 × 90/100 = 11,42 т/добу, (7.56.)
де Е — ефективність затримки сухої речовини, приймається за табл. 7.11; при застосуванні катіонних флокулянтів згідно зі СНиП [1] приймаємо Е = 90 % ;
за об'ємом:
Qк = Ωк / [ρ × (1 – Pк /100)] = 11,42 / [0,85 × (1 – 73 /100)] = 49,76 м3/добу (7.57)
де ρ — щільність кеку (0,85 т/м3);
Рк— вологість кеку (табл. 7.9).
Розрахуємо витрату фугату:
за масою сухої речовини:
Ωф = Ωсух – Ωк = 12,69 - 11,42 = 1,27 т/добу, (7.58)
за об'ємом:
Qф = Ω - Qк = 513,03 - 49,76 = 463,27 м3/дрбу. (7.59)
Збезводнений осад (кек), який отримується на декантері, вивозиться автотранспортом на накопичувальні майданчики, звідки потім направляється на компостування.
Визначимо необхідні площі під компостування збезводненого осаду. При складуванні до 6 місяців (180 діб) буде потрібен об'єм:
v = Qк × 180 = 76,76 × 180 = 8416,8 м3. (7.60)
Площу для компостування при прийнятій висоті шару насипки h = 1,5 м і коефіцієнті використання площі k = 0,5 визначаємо:
F = v /(h × k) = 8416,8/(1,5 × 0,5) = 11222,4 м2 = 1,12 га. (7.61)
Фугат після центрифугування на декантерах СА-501 має такі показники: концентрація завислих речовин — 350— 600 мг/л, БПКповн — 500 мг/л — і може бути відправлений у первинні відстійники очисних споруд без додаткової обробки, обсяг очисних споруд при цьому не збільшується [1,19].