Питання для самоперевірки

1. Суттєвість процесів біологічного очищення стічних вод.

2. Споруди, які використовуються для біологічного очищення стічних вод у природних та штучно створених умовах.

3. Які відомі основні показники стану активного мулу?

4. У яких випадках необхідно проектувати аеротенки з регенерацією?

5. Для чого потрібна подача стислого повітря в аеротенки?

6. Який параметр основний у розрахунку вторинних відстійників?

7. Чому дорівнює час відстоювання рідини у вторинних відстійниках після аеротенків?

6. Знезараження стічних вод

6.1. Методи знезараження стічних вод

Знезараження очищених стічних вод виковується з метою знищення патогенних бактерій, які залишилися в них, і усунення небезпеки зараження води водойми.

Знезараження — заключний етап обробки стічних вод. Найбільш розповсюджені способи знезараження за допомогою сильних окислювачів: хлору, гіпохлориту натрію, озону, а також останнім часом — з використанням ультрафіолетового (УФ) випромінювання.

Для знезараження стічної води хлоруванням використовують хлорне вапно, хлор та його похідні. Хлорне вапно застосовується при витраті стічних вод до 1000 м³/добу.

Обробка стічної води гіпохлоритом натрію за вартістю практично рівноцінна обробці хлором і в 1,5-2 рази дешевша за обробку хлорним вапном.

Надійним та нешкідливим замінювачем хлору є озон завдяки виключенню токсичних сполук хлору та більш високої його окислювальної активності. Але виникають проблеми технічного й економічного характеру, необхідність у великих промислових площах.

Зниження бактерій Соli-форм після хлорування досягає 99,9%, після озонування —99,8, після обробки УФ-промінням — 99,99.

У табл. 6.1 наведено порівняння різних методів знезараження води [3].

6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням

Найбільше розповсюдження отримало хлорування, тобто введення в стічну воду хлору. Установка для хлорування стічної води включав в себе хлораторну, змішувач, контактні резервуара.

Кількість активного хлору (кг/год), потрібного для дезінфекції стічної води після повного біологічного очищення, з урахуванням можливості збільшення розрахункової дози хлору в 1,5 раза і при дозі активного хлору а = 3 г/м³ [1], визначається за формулою

v_Cl = 1,5 × а × q_w /1000 =1,5 × 3 × 3000 /1000 = 13,5 кг/год. (6.1)

Введення хлору в стічну воду здійснюється за допомогою спеціального апарата — хлоратора, продуктивністю v_Cl , кг/год.

До хлораторної входять: хлордозаторна, насосна, склад та допоміжні приміщення.

Найбільш розповсюджений хлоратор типу ЛОНИИ-100.

За табл. 6.2 підбирається хлораторна продуктивністю 25 кг/год, місткістю складу 18 т, тарою для доставки рідкого хлору — контейнери.

Таблиця 6.1.

Особливості різних методів знезараження води

Метод знезара- ження	Час знезара- ження, хв	Період післядії	Вплив на органо- лептичні властивості води	Вплив вихідної якості води на ефективність знезараження	Конструктивна складність
Хлору­вання	30	Доба і більше залежно від дози	Погіршує: поява хлорфенольного запаху при малій вихідній концентрації фенолу	З підвищенням мутності, кольоровості і рН — погіршується	Середня: потребується проміжна ємність для контакту води з хлором
Йодування	5 - 10	-	Погіршує: запах йоду, який зникає через 40 — 50 хв	За наявності у воді органічних речовин ефект підвищується	Висока: необхідні доза- тори для екс- прес коагуляції та знезараження
Озонування	2—10	-	Знешкоджує запахи	З ростом концентрації завис-лих речовин бактерицидна активність падає	Середня, небезпека: висока напруга, втрата озону
Обробка іонами срібла	60—120	90—150 діб залежно від дози	Знешкоджує запахи	З ростом концентрації завислих речовин, температури, сольового складу, рН — зменшується	Мала
Обробка УФ-промінням	Мит­тєво	-	Знешкоджує запахи	Наявність завислих речовин різко знижує ефект знезараженая	Мала, трудомістке обслуговування
Гамма- випромінюванням	-	На шлункову паличку не впливає		Не впливає	Нескладне: необхідний радіаційний захист персоналу