- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
qi, мг/(г × добу) |
100 |
200 |
300 |
400 |
500 |
600 |
Ji, см3/г |
130 |
100 |
70 |
80 |
96 |
130 |
За табл. 5.1 при qi = 355,87 мг/(г × добу) для міських стічних вод муловий індекс Jі =75 смЗ/г, що значно відрізняється від попередньо прийнятого Ji = 90 см3/г. Тому необхідно уточнити ступінь рециркуляції активного мулу за формулою (5.1):
Ri = 3/(1000 / 75 - 3) = 0,29 (5.14)
Ця величина також відрізняється від попередньо розрахованої, тому потрібне коректування БПКповн з урахуванням рециркуляційної витрати Lmix і тривалості перебування стічних вод в аеротенку іatі, які визначаються за формулами (5.3) і (5.4) відповідно. Оскільки ступінь рециркуляції не повинен бути меншим, ніж 0,3 [1], приймається Ri = 0,3, тоді
Lmix = (244,22 + 16,46 × 0,3)/(1 + 0,3) = 191,66 мг/л, (5.15)
tat = ( 2,5 / 30,5 ) × lg (191,66 / 16,46) = 1,6 год. (5.16)
Через те що тривалість аерації в усіх випадках не повинна бути меншою 2 год [1], приймається tat = 2 год. Далі необхідно виконати перерахунок дози мулу в регенераторі ar, за формулою (5.5), питомої швидкості окислення ρ за формулою (5.6), періоду окислення t0 за формулою (5.8), тривалості регенерації мулу tr і перебування його в системі «аеротенк — регенератор» tim за формулами (5.10) і (5.11) відповідно:
ar = 3 × [1/(2 × 0,3) + 1] = 8 г /л, (5.17)
ρ = 85 × 16,46 × 2/(16,46 × 2 + 33 × 2 + 0,625 × 16,46) × (1/(1 + 0,07 × 8)) =
= 16,32 мг/(г × год), (5.18)
t0 = (244,22 - 16,46)/(0,3 × 8 × (1 - 0,3) × 16,32) = 8,31 год, (5.19)
tr = 8,31 - 2 = 6,31 год, (5.20)
tim = (1 + 0,3) × 2 + 0,3 × 6,31 = 4,49 год. (5.21)
Середня доза мулу:
aim = [(1 + 0,3) × 2 × 3+0,3 × 6,31 × 8] / 4,49 = 5,11 г /л (5.22)
і знову визначаємо навантаження на 1 г беззольної речовини активного мулу за (5.13):
qi = 24 × (244,22 - 16,46) / (5,11 × (1 - 0,3) × 4,49) = 340,36 мг/(г × добу). (5.23)
При цьому навантаженні муловий індекс (табл. 5.1) Ji = 74,04 см3/г, а ступінь рециркуляції Ri= З/(1000 / 74,04 - - 3) =0,286, що майже не відрізняється від уже відкоректованих величин Ji = 75 см3/г і Ri = 0,3. Оскільки ступінь рециркуляції не повинен бути меншим за 0,3, то остаточно слід приймати Ri = 0,3 і подальшого уточнення розрахункових параметрів аеротенків-витискувачів з регенерацією можна не виконувати.
Об'єм аеротенка, м3, визначається за формулою
Wat = tat (1 + Ri) qw (5.24)
де qw — розрахункове надходження стічних вод в аеротенк, м3/год.
Місткість аеротенка визначається за середньогодинним надходженням води за період очищення, tim = 4,49 год, у години максимального припливу, які можуть бути визначені за табл. 2.3.
Але завдяки регулюючій ролі приймального резервуара насосної станції максимальний годинний приплив стічних вод на очисні споруди визначається продуктивністю трьох робочих насосів насосної станції і дорівнює
qw = 3 × 1000 = 3000 м3/год, (5.25)
Об'єм аеротенка:
Wat = 2,0 × (1 + 0,3) × 3000 = 7800 м3. (5.26)
Об'єм регенератора:
Wr = tr × Ri × qw = 6,31 × 0,3 × 3000 = 5679 м3. (5.27)
Загальний об'єм аеротенка і регенератора:
W = Wat + Wr = 7800 + 5679 = 13479 м3, (5.28)
Таким чином, регенератор складає 42 % об'єму аеротенка в цілому. Цієї умови дотримуються лише в тому випадку, коли будуть застосовані 2- або 4-коридорні аеротенки, які дозволяють відводити 50 % об'єму під регенератор.
За табл. 5.2 підбирається 2-секційний, nat = 2, 4-коридорний, таt = 4, аеротенк глибиною Нatv = 4,4 м, шириною коридору Batv — 6 м. Довжина кожної секції становить:
latv = Wat / (nat × Hatv × Batv × mat) = 13479 / (2 × 4,4 × 6 × 4) = 63,8 м. (5.29)
Приймається типовий проект аеротенка 902-2-179 (табл. 5.2) з проектною довжиною секції lat = 66 м, об'ємом однієї секції 6968 м3 і загальним об'ємом аеротенка з регенератором (2 секції) W = 13936 м3, що відповідає розрахунковим значенням аеротенка, не значно їх перевищуючи. Фактичний час перебування оброблюваної стічної води в системі «аеротенк — регенератор» становить:
tф = W / qw =13936 / 3000 = 4,64 год, (5.30)
що є близьким до розрахункового часу tim = 4,49 год.
Розраховуємо систему аерації. В аеротеяках-витискувачах аератори розташовують нерівномірно відповідно до зниження забруднень. Приймається пневматична система аерації з дрібнобульбашковими аераторами. Визначається питома витрата повітря, м3/м3:
qair = q0 ×(Len - Lex) / (K1 × К2 × К3 × КT × (Сa - С0)), (5.31)
де q0 - питома витрата кисню повітря, мг на 1 мг знятої БПКповн, приймається: при очищенні до Lex = 15 - 20 мг/л — 1,1, при очищенні БПКповн більше 20 мг/л — 0,9;
К1 — коефіцієнт, який ураховує тип аератора, для середньо-бульбашкової і низьконапірної аерації приймають К1=0,75; для дрібнобульбашкової аерації К1 залежить від відношення площ зони аерації й аеротенка faz /fat за табл. 5.3. Для попереднього розрахунку в аеротенку приймаються 2 ряди аераторів, які займають у плані смугу шириною приблизно 1,5 м, що відповідає відношенню 0,25 (1,5/6). Коефіцієнт К1 при цьому дорівнюватиме 1,79 (табл.5.3).
К2 — коефіцієнт який залежить від глибини занурення аераторів ha., знаходиться за табл. 5.4, при цьому ha = Нatv - 0,3 = 4,4 - 0,3 = 4,1 м і К2 = 2,56;
Кз — коефіцієнт якості води, приймається для міських стічних вод 0,85;
КТ — коефіцієнт, який ураховує температуру стічних вод:
КТ = 1 + 0,02 × (Тw - 20) = 1 + 0,02 × (21 - 20) = 1,02, (5.32)
де Тw — літня температура стічних вод, приймається рівною 21 °С;
Са — розчинність кисню в стічній воді, мг /л:
Са = (1 + hа / 20,6) × Ст (5.33)
де Ст — розчинність кисню в чистій воді залежно від температури й атмосферного тиску, приймається за табл. 5.5.
Таблиця 5.2
Основні параметри типових аеротенків-витискувачів
Ши-рина коридоруBatv, м |
Робо-ча гли-бина аеротенка, Hatv, м |
Число коридо рів, т |
Робочий об'єм однієї секції, м3, при довжині, м |
Число рядів аераторів від першого коридору до четвертого |
Номер типового проекту |
|||||
32 — 42 |
48 — 54 |
60 - 66 |
72 — 78 |
84 — 90 |
96 —102 |
|||||
4,5 |
3,2 |
2 3 4 |
1040 - 1213 1560 - 1820 2070 - 2416 |
1386 - 1559 2080 - 2340 2762 - 3108 |
1782 2600 3494-3200 |
— |
— |
— |
2+1 2+1+1 2+2+1+1 |
902-2-195 902-2-192 901-2-178 |
4,5 |
4,4 |
2 3 4 |
1420 -1658 2140 - 2496 2860 - 3325 |
1896 - 2134 2852 - 3208 3800 - 4275 |
2372 3564 4750 - 5225 |
— |
— |
— |
2+1 2+1+1 2+2+1+1 |
902-2-195 902-2-192 902-2-178 |
6,0 |
4,4 |
2 3 4 |
— |
2530 - 2847 3800 - 4275 5700 |
3154 - 8471 4750 - 5225 5334 - 6968 |
3788 5700 7602 - 8230 |
- - 8870 - 9504 |
— |
2+2 3+2+1 3+2+2+1 |
902-2-196 902-2-193 902-2-179 |
6,0 |
5,0 |
2 3 4 |
— |
2880 - 3240 4320 - 4860 6500 |
3600 - 3960 5400 - 5940 7220 |
4320 6480 8666 - 9380 |
- - 10100 |
— |
2+2 3+2+1 3+2+2+1 |
902-2-196 902-2-193 902-2-179 |
9,0 |
4,4 |
2 3 4 |
— |
— |
— |
6180 9270 - |
6655 - 7130 9983 - 10696 13300-14250 |
7505-7980 11409-12122 15200-16150 |
3+2 3+3+2 3+3+2+2 |
902-2-197 902-2-194 902-2-180 |
9,0 |
5,0 |
2 3 4 |
— |
— |
— |
7020 10530 - |
7560 - 8100 11340-12150 15120-16200 |
8640 - 9180 12960-13770 17280-18360 |
3+2 3+3+2 3+3+2+2 |
902-2-197 902-2-194 902-2-180 |
Таблиця 5.3