- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
Межа вимірювань витрати стічних вод, м3/год |
Параметри |
||||||||
В |
в |
Н |
Е |
F |
K |
L |
і1 |
і2 |
|
25—500 60— 1250 200—4000 250—5000 400—8000 500—10000 |
450 600 900 1200 1800 2400 |
296 377 596 752 1180 1500 |
600 900 1200 1200 1200 1200 |
1200 2000 3000 3000 3000 3000 |
1260 1960 2800 3420 4200 5390 |
2040 2040 2000 1980 2000 2010 |
4500 6000 7800 8400 9200 10400 |
0,002 0,0015 0,0015 0,001 0,001 0,001 |
0,003 0,003 0,003 0,002 0,002 0,002 |
Умовні позначення: В — ширина лотка, мм; в — ширина горловини звуженої частини лотка, мм; Н — глибина лотка, мм; Е— відстань від контрольного перерізу лотка до початку горловини, мм; F — довжина горловини, мм; L=Е + F + К — загальна довжина вимірювального пристрою, мм; і1, і2 — нахили підвідного і відвідного лотків відносно вимірювального пристрою.
4.7. Розрахунок первинних відстійників
Наводиться методика розрахунку первинних радіальних відстійників, які забезпечують високий ступінь освітлення і застосовуються в широкому діапазоні пропускної здатності (рис. 4.6).
Первинних відстійників слід мати не менше 2. При мінімальному числі їх розрахунковий об'єм необхідно збільшити в 1,2—1,3 раза, тому вигідніший варіант улаштування 3-первинних відстійників.
Розрахунок первинних відстійників виконується за кінетикою випадіння завислих речовин з урахуванням необхідного ефекту освітлення за такими формулами і таблицями:
потрібний ефект освітлення:
Е =(Сеп – Сcdp) ×100 /Cen = (234,88 - 120) × 100 / 234,88 = 49 % , (4.48)
де Сcdp - допустима концентрація завислих речовин в освітлених водах, які подаються на біологічне очищення, не повинна перевищувати 100-150 мг/л;
основні розміри первинних відстійників:
діаметр, Dset, м:
(4.49)
де Q — розрахункова кількість стічних вод, м3/год;
Kset – коефіцієнт використання об’єму приточної частини відстійника 0,45 для радіальних відстійників;
vtb – турбулентна складова, мм/с, умовно приймається за табл.. 4.9;
nset – кількість первинних відстійників;
vw – середня розрахункова швидкість у проточній частині відстійника 5 – 10 мм/с;
u0 - гідравлічна крупність, мм/с, розрахункове значення якої обчислюється за формулою:
(4.50)
де Hset - глибина проточної частини у відстійнику; для радіальних відстійників дорівнює 1,5 — 5 м;
tset - тривалість відстоювання, с, відповідна до ефекту освітлення Е й отримана в лабораторному циліндрі в шарі h1 = 500 мм, для міських стічних вод визначається за табл. 4.10;
п2 — коефіцієнт, який залежить від агломерації зависі в процесі осадження; для міських стічних вод приймаємо рівням 0,25.
Таблиця 4.9