- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
Технічні характеристики вакуум- фільтрів
Показник |
Марка фільтра |
|||
БОУ-5-1,75 |
БОУ-10-2,6 (БсхОУ-10-2,6) |
БОУ-20-2,6 |
БОУ-40-3,4 (БсхОУ-40-3,4) |
|
Площа поверхні фільтрування, м2 |
5 |
10 (10) |
20 |
40 (40) |
Діаметр барабана, мм |
1762 |
2612 (2600) |
2612 |
3000 (3400) |
Довжина барабана, мм |
960 |
1350 (1300) |
2702 |
4400 (3800) |
Частота обертання барабана, об/хв |
0,13 - 2 |
0,13—2 (0,13-1,5) |
0,13—2 |
0,436—1,178 (0,1-1,45) |
Об'ем рідвнв в кориті, л |
1300 |
2700 (2700) |
4200 |
3000 (7000) |
Потужність електродвигуна барабана, кВт |
1,1 |
2,2 (1,7) |
3 |
3,4-4,1 (8) |
Габаритні розміри, мм |
2680×2410×2650 |
3420×3320××3415 (3165×4100× ×3052) |
4750×3280×3830 |
6600×4800×3640 (6300×5115×3725) |
Маса, кг: фільтра з приводом
найважчого монтувального вузла (барабана) |
4990
2645 |
7858 (7600) 4654 (3207) |
14432
10300 |
17880 (17428) 10300 (6488) |
Примітка: 1. Виготовляє фільтрі БОУ-5-1,75, БОУ-10-2,6, БсхОУ-10-2,6, БОУ-20-2,6, ВдОУ-40-3.4 Уральський завод хімічного машинобудувдння (Єкатеринбург).
2. Цифри, наведені в дужках, стосуються фільтрів БехОУ.
3. Фільтр БсхОУ-20-2,6 намічений до виробництва.
7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
7.5.1. Загальні положення
Центрифугування осадів все більше поширюється. Перевага цього методу — простота, економічність і керованість процесом. Центрифугування осадів виконується із застосуванням флокулянтів або без них. При використанні флокулянтів осад після збезводнення (кек) має меншу вологість, рідка фаза, що утворюється при центрифугуванні (футат), має менше забруднення.
Центрифуги швидко зношуються, якщо в осаді містяться абразивні домішки, у тому числі пісок. Тому необхідно в схемі механічного очищення стічних вод, осади яких передбачається обробляти на центрифугах, приймати ґрати із шириною прозорів 5,2 мм для більшої затримки забруднень. Також передбачається для максимального затримання піску зниження швидкості руху потоку стічних вод у пісколовках до 0,12— 0,16 м/с.
У вітчизняній практиці для збезводнення осадів застосовувать безперервно діючі осаджувальні центрифуги типу ОГШ Харківського заводу їм. Малишева, Сумського заводу їм. Фрунзе, а також набувають поширення центрифуги закордонного виробництва таких фірм: «Гумбольт» — Німеччина; «Вестфалія-Селаратор» — Німеччина; «Ноксон» — Фінляндія; «Альфа-Ла-вадь» — Данія.
Основними елементами центрифуги (рис. 7.5) є конічний ротор із суцільними стінками і порожнинний шнек, що обертаються в одну сторону, але з різними швидкостями. В результаті відцентрової сили частки осаду відкидаються до стінок ротора та переміщуються до отвору в роторі. Унаслідок різниці швидкостей обертання збезводнений осад (кек) і рідка фаза, що утворилася (фугат), виводяться через отвори, розташовані в протилежних кінцях ротора.
Технологічною схемою обробки осаду в даному проекті передбачається збезводнення на центрифугах суміші сирого осаду й активного мулу, яка була зброджена в анаеробних умовах метантанка. У проектних роботах ВАТ «Харківський водоканалпроект», виконаних у 1996— 2000 роках [19], було проведено техніко-економічне порівняння обладнання для зневоднення осадів стічних вод вітчизняного виробництва, а також різних закордонних фірм (табл. 7.9).
Аналіз техніко-економічних показників методів збезводнення осадів виявив [19], що одним із провідних у світовому досвіді сучасних методів збезводнення осадів міських стічних вод є використання центрифуг, бажано з обробкою флокулянтами. Порівняння техніко-економічних показників роботи центрифуг різноманітних виробників показало найбільшу економічність центрифуг-декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор», які:
найменш енергоємні (питома витрата електроенергії на обробку 1 м3 осаду менша на 35—40 %, ніж у інших фірм);
найбільш ефективні по збезводненню (при застосуванні флокулянтів вологість осаду досягає 68—73 %);
можливе їх використання протягом усієї доби;
не потребують резервного обладнання;
спроможні працювати без флокулянтів, хоча буде спостерігатися збільшення концентрації завислих речовин у фугаті (> 3000 мг/л).
Рис. 7.5. Центрифуга:
1 — трубопровід для подачі осаду; 2 — отвори для вивантаження фугату; 3 — бункер для вивантаження фугату; 4 — отвір для надходження осаду в ротор; 5 — бункер для вивантаження кеку; 6 - ротор; 7 —шнек; 8 — отвори для вивантаження кеку
Для зменшення вологості кеку розглядалося використання 0,1 %-вого розчину імпортного флокулянта або розчину флокулянта вітчизняного виробництва марки ПВА-500. Було визначено, що при використанні флокулянта в межах 3—5 кг на 1 т сухої речовини забезпечуються такі показники:
вологість кеку 70—73 %;
концентрація завислих речовин у рідкій фазі, що відводиться, 350— 500 мг/л.
За відсутності флокулянта декантер може ефективно працювати із забезпеченням таких показників:
вологість кеку 79—84 %;
концентрація завислих речовин у рідкій фазі, що відводиться, понад 3000 мг/л.
Таким чином, при роботі центрифуг без флокулянтів зміст завислих речовин у фугаті збільшується з 500 до 3000 мг/л. Виникають проблеми подальшої обробки фугату, що утворився. Робота центрифуг без флокулянтів стає недоцільною, тому що суттєво збільшує капітальні внески в заходи з додаткового біологічного очищення.
Як реагенти при хімічній підготовці для обробки осадів міських стічних вод, що підлягають збезводненню на центрифугах, застосовуються високомолекулярш флокулянти катіонного типу [1].
У табл. 7.10 наводяться типи декантерів та їх продуктивність.