- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
Число жителів, тис. чол. |
До 1 |
1,5 |
2,5 |
4 |
6 |
10 |
20 |
50 |
100 |
300 |
1000 і більше |
βнайб. |
2 |
1,8 |
1,6 |
1,5 |
1,4 |
1,3 |
1,2 |
1,15 |
1,1 |
1,05 |
1 |
2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
Максимально годинний притік стічних вод від промислових підприємств, м3/год., знаходиться за формулою:
q.год.макс. = kгод.макс. · Qдоб. / t, (2.6)
де: t – тривалість роботи підприємства протягом доби, годин;
kгод.макс – коефіцієнт нерівномірності споживання води на даному підприємстві;
Qдоб - добова витрата води на даному підприємстві.
Так як ми маємо 3 промислових підприємства, то розрахунок ведемо для кожного з них:
q1год.макс. = 1,1 * 4500 / 24 = 206,25 м3/год.;
q2год.макс. = 1,25 * 1000 / 24 = 52,08 м3/год.;
q.3год.макс. = 1,15 * 500 / 16 = 35,94 м3/год.
2.3. Загальна кількість стічних вод
Розрахунковий притік стічних вод на очисні споруди в добу найбільшого водоспоживання:
Qдоб.найб = Qг-пдоб.найб + Q1доб.+ Q2доб. + Q3доб. = 50100 +3000 + 2000 + 1000 =
= 56100 м3. (2.7)
Розрахунковий максимально годинний притік стічних вод на очисні споруди в добу найбільшого водоспоживання:
qг.макс. = qг-пг.найб + q1год.макс + q2год.макс + q.3год.макс =
= 2705,4 + 206,25 +52,08 + 35,94 = 2988,8 м3/год. (2.8)
Розрахунковий секундний притік стічних вод на очисні споруди в добу найбільшого водоспоживання:
q = qг.макс./ 3,6 = 2988,8 / 3,6 = 833 л/с = 0,833 м3/с. (2.9)
3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
3.1. Склад і концентрація забруднень
Концентрацію забруднень, які надходять на очисні споруди, визначають хімічним аналізом або розрахунком. Для побутових стічних вод виходять з норм водовідведення на 1 мешканця, для виробничих — за технологічними даними або хімічним аналізом. Основними визначальними критеріями забруднення стічних вод є значення БСК, ХСК, концентрація завислих речовин, азоту амонійних солей, фосфатів, хлоридів та поверхнево активних речовин (ПАР), наведені в СНиП 2.04.03-85, п. 6.4 [1].
Кількість завислих речовин у побутових стічних водах складає близько 65 г сухої речовини на 1 мешканця на добу. В середньому 40 г (60—75 %) цієї кількості випадає в осад.
Кількість розчинних органічних речовин, які визначаються їх кисневим еквівалентом БСКповн, складає 75 г на 1 людину на добу в неосвітлених стічних водах.
Концентрацію забруднень побутових стічних вод, мг/л, за кількістю завислих речовин, БКП, амонійного азоту, фосфатів (Р2О5) та хлоридів визначають за формулою:
С = а × 1000/п, (1)
де а — кількість забруднень на 1 людину на добу, г/(чол. × добу),
п — норма водовідведення, л/(чол. × добу).
Побутові стічні води надходять на каналізаційні очисні споруди разом з виробничими, тому необхідно розрахувати концентрацію забруднення суміші Сс за формулою:
Св=(Споб×Qпоб+ΣСпп×Qпп)/(Qпоб +ΣQпп), (2)
де Споб, Спп – концентрація забруднень побутових та виробничих стічних вод, мг/л;
Qпоб, Qпп – середньодобова витрата побутових та виробничих стічних вод, м3/добу.
При проектуванні станції стічних вод користуються еквівалентним та наведеним числами мешканців. Ці величини необхідні для розрахунку осаду, який утворюється при очищенні стічних вод.