- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
Для ущільнення суміші промитого осаду і води передбачають ущільнювачі, розраховані на 12—18 год перебування в них суміші після мезофільного режиму зброджування і на 20— 24 год — після термофільного.
Ущільнювачів належить мати не менше 2. Виведення осаду з мулоущільнювачів слід передбачати насосами плунжерного типу.
Об'єм усіх мулоущільнювачів:
Wм = Ωr × t = 85,51 × 18 = 1539,18м3. (7.38)
Дані для розрахунку мулоущільнювачів наведені в табл. 7.2, 5.10.
Кількість мулоущільнювачів
N = Wм / W1 = 1539,18 / (788 + 160) = 1,6 ≈ 2 шт., (7.39)
де W1 — об'єм одного мулоущільнговача (табл. 5.10).
Приймаються 2 радіальні мулоущільнювачі: типовий проект 902-2-87/76, діаметр 18, глибина 3,7 м, об'єм відстійної зони дорівнює 788, осаду — 160 м3.
Об'єм промитого ущільненого осаду, м3/добу:
Ωy.o. = Ω(100 – P1) / (100 – P2), (7.40)
де Р1 — вологість осаду, P1 = Р’mt = 97,5 %, див. (7.34);
Р2 — вологість ущільненого осаду (94—96 % згідно з [1, п. 6.371].
Ωy.o. = 513,03 (100 - 97,5) / (100 - 95) = 256,52 м3/дoбу.
Кількість забруднюючих речовин у муловій воді з мулоущільнювачів слід приймати: за завислими речовинами — 1000—1600; за БПКповн — 600—900 мг/л. Виведення мулової води з мулоущільнювачів передбачають до очисних споруд, які слід розраховувати з урахуванням додаткової кількості забруднюючих речовин.
Реагенте господарство
Як реагенти при коагулюванні осадів побутових стічних вод необхідно застосовувати хлорне або сірчанокисле окисне залізо і вапно у вигляді 10 %-вого розчину. Додавання вапна в осад слід передбачати після введення хлорного або сірчанокислого заліза [1, п.6. 373].
Потрібна кількість хлорного заліза за чистим FеС13 становить:
Рз = Ωy.o. × (100 – Р2) × 4/104 = 256,52 × (100 - 95) × 4/104 = 0,51 т / добу (7.41)
або за товарним продуктом при відсотковому вмісту чистого хлорного заліза 60%:
Рт = Рз /0,6 = 0,51/0,6 = 0,85 т/добу. (7.42)
Потрібна кількість активного вапна:
Рвап = Ωy.o. × (100 – Р2) × 10/104 = 256,52 × (100 - 95) × 10/104 = 1,28 т/добу (7.43)
або за товарним продуктом при вмісті активного продукту 70%:
Рвап. т = Рвап /0,7 = 1,28 /0,7 = 1,83 т/добу. (7.44)
Хлорне залізо зберігається у вигляді 30 %-го розчину впродовж 20—30 діб.
Об'єм розчинних резервуарів:
Wрозч = Рз × 100 × 100 × t /с × в = 0,51 × 104 × 30 / (60 × 30) = 85,0 м3, (7.45)
де t —тривалість зберігання розчину хлорного заліза (20 — 30 діб);
с — відсоток вмісту чистого хлорного заліза в товарному продуктові 60 %;
в — концентрація розчину хлорного заліза 30 %.
Слід передбачити 2 розчинних баки корисною ємністю по 85 м3.
Об'єм розчинних баків для зберігання 10 %-вого вапняного молока протягом 15 діб:
(7.46)
де Рвап — потрібна добова кількість активного вапна, т/добу;
t — тривалість зберігання 15 діб;
с — відсоток вмісту активного вапна в товарному продуктові 70%;
в — концентрація розчину вапна 10 %.
Необхідні також розчинні баки для хлорного заліза і вапна, насоси-дозатори для реагентів, які йдуть у осад. Змітання реагентів з осадом слід виконувати в перегородчатих змішувачах.
Застосування насосів для перекачування скоагульоваяого осаду не допускається.