Технічні характеристики пневматичних аераторів

Тип аератора	Довжина, м /діаметр, м	Оптимальна витрата повітря на аератор, Qma, м3/год	SОТЕ, на глибину занурювання 1 м, %	Опір в оптимальному режимі, кПа
АКВА-ЛАЙН	(1— 2) / 0,13	14—20	5,9 — 6,1	1,2 — 1,6
АКВА-ПРО	(1- 2) / 0,13	12—16	5,6 — 5,8	1,5 — 2,1
Трубчасті:
мембранні	(0,5— 1)/(0,06-0,08)	2—10	5,6—7,4	3,5—5,5
керамічні	(0,6-0,8)/0,07	1—6	6,3— 6,6	2,0—3,0
Дискові:
пористі керамічні	- / (0,26 - 0,29)	2— 4	5,8 — 7,6	2,0 — 3,0
мембранні	— / (0,17—0,52)	2- 8	4,5 - 7,2	2,5 — 4,8
Купольні	- / 0,18	0,8 —3,4	5,9 — 8,5	2,0 —3,0

Примітка: SОТЕ — стандартна ефективність перенесення кисню. Для побутових стічних вод WWОТЕ = 0,8 × SОТЕ.

Визначимо N, необхідну кількість аераторів АКВА-ЛАЙН:

N = Q_air /Q_ma = 21 540 / 20 = 1077, (5.38)

де Q_air — необхідна розрахункова витрата повітря, м³/год, див. (5.36);

Q_ma — витрату повітря на один аератор приймаємо 20 м³/год (табл. 5.6).

Уточнимо необхідну кількість аераторів, N_те, з обрахуванням їх продуктивності: 1 м аератора АКВА-ЛАЙН забезпечує З м² площі аеротенка дрібнобульбашковою аерацією.

Звідси

N_ma = l_atv × n_at × B_atv × m_at / 3 = 66 × 2 × 6 × 4/ 3 = 1056, (5.39)

що незначно відрізняється від розрахунку (5.38).

Канчуків аераторів у коридорах аеротенка повинно бути не менше 2 [12].

Для забезпечення двох секцій, п_at = 2, чотирьохкоридорного аеротенка т_аt = 4, з довжиною секції l_atv = 66 м двома канчуками аераторів потрібно 2 × 4 × 66 × 2 = 1056 м аераторів, що відповідає розрахунку (5.39), тому що при довжині одного ае­ратора 1 м загальна довжина 1056 аераторів дорівнює 1056 × 1 м = 1056 м.

Аераторів у регенераторах і на першій половині довжини аеротенків-витискувачів слід мати вдвічі більше, ніж на решті довжини аеротенків.

5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників

Бажано приймати для первинного і вторинного відстоювання один тип відстійників, тому як вторинні відстійники після аеротенків передбачаються радіальні відстійники діаметром 24 м з усмоктувачами мулу для виведення осаду (рис. 6.2).

Розрахунок вторинних відстійників виконується за гідравлічним навантаженням, м³/(м² × год), яке визначається [1] за формулою:

q_ssa = 4,5 × К_ssa × /(0,1 × J_i × a_і )^{0,5 -0,01× a} (5.40)

де K_ssa — коефіцієнт використання проточної частини відстійника приймається за табл. 5.7;

Н_set — глибина проточної частини відстійника 3,1 м;

J_i — муловий індекс, визначений у підрозділі 5.2, 74,04 см³/г

а_і — доза активного мулу в аеротенку, прийнята в розділі 5.2, 3 г /л;

а_t — винесення завислих речовин з вторинних відстійників; відповідно до розрахунку необхідного ступеня очищення стічних вод та даних табл. 5.8 а_t = С_ех = 12,91 мг/л. Тривалість відстоювання у вторинних відстойвиках суміші стічних вод і активного мулу дорівнює 2 год.

Рис. 5.2. Вторинний радіальний відстійник із збірного залізобетону:

1 — підвідний трубопровід; 2 — люк-лаз; 3 — металевий розподільчий кожух; 4 — збірний жолоб; 5 - усмоктувач мулу; 6 — трубопровід зворотного мулу; 7 - трубопровід спорожнення; 8 - датчики рівня мулу; 9 — труба для електрокабеля; 10 — випускна кам«ра; 11 — відвідний трубопровід

Чисельне значення гідравлічного навантаження:

q_ssa = 4,5 × 0,4 × 3,1^0,8 / (0,1 × 74,04 × З)^{0,5 – 0,01 × 12,91} = 1,41 м³/(м² × год). (5.41)

Розраховується потрібна загальна площа, F_ssa, вторинних відстійників:

F_ssa = q_w × (1 + R_і)/q_ssa = 3000 × (1 + 0,3)/1,41 = 2765,96 м² . (5.42)

Діаметр вторинного відстійника, D_ssa, приймається рівним діаметру первинного, D_set, і визначається кільксть, n_ssa, вторинних відстійників:

n_ssa = F_ssa / f_ssa (5.43)

де f_ssa — площа одного вторинного відстійника.

Звідки

n_ssa = 4 × F_ssa /(ρ × = 4 × 2765,96 /(3,14 х 24²) = 6,12 = 6 шт. (5.44)

Таблиця 5.7