- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
5.2. Аеротенки
Розрахункова величина БПКповн, стічних вод, які пройшли механічне очищення і надійшли на біологічне очищення в аеротенк, складає Len, = 244,22 мг/л і в процесі очищення повинна бути знижена до Lex = 16,46 мг/л (див. підрозділи 4.7, 3.8.2 відповідно).
Аеротенки розраховуються на повне біологічне очищення і повинні мати регенератори, бо БПКповн стічної води, що надходить, перевищує 150 мг/л.
У даному випадку доцільно застосувати аеротенки-витискувачі 2 — 4-коридорного типу, конструкція яких дозволяє відводити 25—50 % їх об'єму під регенератори (рис. 5.1).
Розрахунок виконується в такій послідовності [1, 3].
Р ис. 5.1. Аеротенк-витискувач з регенерацією (50 %):
1 — стічна вода після первинних відстійників; 2 —коридори аерації; 3 — мулова суміш з аеротенків; 4 — вторинний відстійник; 5 — очищена вода; 6 — мулова камера; 7, 8 — циркуляційний і надлишковий мул відповідно; 9 — повітря від повітродувок; 10 — аераційна система для розподілу повітря в авротенку; 11, 12 — розподільчі верхній і нижній канали; 13 — канал активного мулу; 14 — канал відведення суміші стічних вод і активного мулу до вторинних відстійників
Визначається ступінь рециркуляції або витрата циркулюючого активного мулу в частках від розрахункового припливу стічних вод:
(5.1)
де аі — доза мулу в аеротенку;
Jі — муловий індекс.
Орієнтовано приймаються аі = 3 г/л, Jі = 90 см3/г.
Тоді
Rі = 3/(1000/90 - 3) = 0,37 (5.2)
Розраховується БПКповн стічних вод, які надходять в аеротенк-витискувач, з урахуванням розбавлення циркуляційним мулом за формулою:
Lmix = (Len + Lex × Rі ) / (1+ Rі ) = (244,22 + 16,46 × 0,37) /(1 + 0,37) =
= 182,71 мг/л. (5.3)
Визначається тривалість перебування стічних вод у самому аеротенку:
tat = 2,5 / aі × lg( Lmix / Lex) = 2,5 / 30,5 × lg(182,71/16,46) = 1,54 год. (5.4)
Відповідно до [1] прийнято tat = 2 год.
У коридорах аеротенка забезпечується контакт активного мулу з забрудненнями такої тривалості, якої достатньо тільки для вилучення забруднень з води, що очищається, і яка складає 1,5—2,5 год аерації.
Аерація мулу в регенераторі потребує значно більшої тривалості. Виконується попередній підрахунок дози мулу в регенераторі:
ar = ai × [1/(2 × Rі ) + 1] = 3 × [1/(2 × 0,37) + 1] = 7,05 г/л. (5.5)
Питома швидкість окислення, мг/(г × год), в регенераторі визначається:
ρ = ρmax × [ Lex × C0 /(Lex × C0 + KL × C0 + K0 × Lex )] × [1 / (1 + φ × аr )]. (5.6)
При максимальній швидкості окислення ρmax = 85 мг/(г × год), константах КL = 33 і К0 = 0,625 мг/л коефіцієнт інгібування φ = 0,07 л/г і зольності мулу S = 0,3 (відповідно до [1]), концентрації кисню в аерогенну С0 = 2 мг/л розраховується питома швидкість окислення в регенераторі:
ρ = 85 × 16,46 × 2/(16,46 × 2 + 33 × 2 + 0,625 × 16,46) × [1 / (1 + 0,07 × 7,05)] = =17,19 мг/(г × год). (5.7)
Тривалість окислення забруднень, год, у системі «аеротенк — регенератор» визначається за формулою:
t0 = (Len – Lex) / (Rі × ar × (1 – S) × ρ ), (5.8)
де S — зольність мулу, рівна 0,3.
Таким чином,
t0 = (244,22 - 16,46) /(0,37 × 7,05 × (1 - 0,3) × 17,19) = 7,26 год. (5.9)
Період регенерації мулу
tr = t0 - tat = 7,26 - 2 = 5,26 год. (5.10)
Тривалість перебування води в системі «аеротенк — регенератор» :
tim = (1 + Rі)× tat + Rі × tr = (1 + 0,37) × 2 + 0,37 × 5,26 = 4,68 год. (5.11)
Для уточнення мулового індексу слід визначити середню дозу мулу в системі «аеротенк — регенератор»:
aim = [(1 + Rі)× tat × ai + Ri × tr × ar] / tim =
= [(1 + 0,37) × 2 × 3+0,37 × 5,26 × 7,05] /4,68 = 4,69 г /л. (5.12)
Навантаження на мул qi, мг, БПКповн на 1 г беззольної речовини мулу на добу, визначається:
qi = 24 ×(Len – Lex ) /(аim × (1 - S) × tim)=
= 24 ×(244,22 - 16,46)/(4,69 × (1 - 0,3) × 4,68) =355,87 мг/(г × добу) (5.13)
Таблиця 5.1