
- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
Для збезводнення більшості видів осаду стічних вод застосовують вакуум-фільтри безперервної дії. Їх робочий цикл включає в себе: фільтрування, збезводнення (просушування), виведення збезводненого осаду, регенерацію фільтрувальної тканини.
Загальна потрібна площа вакуум-фільтрів:
F = Ωy.o. × (100 – Р2) × 1000/(t × q × 100) =
= 258,52 × (100 - 95) × 1000 /(16 × 22 × 100) = 36,44 м2, (7.47)
де Ωy.o. — добова кількість осаду, який подається на збезводнення, м3/добу (7.40);
P2 – вологість осаду, який подається на збезводнення, % (7.40);
t — тривалість роботи вакуум-фільтрів за добу, год (приймається 2-змінна робота тривалістю 16 год);
q — продуктивність вакуум-фільтрів (кг сухої речовини на 1 м2 поверхні фільтру за 1 год) (табл. 7.7).
Таблиця 7.7
Технологічні параметри вакуум- фільтраційних установок
Характеристика осаду, який збезводнюється |
Об'єм промивної води, 1м3 на 1 м2 суміші |
Доза реагентів, % сухої речовини |
Пропускна здатність вакуум-фільтрів, 1 кг сухого осаду на 1 м3 поверхні фільтра за 1 год. |
Вологість кеку, % |
|
FеСІ3 |
СаО |
||||
Зброджений осад з первинних відстійників |
1– 15 |
3 – 5 |
8 – 10 |
25 – 36 |
75 – 77 |
Зброджева в мезофільних умовах суміш осаду й активного мулу, аеробно стабілізований активний мул |
2– 3 |
4 – 6 |
12 – 20 |
20 – 25 |
78 – 80 |
Зброджена в термо- фільних умовах суміш осаду й активного мулу |
3 – 4 |
4 – 6 |
12 – 20 |
17 – 22 |
78 – 80 |
Сирий осад з первинних відстійників |
|
1,5 – 3 |
6 – 10 |
30 – 40 |
72 – 75 |
Суміш сирого осаду й ущільненого мулу |
— |
3 – 5 |
9 – 13 |
20 – 30 |
75 – 80 |
Ущільнений активний мул |
— |
6 – 9 |
17 – 25 |
8 – 12 |
85 – 87 |
За табл. 7.8 підбираються 2 вакуум-фільтри БОУ-20-2,6. Площа поверхні фільтрування одного фільтра 20, двох — 40 м2, що відповідає розрахунку (7.47).
Технічні характеристики наведені в табл. 7.8.
Кількість резервних вакуум-фільтрів — 1. Промивання фільтруючої тканини здійснюється 8—10 %-вим розчином інгібованої соляної кислоти. Вакуум-фільтри оснащуються вакуум-насосами, повітродувками, ресиверами і пастками для фільтрату.
Склад хлорного або сірчанокислого окисного заліза і соляної кислоти належить розраховувати із умови зберігання їх 20—30-добового запасу, вапна—15-добового (див. СНиП 2.04.03—85, п. 6.377).
Величину вакууму при вакуум-фільтруванні слід приймати в межах 40—65 кПа (300—500 мм рт. ст.), тиск стислого повітря на віддуві осаду 20—З0 кПа (0,2—0,3 кг/см2).
Кек, який знімається з вакуум-фільтрів, має вологість Рк = 80 %. З метою знешкодження і зменшення вологості до 30% кек необхідно сушити методом термічного сушіння.
Таблиця 7.8