
- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
Процес бродіння осадів у метантенках супроводжується розпадом беззольної речовини з виділенням продуктів розпаду в газ і мулову воду.
Для збирання, зберігання і подальшого використання газу використовуються газгольдери.
Таблиця 7.4
Визначення розмірів метантанків залежно від корисного об'єму Wmt
Діаметр, м |
Корисний об'єм одного резервуара, м3 |
Висота, м |
||
верхнього конуса |
циліндричної частини |
нижнього конуса |
||
10 |
500 |
1,45 |
5,0 |
1,70 |
12,5 |
1000 |
1,90 |
6,5 |
2,15 |
15 |
1600 |
2,35 |
7,5 |
2,60 |
17,5 |
2500 |
2,20 |
8,5 |
3,05 |
20 |
4000 |
2,90 |
10,6 |
3,50 |
Розпад беззольної речовини в завантаженому осаді Rr, %, залежно від дози завантаження Дmt, % , визначається за формулою [1]:
,
(7.25)
де Rlim — межа розпаду, % , яка залежить від його хімічного складу. За відсутності даних про хімічний склад осаду допускається приймати межі розпаду сирого осаду а0 = 63 % й активного мулу амул = 44 % . Тоді межа розпаду суміші осаду й активного мулу:
Rlim = (а0 × Обз + амул × Мбз) / Ωбз = (53 × 4,746 + 44 × 7,215) /11,961 =
= 47,6 % . (7.26)
Кr — коефіцієнт, залежно від вологості осаду Рmt і режиму зброджування, прийнятий за табл. 7.5, рівним 0,48.
Таблиця 7.5
Значення коефіцієнта Кr
Режим зброджування |
Значення коефіцієнта Кr при вологості завантаженого осаду, % |
||||
93 |
94 |
95 |
96 |
97 |
|
Мезофільний Термофільний |
1,05 0,455 |
0,89 0,385 |
0,72 0,31 |
0,56 0,24 |
0,40 0,17 |
Дmt — доза завантаженого осаду дорівнює 9,7 %.
Таким чином, ступінь розпаду осаду за (7.25):
Rr = 47,6 - 0,48 × 9,7 = 42,94 %.
Кількість газу, у, отримана при зброджуванні осаду, приймається рівною 1 м3 на 1 кг беззольної речовини, яка розпалася (густина газу прийнята рівною 1 г/см3).
Тобто
у = (47,6 - 0,48 × 9,7)/100 = 0,429 м3/кг. (7.27)
Сумарна витрата газу:
Г = у × Ωбз × 1000 = 0,429 × 11,961 × 1000 = 5131 мЗ/добу. (7.28)
Для вирівнювання тиску газу в газовій мережі передбачаються вологі газгольдери, місткість яких розраховується на 2—4 години виходу газу:
Wг = Г × t /24 = 5131 × 2/24 = 428 м3. (7.29)
Таблиця 7.6
Основні дані і типові проекти газгольдерів
Номер типового проекту |
Об'єм газгольде- ра W, м3 |
Внутрішній діаметр, мм |
Висота, мм |
Витрата металу, т |
|||
резервуара |
дзвона |
Газголь-дера |
резервуара |
дзвона |
|||
7-07-01/66 |
100 |
7400 |
6600 |
7450 |
3450 |
3400 |
14,0 |
7-07-02/66 |
300 |
9300 |
8500 |
12500 |
5920 |
6880 |
25,0 |
7-07-03/66 |
600 |
11480 |
10680 |
15400 |
7390 |
7610 |
41,4 |
7-07-2-5 |
1000 |
14500 |
13700 |
15400 |
7390 |
7в10 |
53,0 |
7-07-2-6 |
3000 |
21050 |
20250 |
20100 |
9800 |
9900 |
126,0 |
7-07-2-7 |
6000 |
26900 |
26100 |
24200 |
11750 |
12050 |
192,0 |
Приймаються 2 типові газгольдери з номером типового проекту 7-07-02/66, об'ємом 300 м3 кожний, діаметром 10 м (табл. 7.6.).
Перевіряється тривалість зберігання газу:
t = W × 24/Г = 2 × 300 × 24/5131 = 2,81 год, (7.30)
що відповідає вимогам [1].
У процесі зброджування відбувається розпад беззольних речовин, який призводить до зменшення маси сухої речовини і збільшення вологості осаду. Сумарний об'єм суміші не змінюється.
Знаючи ступінь розпаду Rr = 42,94 %, легко підрахувати масу беззольної речовини в збродженій суміші:
=
11,961
× (100 - 42,94)
/100
= 6,825 т/добу. (7.31)
Різниця Ωсух – Ωбз являє собою зольну частину, яка не зазнає змін у процесі зброджування. Тому маса сухої речовини в збродженій суміші:
=
17,263 - 11,961 + 6,825 = 12,127 т/добу. (7.32)
Приймаючи гігроскопічну вологість збродженої суміші 6 %, можна визначити її зольність:
(7.33)
Вологість збродженої суміші дорівнює:
(7.34)
Таким чином, зброджування приводить до збільшення вологості і зольності маси бродіння.