
- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
Характеристика надлишкового активного мулу |
Вологість ущільненого мулу, Рz , % |
Тривалість ущільнення, t, год |
Швидкість руху рідини у відстійній зоні верти-кального мулоущіль-нювача, мм/с |
||
Мулоущільнювач |
|||||
Вертикальний |
Раді- альний |
Вертикальний |
Раді- альний |
||
Мулова суміш з аеротенків, працюючих на повне біологічне очищення з концентрацією 1,5 — 3 г/л |
- |
97,3 |
- |
5 — 8 |
- |
Активний мул з вторинних відстійників з концентрацією 4,5— 6,5 г/л |
98 |
97,3 |
10 -12 |
9 - 11 |
Не більше 0,1 |
Активний мул з зони відстоювання аеротенків-відстійників з концентрацію 4,5 — 6,5 г/л |
98 |
97,0 |
16 |
12—15 |
Теж |
Мулова суміш з аеротенків, працюючих на неповне очищення з концентрацією 1,5—2,5 г/л |
95 |
95,0 |
3 |
3 |
Не більше 0,2 |
7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
При видаленні із вторинних відстійників активного мулу його концентрація дорівнює 4—8 мг/л, вологість 99,2—99,6 %, що обумовлює його великі об'єми, які недоцільно спрямовувати на подальшу обробку без попереднього ущільнення.
Для ущільнення надлишкового активного мулу застосовують вертикальні або радіальні мулоущільнювачі гравітаційного типу, аналогічні конструкціям первинних відстійників.
У радіальних мулоущільнювачах використовують низькоградієнтні перемішувачі, які установлюють на мулових скребачках. Крім того, фіксується зниження вологості до 97,3 проти 98 % — на вертикальних, що призводить до більшого зменшення об'єму осаду радіальних мулоущільнювачів порівняно з вертикальними.
Після повного біологічного очищення на аеротенках рекомендується застосовувати радіальні мулоущільнювачі. Вертикальні мулоущільнювачі використовуються лише на станціях, які працюють на неповне очищення, де утворюється «важкий» мул. У будь-якому випадку повинно бути не менше 2 робочих мулоущільнювачів. Мулова вода з мулоущільнювачів направляється в аеротенки.
Розрахунок радіальних мулоущільнювачів здійснюється на максимальний годинний приплив надлишкового активного мулу, м3/год:
(7.1)
де Ртах = Км × (Рt - в) — максимальний приріст надлишкового активного мулу, г/м3;
Kм = 1,15...1,2—коефіцієнт місячної нерівномірності,
Pi — приріст активного мулу, мг/л, визначений за формулою (5.46);
с — концентрація активного мулу, який ущільнюється, дорівнює дозі мулу в регенераторі: с = аr = 8 г/л = 8 × 103 г/м3;
в — винесення активного мулу відстійників у водойму, в = Сеx = 12,91 мг/л.
Звідси максимальний годинний приплив:
Ωmax = 1,15 × (169,1 - 12,91) × 3000 /(8 × 103) = 67,36 м3/год. (7.2)
Приплив за середню добу:
Ωдоб = 1,15 × (169,1 - 12,91) × 56375,48 / (8 × 103) = 1265,76 м3/добу. (7.3)
Корисна площа поперечного перерізу мулоушдльнювача, м2:
де q0 — розрахункове навантаження на площу дзеркала ущільнювача, м3/(м2 ×год), приймається залежно від концентрації мулу, який надійшов на ущільнення:
при с = 2...З г/л — q0 = 0,5 м3/(м2 × год),
при с = 5...8 г/л — q0 = 0,3 м3/(м2 × год).
Таким чином,
Fі = 67,36 / 0,3 = 224,53 м2. (7.4)
Число мулоущільнювачів ni — не менше 2.
Діаметр одного мулоущільнювача:
Di = [4 × Fi /(π × ni)]0,5 = [4 × 224,53/(3,14 × 2)]0,5 = 11,96 м. (7.5)
Приймається Di = 12 м.
Висота робочої зони радіального мулоущільшовача:
Н = q0 × t = 0,3 × 11 = 3,3 м, (7.6)
де t — тривалість ущільнення, год.
Крім надлишкового активного мулу, на ущільнювачі може надходити фільтрат вакуум-фільтрів, оскільки вони прийняті для механічного збезводнення осаду. Тому береться максимальне значення тривалості ущільнення.
Загальна висота ущільнювача:
Hi = h + h + h0 = 3,3 + 0,3 + 0,4 = 4,0 м (7.7)
де h — висота зони залягання мулу і розташування мулошкребу або мулососу, м (при обладнанні мулошкребон h = 0,3 м, усмоктувачем мулу h = 0,7 м);
h0 — відстань від рівня рідини до верху споруди 0,3 — 0,5 м.
Ущільнений мул випускається безперервно під гідростатистичним напором 0,5—1 м.
Кількість рідини, яка відокремлюється в процесі ущільнення мулу, м3/год:
qР = Ωmax × (P1 - Р2) / (100 – Р2 ), (7.8)
де P1 — вологість мулу, який надходить, дорівнює 99,2 % ;
Р2 — вологість ущільненого мулу при повному біологічному очищенні 97,3 %.
qР = 67,36 × (99,2 - 97,3)/(100 - 97,3) = 47,40 м3/год.
Концентрація активного мулу в муловій воді, яка виділяється в мулоущільшовачі, становить 50 — 100 мг/л. Мулова вода після мулоущільнювачів відправляється в аеротенк.
Об'єм ущільненого мулу:
в максимальну годину:
Ωdi = Ωmax × (100 – P1) / (100 – P2) = 67,36 × (100 - 99,2) /(100 - 97,3) =
= 19,96 м3/год, (7.9)
у середню добу:
Ωdi доб = Ωдоб × (100 – Р1) / (100 – Р2) = 1265,76 × (100 - 99,2) /(100 - 97,3) =
= 375,04 м3/добу (7.10)