
- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
Норми господарсько-питного водоспоживання
Ступінь благоустрою районів житлової забудови |
Середньодобова (за рік) норма господарсько-питного водоспоживання у літрах на жителя у фізико-географічних районах |
||
Полісся, західний Лісостеп, Прикарпаття |
Лісостеп, Закарпаття |
Степ, ПБК |
|
Водопровід, каналізація, централізоване гаряче водопостачання |
280 |
290 |
300 |
Водопровід, каналізація, місцеві водонагрівачі |
200 |
210 |
230 |
Примітки:
Показники таблиці наведені для груп малих і середніх міст; для інших груп міст треба приймати коефіцієнти k1: для великих – 1,05; для значних – 1,1; для найзначніших і міст-курортів – 1,2.
На першу чергу будівництва залежно від реальних умов реконструкції забудови допускається передбачати тимчасове обладнання житлового фонду, системи водопостачання і каналізації (для ванн при нормі 150 л і водозабір з вуличних колонок при нормі 50 л) в середньому за добу.
Необлічені витрати (коефіцієнт k2) треба приймати у відсотках від господарсько-питного водоспоживання (об’єму стічних вод):
на першу чергу будівництва: у малих і середніх містах – 5%; у великих і значних – 7%;
на розрахунковий строк: у малих і середніх містах – 10%; у великих і значних – 15%; у найзначніших – 20%.
Поділ населених пунктів на категорії наведено у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Поділ міських та сільських поселень на групи
Групи поселень |
Населення, тис.чол. |
|
міст |
сільських поселень |
|
Найзначніші (крупніші) |
Понад 1000 |
|
Значніші (крупні) |
Понад 500 до 1000 |
Понад 5 Понад 3 до 5 |
Великі |
Понад 250 до 500 |
Понад 1 до 3 Понад 0,5 до 1 |
Середні |
Понад 100 до 250 Понад 50 до 100 |
Понад 0,2 до 0,5 |
Малі |
Понад 20 до 50 Понад10 до 20 До 10 |
Понад 0,05 до 0,2 До 0,05 |
В даному проекті приймається, що в систему водовідведення надходять стічні води від перших трьох категорій споживачів. Середньодобові витрати води на господарсько-питні потреби населення знаходять по формулі:
Qідоб.сер. = qі · Nі / 1000 = 319 х 130870/1000 = 41748 м3, (2.1)
де: qі – середньодобове (за рік) питоме господарсько-питне водоспоживання населення л/доба/людина з урахуванням групи міста і необлічених витрат води:
qі = qі/ * k1 * k2 =290 х 1,0 х 1,1 = 319 л/доба/людина, (2.2)
де: qі/ - середньодобова питоме господарсько-питне водоспоживання населення (табл. 2.1);
k1 – коефіцієнт, який враховує групу міста (див. примітку 1 табл. 2.1);
k2 - коефіцієнт, який враховує необлічені витрати води (див. примітку 3 табл. 2.1);
Ni – кількість жителів.
Розрахункова витрата води на господарсько-питні потреби населення в добу найбільшого водоспоживання:
Qг-пдоб.найб. = Кдоб.найб. * Qг-пдоб.сер. = 1,2 х 41748 = 50100 м3, (2.3)
Кдоб.найб. – коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання, який враховує уклад життя населення, режим роботи промислових підприємств, ступінь благоустрою житла і т.п. Його приймають рівним 1,1 – 1,3 [6].
Розрахункова максимально годинна витрата води на господарсько-питні потреби населення в добу найбільшого водоспоживання:
qг-пг.найб. = (Кг.найб.· Qг-пдоб.найб.) / 24 =
= (1,296 х 50100)/24 = 2705,4 м3/год. (2.4)
Кг.найб. – коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання:
Кг.найб. = αнайб. * βнайб. = 1,2 х 1,08 = 1,296. (2.5)
αнайб. – коефіцієнт, який враховує ступінь благоустрою житла, режим роботи промислових підприємств ті інші місцеві умови. Його приймають рівним 1,2 – 1,4 [6];
βнайб. – коефіцієнт, який враховує кількість жителів в населеному пункті. Його приймають по [6], табл. 2.3;
Таблиця 2.3