Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості

vw мм/с	5	10
vtb, мм/с	0	0,05

Таблиця 4.10

Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.

Ефект освітлення, Е, %	Тривалість відстоювання tset ,с, у шарі h1 = 500 мм при концентрації завислих речовин, Сеп, мг/л
	100	200	300	400
20	600	300	-	-
30	900	540	320	260
40	1320	650	450	390
50	1900	900	640	450
60	3800	1200	970	680
70	-	3600	2600	1830

Глибина проточної зони у відстійнику H_set приймається рівною 3,1 м. Значення t_set знаходимо за табл.. 4.10 – 770 с ( при ефекті освітлення Е = 49% і концентрації зависі С_еп = 234,88 мг/л). Якщо значення швидкості у відстійнику u_set прийняти не більшим 5 мм/с, то турбулентну складову v_tb можна прирівняти до нуля.

Тоді за (4.50)

u₀ = 1000 × 0,46 × 3,1/(770 × (0,45 × 3,1 / 0,5)^0,25) = 1,41 мм/с. (4.51)

Діаметр відстійника визначаємо за (4.49):

D_set = [4 × 3000 / (3,6 × 3,14 × 0,45 × (1,41 - 0) × З)]^0,5 = 23,62 = 24 м. (4.52)

З невеликою погрішністю можна прийняти діаметр відстійника рівним 24 м.

Після визначення D_set для радіальних відстійників належить перевірити фактичну швидкість v_ф в проточній частині відстійника, враховуючи, що витрата на один відстійник складає 1000 м³/год:

v_ф = 2 × Q / (3,6 × π × D_set × H_set × K_set) = 2 × 1000 / (З,6 × 3,14 × 24 × 3,1 × 0,45) = =5,28 мм/с. (4.53)

Значення швидкості v_ф незначно перевищує прийняте значення розрахункової швидкості v_w = 5 мм/с і відповідає рекомендованим межам (5—10 мм/с), тому вносити поправки в розрахунок (4.49) немає необхідності.

Слід також визначити продуктивність, м³/год, одного відстійника прийнятого діаметра [1]:

(4.54)

де d_en — діаметр впускного пристрою 2 м.

Звідси

q_set = 2,8² × 0,48 × (24² - 2²) × (1,41 - 0) = 1016 м³/год. (4.55)

Продуктивність запроектованого відстійника відповідає потрібній розрахунковій витраті Q_год = 1000 м³/год.

Основні конструктивні параметри радіальних відстійників: висота нейтрального шару 0,5—0,6 м, глибина шару осаду 0,3—0,4 м, висота бортика над проточною частиною відстійни­ка 0,5 м, нахил днища до мулового приямка і = 0,005—0,05.

Схема і план розташування первинних відстійників показані на рис. 4.6.

Об'єм осаду W_mud, м³/добу, який виділяється при відстоюванні в первинних відстійниках, визначається, виходячи з концентрації завислих речовин у воді, яка надходить, С_еп, і концентрації завислих речовин в освітленій воді, С_cdp:

(4.56)

де К – коефіцієнт 1,1, який враховує збільшення об’єму осаду за рахунок великих фракцій;

Q_доб – середньодобова витрата стічних вод, м³/добу;

Р_mud – вологість осаду дорівнює 93,5 % при виведені його насосами;

ρ_mud – густина осаду для спрощення розрахунків приймається рівною 1,0 г/см³.

Таким чином, за (4.56):

(4.57)

Рис. 4.6. Первинні радіальні відстійники:

1 — мулошкреб; 2 — розподільча чаша; 3 — підвідний трубопровід; 4 —трубопровід вивантаження осаду; 5 - жирозбірник; 6 — насосна станція перекачування оса­ду; 7 — трубопровід відводу освітленої води; 8 — жиропровід.

Згрібання осаду до мулового приямка здійснюється за допомогою скребачок, улаштованих на механічній рухомій фермі. У разі механізованого виведення осаду мулова частина відстійника повинна містити 8-годинний об'єм осаду, який розподілиться на 3 відстійники по 109,8 × 8 / (24 × 3) = 12,2 м³.

Осад розміщується в муловому приямку і частково в зоні дії скребачок. Об'єм мулового приямка відстійника діаметром 24 м — б м³ [3], отже, 6,2 м³ осаду розміститься в зоні дії скребачок.

Механічне очищення приводить до виведення з суміші побутових і виробничих стічних вод до 60 % нерозчинених домішок і зниження БПК_повн на 10—20 %.

Таким чином, на біологічне очищення надходять стічні води з показниками забруднень:

за завислими речовинами

С_cdp = C_en ×(100 – E) / 100 = 234,88 × (100 - 49) /100 = 119,79 мг/л, (4.58)

за БПК_повн

L_en = L’_en × (100 – E) / 100 = 271,36 × (100 - 10) /100 = 244,22 мг/л, (4.59)

де L’_en — початкове значення БПК_повн суміші побутових і виробничих стічних вод, визначене за формулою (3.6).