
- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
Розрахункові дані |
Витрата, л/с |
||
Лотки |
|||
0,25×qmin=69,45 |
0,25×qmax=208,33 |
0,25×qmax×1,4=291,67 |
|
Ширина підвідного лотка, В, мм |
400 |
400 |
400 |
Нахил, і |
0,002 |
0,002 |
0,002 |
Наповнення hл ,м |
0,24 |
0,60 |
0,80 |
Швидкість V, м/с |
0,74 |
0,91 |
0,05 |
Визначаємо тривалість перебування води в пісколовці при максимальній витраті:
t = LS /Vmax = 9,0 / 0,15 = 60 с, (4.40)
що відповідає рекомендованим даним.
Площа живого перерізу потоку в кожній пісколовці:
ω = qmax / uS = 0,208 / 0,15 = 1,39 м2. (4.41)
Ширина:
в = 1,39 / 0,60 = 2,32 м. (4.42)
Зовнішній діаметр пісколовки визначається
DS = LS / π + в = 9,0 / 3,14 + 2,32 = 4,93 = 5,2 м. (4.43)
Питома кількість піску, затриманого пісколовкою при швидкості vS = 0,12— 0,15 м/с, визначається з розрахунку 0,03 л/(чол. × добу):
ΩS = 0,03 × Nc /1000 = 0,03 × 202718 / 1000 = 6,08 м3/добу. (4.44)
Через те що в пісколовках з коловим рухом води весь уловлюваний осад провалюється крізь щілину в осадовій частині (рис. 4.3), то питання виведення осаду повністю вирішується завдяки встановленню насосів гідроелеватора в будівлі ґрат. Піскопульпа по трубопроводу направляється в піскові бункери (рис. 4.4).
Об'єм піскового приямка WS слід приймати не більше дводобового об'єму піску, який випадає, кут нахилу стінок приямка до горизонту — не менше 60°.
WS = ΩS × 2 = 6,08 × 2 = 12,6 м3. (4.45)
4.5. Піскові бункери
Для відмивання і збезводнення піску при витраті стічних вод Qсер.доб ≤ 75 тис. м3/добу рекомендується передбачати влаштування бункерів з гідроциклонами (рис. 4.4), пристосованих для подальшого відвантаження піску в автомашини. Піщана пульпа в об'ємі
Ωпп = ΩS × (1 + 0,5) = 6,08 × (1 + 0,5) = 9,12 м3/добу (4.46)
надходить у бункери. Об'єм бункерів розраховуємо на 1,5— 5-добове зберігання:
Wб = 5 × Ωпп = 5 × 9,12 = 45,6 м3. (4.47)
Дренажну воду з піскових бункерів належить повертати в канал перед пісколовками.
Р
ис.
4.4. Схема
вузла
для
обробки осаду:
1 — бункер; 2 — гідроциклони; 3 —підвід пульпи до гідроциклонів; 4 — відвід води від гідроциклонів; 5 — підвід гарячої води; 6 — відвід гарячої води.
4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
Найбільш точними вимірювальними пристроями для контролю витрати стічної води у відкритих прямокутних каналах є лотки Вентурі (рис. 4.5), які розміщуються між пісколовкою і первинними відстійниками.
До лотка Вентурі стічна рідина надходить по каналу, розахованому в табл. 4.3. Ділянка каналу до і після місця влаштування вимірювального лотка повинна бути прямолінійною і не мати приток або відгалужень.
При максимальному надходженні стічних вод на очисну станцію Qгод тах = 3000 м3/год вимірювальний лоток Вентурі буде мати розміри: В = 1800 мм, в = 1180 мм, Н = 1200 мм, Е = 3000 мм, F = 4180 мм, К = 2000 мм, L = 9200 мм, і1 = 0,001, і2 = 0,002 (табл. 4.8).
Рис. 4.5. Лоток Вентурі для вимірювання витрати водя:
1 – підвіний лоток; 2 — установка дифманометра в шафі (варіант І); 3 —відвідний лоток; 4 — контрольний переріз лотка; 5 — установка дифманометра в колодязі (варіант П)
Таблиця 4.8