
- •Споруди водовідведення
- •Полтава пнту 2012
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Обсяг проекту
- •Склад проекту
- •Пояснювальна записка
- •1.4. Креслення
- •1.5. Вихідні дані для проектування
- •1.2. Сельбищна зона
- •1.3. Промислова зона
- •1.4. Характеристика водойми:
- •2. Кількість стічних вод і режим їх притоку
- •2.1. Кількість стічних вод від населення міста
- •Норми господарсько-питного водоспоживання
- •Поділ міських та сільських поселень на групи
- •Коефіцієнт, що враховує кількість жителів у населеному пункті
- •2.2. Кількість стічних вод від промислових підприємств.
- •2.3. Загальна кількість стічних вод
- •3.Вибір методу очищення стічних вод і складу очисних споруд
- •3.1. Склад і концентрація забруднень
- •3.2. Умови приймання стічних вод на споруди біологічного очищення
- •3.3. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.4. Санітарні умови спуску стічних вод у водоймища
- •3.5. Визначення концентрацій забруднень
- •3.6. Обчислення приведеного числа мешканців
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта змішання води водойми зі стічними водами
- •3.8. Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •3.8.1. Обчислення ступеня очищення за вмістом завислих речовин
- •3.8.2. Визначення ступеня очищення за бпКповн
- •3.8.3. Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3.9. Вибір методу очищення стічних вод
- •3.10. Обґрунтування технологічної схеми очисної станції
- •Питання для самоперевірки
- •4. Механічне очищення стічних вод
- •4.1. Методи та споруди механічного очищення стічних вод
- •Уніфіковані розміри первинних відстійників зі збірного залізобетону
- •4.2. Приймальна камера
- •Розміри приймальних камер очисних споруд при напірному надходженні стічних вод
- •4.3. Ґрати
- •4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
- •4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
- •Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
- •Технічні характеристики ґрат типу мг
- •4.3.3. Розрахунок ґрат типу су
- •Технічні характеристики ґрат типу су
- •4.4. Пісколовки
- •Значення коефіцієнта Кs
- •Гідравлічний розрахунок підвідних лотків до пісколовок
- •4.5. Піскові бункери
- •4.6. Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
- •Розміри вимірювальних лотків Вентурі залежно від витрати стічних вод [з]
- •4.7. Розрахунок первинних відстійників
- •Залежність турбулентної складової від повздовжньої швидкості
- •Тривалість відстоювання tset залежно від ефекту освітлення е і концентрації завислих речовин Сеп.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Біологічне очищення стічних вод
- •5.1. Методи біологічного очищення
- •5.2. Аеротенки
- •Значення мулового індексу, Ji, см3/г, залежно від навантаження на мул, qi, мг/(г × год), для міських стічних вод [1]
- •Значення коефіцієнта к1
- •Значення коефіцієнта к2
- •Залежність розчинності кисню, Ст, в 1 л чистої води від температури, Tw, при тиску 760 мм рт. Ст.
- •Технічні характеристики пневматичних аераторів
- •5.3. Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •Основні параметри різних типів відстійників
- •Винесення завислих речовин із вторинних відстійників залежно від тривалості відстоювання і значення бпКповн очищеної води
- •Основні технологічні характеристики вторинних відстійників залежно від ступеня біологічного очищення
- •Основні параметри типових радіальних вторинних відстійників
- •Питання для самоперевірки
- •6. Знезараження стічних вод
- •6.1. Методи знезараження стічних вод
- •6.2. Знезараження стічних вод хлоруванням
- •6.2.1. Вибір типу змішувачів
- •Продуктивність хлораторних
- •Основні характеристики лотків Паршаля
- •6.2.2. Вибір типу контактних резервуарів
- •6.3. Знезараження стічних вод ультрафіолетовим (уф) випромінюванням
- •Технічні характеристики установок так 55 уф-випромінювання
- •Питання для самоперевірки
- •7. Обробка осаду стічних вод
- •7.1. Методи обробки осадів
- •Навантаження осаду на мулові майданчики, м3/(м2 × р.)
- •Тривалість ущільнення в різних мулоущільнювачах.
- •7.2. Ущільнення надлишкового активного мулу
- •7.3. Знешкодження осадів
- •7.3.1. Розрахунок метантенків
- •7.3.2. Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
- •Значення коефіцієнта Кr
- •Основні дані і типові проекти газгольдерів
- •7.4. Механічне збезводнення осадів на вакуум-фільтрах
- •7.4.1. Підготовка осаду до збезводнення на вакуум-фільтрах
- •Розрахунок пристрою для промивання осаду
- •Розрахунок ущільнювачів промитого осаду
- •Реагенте господарство
- •7.4.2. Підбір вакуум-фільтрів і обладнання
- •Технічні характеристики вакуум- фільтрів
- •7.5. Механічне збезводнення осадів на центрифугах
- •7.5.1. Загальні положення
- •7.5.2. Технологічна схема обробки осаду на центрифугах
- •Технологічні і технічні параметри центрифуг
- •Типи декантерів фірми «Вестфалія-Сепаратор»
- •7.5.3. Розрахунок технологічних параметрів осаду, який збезводнюється на центрифугах з використанням флокулянтів
- •Ефектність затримання сухої речовини і вологість кеку прж механічному збезводненні на центрифугах без флокулянтів [1]
- •7.6 Термічне сушіння
- •7.6.1. Термічне сушіння осаду після вакуум-фільтрації
- •7.6.2. Термічне сушіння осаду після центрифугування
- •7.7. Мулові майданчики
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
- •Приблизний склад пояснювальної записка
- •1. Загальні методичні вказівки
4.3. Ґрати
Розрахунок ґрат, каналів і лотків для підводу стічних вод до ґрат та інших очисних споруд виконують на максимальну (833,33 л/с) і перевіряють на мінімальну (277,78 л/с) подачу стічних вод (розділ 2, формула (2.14)).
Ґрати влаштовують в окремій будівлі, тут же розміщують дробарки з бункером.
Нижче подаються методи розрахунку двох типів ґрат: МГ ~ ґрати з механізованими граблями з шириною прозорів 16 мм; СУ —пристрій для затримання сміття з шириною прозорів 5,2 мм, який збільшує затримання забруднень порівняно з ґратами МГ у 4—6 разів.
4.3.1. Розрахунок каналів і лотків
Рис. 4.1. Схема влаштування підвідних каналів і лотків та ґрат:
а) переріз підвідних каналів, лотків та ґрат;
б) план підвідних каналів, лотків та ґрат;
в) поперечний переріз стержня ґрати типу МГ.
Попередньо виконується гідравлічний розрахунок каналів на повну (до будівлі ґрат) і лотків на половинну (до кожних робочих ґрат) максимальну секундну витрату (рис. 4.1). Ураховуючи перспективу розвитку очисних споруд, вводять коефіцієнт 1,4. Щоб уникнути замулення каналів і лотків, виконуеться гідравлічний розрахунок на пропуск мінімальної секундної витрати.
Мінімальну розрахункову швидкість неосвітлених стічних вод у підвідних і відвідних каналах та лотках допускається приймати не менше 0,6 м/с. Максимальну — не більше 4 м/с для лотків і каналів, обладнаних бетонними плитами. Значення максимальної швидкості слід приймати: при глибині потоку менше 0,4 м з коефіцієнтом 0,85, більше 1 м — з коефіцієнтом 1,25 [1, 3, 5].
Розрахункове наповнення каналів і лотків прямокутного перерізу допускається приймати не більше 0,75 висоти. Розрахунки виконують за рекомендованими таблицями гідравлічних розрахунків труб і каналів [5]. Результати заносять у табл. 4.3.
4.3.2. Розрахунок ґрат типу мг
Наводиться методика гідравлічного розрахунку ґрат з механізованими граблями типу МГ, які застосовуються для вилучення зі стічних вод великих забруднень з механізованим вивантаженням їх на транспортні пристрої до дробарок.
Таблиця 4.3
Гідравлічний розрахунок підвідних каналів і лотків
Розрахункові дані
|
Витрата, л/с |
|||||
Канал |
Лотки |
|||||
qmin 277,78 |
qmax 888,33 |
qmax×1,4 1166,66 |
0,5× qmin 138,89 |
0,5× qmax 416,67 |
0,5×qmax×1,4 583,33 |
|
Ширина каналу, Bк, лотка, Bл, мм |
1000 |
1000 |
1000 |
600 |
600 |
600 |
Нахил, і |
0,0008 |
0,0008 |
0,0008 |
0,0016 |
0,0016 |
0,0016 |
Наповнення, h, м |
0,38 |
0,98 |
1,15 |
0,24 |
0,70 |
0,90 |
Швидкість, v, м/с |
0,73 |
0,96 |
1,02 |
0,75 |
1,01 |
1,07 |
Розрахунок ґрат виконується на максимальний секундний приплив стічних вод (м3/с).
Механізоване очищення ґрат від покидьків з улаштуванням дробарки для подрібнення передбачається при їх кількості 0,1 м3 /добу і більше. Питома кількість покидьків, що затримуються ґратами типу МГ при ширині прозорів 16—20 мм, дорівнює 8 л/(чол. × р,).
Ґрати влаштовуються в розширеній частині лотка — камері ґрат (рис. 4.1).
Визначаємо кількість покидьків, які знімаються з обраних ґрат:
(4.1)
де NС — приведене за завислими речовинами населеная (див. підрозділ 3.6).
За табл. 4.4 підбираємо відповідні для розрахункового випадку типові ґрати з механізованим очищенням (якщо Ωтр > 0,1м3/добу).
Приймаємо тип ґрат МГ-11Т, 2 робочих, 1 резервна, Вгр × Нгр = 1000 × 1600 мм, число прозорів п = 39.
Ширина камери, Вгр, м, яка дорівнює ширині ґрат, обчислюється за формулою
Вгр = S × (n – 1) + b × n , (4.2)
де S — товщина стержня ґрат, 0,01м;
п — число прозорів, яке приймається за табл. 4.4;
в - ширина прозору рекомендована 0,016 м.
Тоді ширина камери ґрат
Вгр = 0,01 × (39 - 1) + 0,016 × 39 = 1,00 м.
Швидкість течії води в прозорах ґрат типу МГ при максимальному припливу стічних вод повинна бути рівною 0,8— 1,00 м/с і визначається
(4.3)
де К — коефіцієнт, що враховує стиснення потоку граблями, дорівнює 1,05;
hл — висота шару води перед ґратами дорівнює наповненню в лотку.
vгр = 0,417 ×1,05/(0,016 × 0,7 × 39) = 1,00 м/с. (4.4)
Швидкість течії води перед ґратами при мінімальному припливу стічних вод визначається:
Vmin = qmin /(Bгр × hл) = 0,139/(1,0 × 0,24) = 0,58 ≈ 0,6 м/с. (4.5)
Таблиця 4.4