2.2. Види підприємств

Підприємства в Україні класифікуються за такими ознаками:

1. за метою і характером діяльності: комерційні і некомерційні;

2. за формою власності: приватні, колективні, державні, спільні;

3. за належністю капіталу: національні , іноземні і спільні;

4. за правовим статусом і формою господарювання: господарчі товариства, акціонерні товариства, ТЗОВ, товариство з додатковою відповідальністю, командитне товариство, кооперативні підприємства, об’єднання товариств (асоціація, концерн, консорціум), одноосібні підприємства;

5. за галузевим та функціональним видом діяльності: промислові, будівельні, с/г, транспортні, торгівельні, торгівельно-посередницькі, страхові, лізингові, банківські, туристичні тощо;

6. за технологічною цілісністю і ступенем підпорядкування: головні (материнські), дочірні, філії, асоційовані;

7. за розміром та чисельністю працівників: малі підприємства - у будівництві до 200 чол.; у промисловості до 100 чоловік; торгівлі до 15 чол.; середні - підприємства до 500 чол.; великі - більше, ніж 500 чол.

Основними елементами ринкової інфраструктури є:

1. Комерційні і інформаційні центри.

2. Товарні, фондові та валютні біржі.

3. Комерційно-кредитні об’єкти.

4. Транспортна і складська мережа.

5. Система комунікацій.

Інфраструктура ринку – це сукупність установ, які здійснюють просування товару із сфери виробництва в сферу споживання.

Сутнісний зміст основних видів інтеграційних утворень підприємств:

• асоціація - договірне об’єднання підприємства з метою координації господарської діяльності;

• корпорація – також договірне об’єднання різних суб’єктів на основі інтеграції виробничих, науково-технічних і комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень центральним органам управління ;

• консорціум – це тимчасове об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної мети (реалізації великого інвестиційного проекту), Може бути не тільки національним , а й міжнародним.

• концерн – це інтеграція підприємств різних галузей економіки на основі єдності власності та контролю, втрата окремими підприємствами самостійності, і як правило фінансового підпорядкування;

• холдінг – об’єднання капіталів, яке безпосередньо не здійснює виробничу діяльність , а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств;

• фінансово-промислова група – створюється за рішенням уряду , складається із суб’єктів різних форм власності для реалізації державних програм.

2.3. Виробнича і загальна структура підприємств

На підприємствах розрізняють: виробничу та загальну структуру підприємства.

Виробнича – інтегрований склад підрозділів підприємства ( цехів та обслуговуючих господарств), де відбуваються виробничі процеси.

Види виробничих структур:

1. Залежно від підрозділу, на основі якого формується виробнича структура:.

1. Цехова.

2. Без цехова.

3. Корпусна.

4. Комбінатська.

Цехова структура:

основні цехи – виготовляють продукцію, що призначена для реалізації на сторону;

допоміжні цехи – виготовляють продукцію, що призначена для власних потреб всередині підприємства;

обслуговуючі цехи – виконують роботи, що забезпечують необхідні умови для нормальної роботи основних та побічних цехів;

побічні цехи – займаються утилізацією відходів; експериментальні цехи .

До основних цехів належать :

• Заготівельні;

• Обробні;

• Складальні.

До допоміжних цехів належать:

• Інструментальний:

• Ремонтний;

• Транспортний, ЛЕП.

До побічних цехів належать:

• Цех товарів широкого (народного) вжитку.

До підсобних цехів належать:

• наприклад, свині.

До обслуговуючих цехів належать :

• склади;

• транспорт;

• мережа.

Безцехова структура : основою формування є виробнича дільниця, тобто сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція.

Корпусна: основою формування є об’єднання однотипних цехів великих підприємств.

Комбінатська: характерна для підприємств, де здійснюються багатостадійні процеси виробництва з послідовною переробкою сировини.

2. Залежно від спеціалізації основних цехів виробнича структура буває:

1. Технологічна.

2. Предметна.

3. Змішана.

Технологічна структура : характеризується спеціалізацією цехів на виконанні певної частки технологічного процесу. Характерна одиничним та дрібносерійним виробництвом з різноманітною та нестійкою номенклатурою.

Предметна структура : спеціалізація цехів на виготовлення певного виробу або групи однотипних виробів з використанням різноманітних технологічних процесів та операцій. Притаманна підприємствам велико серійного та масового виробництва з обмеженою номенклатурою та значними обсягами продукції.

3. Залежно від наявності основних і допоміжних цехів:

1. Комплексна;

2. Спеціалізована.

Загальна структура – це сукупність виробничих та невиробничих управлінських структур (відділів, бюро і служб) із системою відповідних зв’язків і підпорядкованості, які характеризують внутрішню будову підприємства.