2.4.8. Управління розвитком професійно-технічної освіти

Актуальні проблеми

Розвиток професійно-технічної освіти в Україні залежить від багатьох чинників, зокрема:

• державної політики у цій сфері освіти;

• урахування світових тенденцій у науково-технічному поступі різних галузей виробництва;

• якості стандартів;

• науково-методичного забезпечення професійної підготовки робітників;

• формування підготовки нової генерації педагогів професійно-технічної освіти, їхньої педагогічної майстерності, професійної вмотивованості та соціальної захищеності;

• участі роботодавців у підготовці сучасних виробничих кадрів (персоналу), створенні необхідної матеріально-технічної бази навчальних закладів;

• розвитку соціального партнерства і його законодавчого закріплення;

• забезпечення високоефективної управлінської діяльності на всіх рівнях – загальнодержавному, регіональному, інституційному.

Що стосується управління розвитком професійно-технічної освіти, то головні проблеми полягають в його недостатній ефективності, домінуванні тривалий час централізованого підходу, слабій розвинутості громадської складової. Ці та інші управлінські недосконалості спричинили значну дезінтеграцію освіти цього рівня та економіки, неадекватність якості підготовки кваліфікованих робітників сучасним викликам.

Причини виникнення проблем

1. Прорахунки у визначенні концептуальних засад управління професійно-технічною освітою в умовах демократизації суспільства, ринковізації економіки.

2. Відсутність державної і регіональних програм підготовки кваліфікованих робітників, науково обґрунтованого прогнозу розвитку ринку праці.

3. Інерційність надто централізованого управління системою професійно-технічної освіти.

4. Негативний досвід регіоналізації управління професійно-технічними навчальними закладами на початку 90-х років минулого століття без достатнього урахування стану розвитку економічних відносин і професійно-технічної освіти.

Шляхи і способи розв’язання проблем

Необхідно, щоб дві головні складові управління, державна (центральна) і регіональна, розглядалися в єдності, в органічній взаємодії з постійним корегуванням близьких і далеких цілей, чітким визначенням характеру змін, завдань і функцій професійно-технічної освіти, які повинні бути основою для створення нових моделей управління, упровадження інноваційних управлінських технологій, їх безперервного вдосконалення.

Соціально-економічні зміни потребують запровадження моделі державно-громадського управління підготовкою кваліфікованих робітників з метою підвищення ролі й відповідальності соціальних партнерів, суб’єктів господарювання та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за реалізацію кадрової політики у регіонах.

Потребують удосконалення механізми взаємодії місцевих громад із професійно-технічними навчальними закладами.

Для усунення протиріччя між централізацією управління і регіональним та місцевим значенням професійно-технічних навчальних закладів слід створити систему регіонального забезпечення ефективної діяльності професійної підготовки виробничого потенціалу у процесі децентралізації управління.

Сприятиме якості підготовки, підвищенню відповідальності учнів, педагогів, керівників за кінцеві результати навчання незалежне оцінювання успішності випускників професійно-технічних навчальних закладів.

Однією з головних умов повного і послідовного задоволення потреб ринку праці у кваліфікованих робітниках є створення інформаційно-аналітичного центру й налагодження системного моніторингу регіональної підготовки кадрів та їхнього соціального захисту. Йдеться про економічний і соціологічний моніторинг, аби виявити наявні у суспільстві потреби у професійно-технічній освіті й визначити рівень їх задоволення.

Головними завданнями інформаційно-аналітичного центру доцільно визначити такі:

• маркетингове дослідження ринку освітніх послуг і ринку праці для визначення поточної і перспективної потреб у робітничих кадрах;

• вивчення розвитку виробництва і сучасних технологій для встановлення вимог роботодавців до рівня підготовки кваліфікованих робочих;

• пошук свого сегмента на ринку освітніх послуг і ринку праці, характеристики якого відповідають профілю підготовки кадрів навчальних закладів регіону;

• моніторинг ринку праці з метою налагодження системи планування підготовки кадрів і запобігання безробіттю, організації прийому учнів, слухачів у професійно-технічні навчальні заклади;

• здійснення зв’язків зі споживачами освітніх послуг, громадськістю та засобами масової інформації;

• підготовка рекламних та інформаційних матеріалів;

• забезпечення зв’язку з колишніми випускниками навчальних закладів тощо.

Результатом діяльності центру має бути розроблення програми розвитку освітніх послуг системи професійно-технічної освіти регіону на перспективу, що розв’язує такі завдання:

• моделювання освітніх послуг у прогнозованому періоді;

• прогнозування обсягів підготовки кадрів у розрізі професій у системі професійно-технічної освіти відповідно до попиту ринку праці та ринку освітніх послуг.

Ширша автономізація навчальних закладів, упровадження державно-громадського управління та системи забезпечення їхньої діяльності на регіональному рівні зумовить підвищення ефективності і гнучкості управління професійною підготовкою робітників у регіоні, повноцінному розвитку трудового потенціалу, приведення у невідповідність системи професійно-технічної підготовки до потреб економічного зростання та інноваційного розвитку регіонів і країни у цілому.

Успадкована з минулого застаріла система управління професійно-технічною освітою має бути змінена гнучкою на засадах соціального діалогу та компетентнісного підходу, доповнена елементами прогнозування, моніторингу, самоорганізації. Водночас слід посилити контроль з боку державних органів управління за діяльністю більш як 1,5 тис. приватних навчальних закладів, що займаються професійним навчанням робітничих кадрів. Також застарілі механізми ліцензування підготовки кваліфікованих робітників нових професій не дають змоги швидко реагувати на зміни ринку праці.

Отже, створення системи децентралізованого державно-громадського управління з новими підходами до фінансування професійно-технічної освіти дасть змогу краще інтегрувати її з ринковим господарюванням.