- •Передмова
- •1. Робоча навчальна програма опис навчальної дисципліни «регіональна економіка»
- •Стуктура навчальної дисципліни «Регіональна економіка» у галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» всіх напрямів підготовки
- •Зміст навчальної дисципліни за модулями
- •Модуль 1
- •Тема 1 Предмет, метод і завдання курсу «Регіональна економіка»
- •План лекції
- •Тема 2 Наукові засади формування регіональних соціально-економічних систем План лекції
- •Тема 3 Економічне районування та територіальна організація господарства План лекції
- •Теми доповідей і рефератів по темі 3
- •Тема 4 Регіон у системі територіального поділу праці План лекції
- •Теми доповідей і рефератів по темі 4
- •Тема 5 Державна регіональна економічна політика та управління регіональним розвитком План лекції
- •Теми доповідей і рефератів по темі 5
- •Тема 6 Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах План лекції
- •Теми рефератів по темі 6
- •Тема 7 Природний трудоресурсний потенціал економіки України План лекції
- •Теми рефератів по темі 7
- •Завдання модульного контролю Перелік запитань до і поточно-модульного контролю
- •Модуль 2 Тема 8 Трансформаційні процеси в господарському комплексі України та їх регіональні особливості План лекції
- •Теми рефератів по темі 8
- •Тема 9 Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем План лекції
- •Питання для дискусії по темі 9
- •Тема 10 Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку План лекції
- •Питання для дискусії по темі 10
- •Тема 11 Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури План лекції
- •Теми доповідей і рефератів по темі 11
- •Тема 12 Фактори сталого розвитку План лекції
- •Теми доповідей і рефератів по темі 12
- •Завдання модульного контролю Перелік запитань до іі поточно-модульного контролю
- •Перелік екзаменаційних питань
- •Методи оцінювання та розподіл балів за рейтинговою системою. Методи оцінювання знань
- •Шкала переводу балів у зальноприйняті оцінки для підсумкового контролю за системою ects
- •Критерії оцінювання знань. Семінарські заняття
- •Шкала оцінювання знань студентів на семінарських заняттях
- •Самостійна робота студента
- •Індивідуальна робота студента під керівництвом викладача
- •Шкала оцінювання знань студентів при виконанні індивідуального завдання
- •Контрольний захід у формі контрольної роботи
- •Шкала оцінювання при проведенні контрольного заходу у письмовій формі
- •2. Загальні положення щодо курсової роботи з дисципліни «регіональна економіка»
- •2.1. Вимоги до курсової роботи з дисципліни «Регіональна економіка»
- •2.2. Загальна схема й особливості підготовки та захист курсової роботи з дисципліни «Регіональна економіка»
- •2.3. Структура курсової роботи з дисципліни «Регіональна економіка»
- •3. Формування змісту структурних елементів курсової роботи з дисципліни «регіональна економіка»
- •4. Оформлення курсової роботи з дисципліни «регіональна економіка»
- •4.1. Загальні рекомендації
- •4.2. Нумерація
- •4.3. Ілюстрації
- •4.4. Таблиці
- •Назва таблиці
- •Стандарти описування бібліографії
- •5. Тематика курсових робіт із навчальної дисципліни «регіональна економіка»
- •6. Зразок оформлення титульної сторінки з курсової роботи «Регіональна економіка»
- •Календарний план виконання курсової роботи
- •Роль рекреаційного комплексу в економіці україни та особливості його розміщення
- •7. Термінологічний словник з навчальної дисципліни «регіональна економіка»
- •8. Навчально-методичне забезпечення дисципліни «регіональна економіка» конспект лекцій тема 1 Предмет, метод і завдання курсу «Регіональна економіка»
- •1. Об’єкт і предмет курсу «Регіональна економіка»
- •2. Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки
- •3. Місце регіональної економіки в системі наук
- •4. Методологічні основи досліджень регіональної економіки. Значення наукових методів: їх сутність і види
- •Загальнонаукові підходи і міждисциплінарні методи
- •Специфічні методи наукових досліджень у сфері регіональної економіки
- •5. Основні завдання курсу
- •Тема 2 Наукові засади формування регіональних соціально-економічних систем
- •1. Зміст основних понять «закон», «закономірність», «принцип», «фактор», їх об’єктивний характер
- •2. Загальні закономірності розміщення виробництва та формування економіки регіонів
- •Закономірність територіального поділу суспільної праці
- •Закономірність глобалізації і регіоналізації розвитку світового господарства та її вплив на розміщення виробництва й формування економічних регіонів
- •3. Принципи та фактори розвитку і розміщення продуктивних сил, їх сутність. Принципи розвитку і розміщення продуктивних сил
- •Фактори розвитку і розміщення продуктивних сил
- •4. Основні етапи розвитку теорій регіональної економіки.
- •5. Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура
- •Структура економічного простору
- •Тема 3 Економічне районування та територіальна організація господарства
- •1. Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства
- •2. Принципи, критерії та чинники економічного районування
- •Критерії економічного районування
- •Чинники економічного районування
- •3. Економічний район, його сутність та основні риси
- •4. Системи економічного районування України
- •Тема 4 Регіон у системі територіального поділу праці
- •План лекції
- •1. Співвідношення понять «територія» і регіон та взаємозв’язок між ними
- •2. Взаємовідносини «регіон-столиця»
- •3. Поглиблення територіального поділу праці і оптимізація галузевої структури господарського комплексу регіону
- •Тема 5 Державна регіональна економічна політика та управління регіональним розвитком
- •1. Суть, мета і концепція державної економічної політики
- •2. Основні напрями та завдання державної регіональної економічної політики
- •3. Сутність механізму реалізації державної економічної політики
- •Організаційно-правова база реалізації регіональної економічної політики
- •4. Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні державної регіональної економічної політики
- •5. Прогнозування і державні програми розвитку регіонів
- •Тема 6 Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •1. Економіка України як єдиний господарський комплекс. Особливості та стан формування
- •2. Галузева структура економіки та тенденції її розвитку
- •3. Стратегія і тактика структурної перебудови економіки
- •4. Основні напрями удосконалення розміщення продуктивних сил
- •Тема 7 Природний трудоресурсний потенціал економіки України
- •План лекції
- •1. Сутність потенціалу розвитку регіону і його оцінка. Природно-ресурсний потенціал і природокористування
- •2. Демографічний, розселенський і працересурсний потенціал
- •3. Виробничий потенціал
- •4. Науково-технічний потенціал
- •5. Фінансовий потенціал
- •6. Інноваційно-інвестиційний потенціал
- •7. Бюджетний потенціал
- •08201, Вул. К. Маркса, 31, м. Ірпінь, Київська обл., Україна
4. Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні державної регіональної економічної політики
Система регіонального управління і місцевого самоврядування визначена в законах «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації».
Місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальністю органів місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальна громада – це жителі, що об’єднані постійним проживанням в межах села, селища, міста, що є самостійними територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
До органів управління місцевим самоврядуванням відносяться представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування, а також органи самоврядування населення.
Представницький орган місцевого самоврядування – виборний орган (рада), який складається з депутатів і наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Кількісний склад депутатів сільської, селищної, міської ради визначається радою відповідно до закону. Спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст представляють районні та обласні ради, тобто ради окремих адміністративно-територіальних одиниць. У містах з районним поділом за рішення територіальної громади міста або міської ради можуть утворюватися районні в місті ради, які, в свою чергу, утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є головою її виконавчого комітету.
Виконавчі органи рад – органи, які створюються сільськими, селищними, міськими радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування. Виконавчі органи рад складаються із виконавчих комітетів, управлінь, відділів, які підконтрольні і підзвітні відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. До делегованих повноважень належать такі повноваження органів виконавчої влади, які надаються органам місцевого самоврядування відповідно до закону. Делегованими можуть бути повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
Органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста.
Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села, селища, міста, обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємничого голосування строком на чотири роки і здійснює свої повноваження на постійній основі. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної ради, головує на її засіданнях.
Органи місцевого самоврядування наділяються власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст.
Формування новітньої вітчизняної системи управління здійснюється з урахуванням, критичним осмисленням та практичним використанням світового досвіду. Система державного управління та місцевого самоврядування формується в Україні з урахуванням історичного розвитку, відображає процеси формування нових економічних та управлінських відносин, відображає нові правові, політичні, соціальні, моральні, національні аспекти, притаманні сучасному періоду розвитку.
Суб’єктами, що реалізують державну політику в регіонах та безпосередньо здійснюють державне регулювання на місцях, є обласні, районні та міські держадміністрації. Вони забезпечують реалізацію законів України, указів Президента, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів, рішень відповідних представницьких органів регіонального самоврядування.
Отже, у виконавчої влади – Президента, Кабінету Міністрів, міністерств і відомств – держадміністрації є інструментом у процесі реалізації законів та інших правових актів.
Регіональні державні адміністрації мають широкі повноваження: в галузі соціально-економічного розвитку; у сфері бюджету та фінансів; управління майном, приватизації та підприємництва; у галузі містобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту та зв’язку; у сфері використання та охорони земель, природних ресурсів та охорони довкілля; у галузі міжнародних та зовнішньоекономічних відносин.
Для виконання функцій управління територією, реалізації загальнодержавної та регіональної політики у складі місцевих держадміністрацій існують відповідні економічні служби – комітети (департаменти) управління економікою (рис. 7). Функції цих служб є досить широкими і виходять за межі лише прогнозно-планової роботи.
Основними завданнями управління економікою місцевими державними адміністраціями є:
реалізація державної регіональної економічної політики на місцях;
забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку регіону;
сприяння проведенню економічних реформ, забезпечення раціонального використання виробничо-технічного та наукового потенціалу регіону, його природних, трудових і фінансових ресурсів;
Рис.7 Принципова структура органів державного управління на обласному рівні
• здійснення методичного керівництва економічною роботою в регіоні.
Роль органів місцевого самоврядування в період здійснення регіональної економічної політики має вирішальне значення. Від самоврядування, в першу чергу, залежить мобілізація людських і сировинних ресурсів на організацію ефективної ринкової економіки, створення нових робочих місць, повніше використання наявного соціально-економічного потенціалу у кожному регіоні, місті, селі.
Постійне зростання соціально-економічних потреб суспільства вимагає об’єднання зусиль та ефективної взаємодії центральних та регіональних органів управління у вирішенні невідкладних проблем. Центральна державна влада має право втручатися у діяльність органів місцевого самоврядування, але лише у встановлених законодавством випадках.
Регіони обласного рангу повинні виконувати організаційні функції у використанні природно-сировинних і людських ресурсів. Область є основною територіальною ланкою взаємодії суспільства і держави. Вона об’єднує первинні територіальні утворення (села, селища та міста) як складові структури територіальної організації суспільства.
Держава зберігає за собою функцію контролю за дотриманням законності дій виконавчої влади на регіональному рівні, вирішує найважливіші питання стратегії і тактики економічних реформ, здійснює управління основними сферами соціально-економічного розвитку країни.
Самоврядування в управлінні сільською місцевістю не повинно бути самоціллю, яка може призвести до самоізоляції. Розширення прав місцевих органів управління не означає, що вони у вирішенні економічних і соціальних проблем повинні спиратися лише на власні сили. Допомога «згори» потрібна тоді, коли загальмовані процеси самовідтворення не поновлюються внутрішні ресурси, тощо.