2. Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки

Для подальшого поглиблення знань про предмет регіональної економіки слід зупинитися на основних поняттях та категоріях, якими вона оперує. Вихідними в цій галузі є поняття про регіон і територію.

У ієрархічній системі соціально-економічного простору країни регіон займає проміжний «мезорівень» між макрорівнем країни та мікрорівнем суб’єктів господарювання. Категорія «регіон» тлумачиться у науковій літературі по-різному. Основною відмінністю є те, що частина дослідників визначає його як подібну за своїми природними, економічними властивостями, соціальними властивостями, яка характеризується певною спільністю проблем та бар’єрів розвитку [1, 8]. Інші автори, беручи до уваги все вищезазначене, вважають обов’язковою рисою регіону його адміністративну визначеність [14, 54]. Тобто, на їх думку, яка є найбільш доцільною, регіон будь-якого рівня завжди виступає як одиниця територіально-адміністративного поділу або їх поєднання. Такий підхід більш ефективний з народногосподарського пог­ляду, бо включає регіон у систему територіального управління держави. Коректним, на нашу думку, є визначення регіону як відкритої, територіально-цілісної і адміністративно визначеної частини країни, яка поєднує господарство, населення і природу та виступає суб’єктом певних економічних відносин та носієм різнобічних внутрішніх і зовнішніх функцій та інтересів. Таке розуміння регіону з позиції системного підходу, як складної єдиної суспільно-економічної» системи країни, лежить в основі досліджень, спрямованих на вирішення найбільш комплексних, інтегрованих завдань (проблем): регіоналізації державного життя краї­ни, розробки та реалізації регіонально-конкретизованих стратегій соціально-економічного розвитку, обґрунтування механізмів гармонізації інтересів держави, регіонів та суб’єктів господарювання.

В інших випадках при тематично спрямованих дослідженнях, націлених на вирішення певних соціальних, економічних, екологічних проблем, регіон може трактуватись у більш «вузькому» розумінні, адекватному за змістом цим проблемам. Так, у західній літературі регіон часто визначають як систему ринків; при соціальній спрямованості дослідження, наприклад, для оцінки якості життя населення в усіх його параметрах (від медико-фізіо­логічного до соціально-економічного), регіон може трактуватися як поліструктурна система забезпечення життєдіяльності населення. У геополітичних розвідках регіон повинен розглядатися, у першу чергу, як носій певних геополітичних якостей, що визначають його статус у геополітичному просторі країни чи світу.

До класиків регіоналістики, які почали пізніше називати цю галузь знань, необхідно віднести: на заході – Йоганна Тюнена, Альфреда Вебера, Вільгельма Кристаллера, Аугуста Леша (з пог­лядами яких ми ознайомилися під час розгляду теми «Теорія і концепція РПС і регіональна економіка»). Серед вітчизняних і ро­сійських учених необхідно назвати Степана Руданського, Миколу Баранського, Миколу Колосовського.

Отже, регіон перш за все являє собою складну територіальну соціально-економічну систему. І тому необхідно чітко визначити поняття терміна «територіальна соціально-економічна система».

Територіальна соціально-економічна система – взаємопов’я­зане, взаємообумовлене, певним чином організоване поєднання різноякісних об’єктів типу «природа – населення – господарство» на цілісній території. Тобто, головними компонентами (підсистемами) ТСЕС є природні, господарські та соціально-демографічні, які в процесі взаємодії між собою утворюють нову якість, що виражається у відносній стійкості, певному вияві закономірностей і функцій розвитку цієї цілісності. Кожна з цих підсистем має свою внутрішню структуру, тобто складається з підсистем нижчого рангу, які також певним чином структурно організовані. Складність функціонування ТСЕС полягає в тому, що кожний її елемент має множинність взаємозв’язків різного характеру, спрямованості та стійкості як з елементами даної системи, так і з зовнішнім середовищем. ТСЕС - це різного рангу форми просторової організації соціально-економічного життя суспільства у вигляді промислового чи сільськогосподарського підприємства, окремого населеного пункту, промислового району, області, країни, світової співдружності країн.

ТСЕС – це складні динамічні системи, що постійно змінюються в часі. Кожна з них має як функціональну так і територіаль­ну структуру. ТСЕС – це цілісний організм, для якого властиві якісно більш складні закономірності, ніж сума закономірностей складових частин. Цілісність системи породжує нову якість, яка не зводиться (є складнішою) до суми властивостей її елементів. Важ­ливого ознакою цілісності є відносна стійкість системи, яка виявляється в тому, що інтенсивність взаємозв’язків між елементами (внутрішніх зв’язків) вища, ніж інтенсивність зв’язків цих елементів із зовнішнім середовищем системи.

Специфічною властивістю ТСЕС, що підкреслює її суспільно-географічну якість, є територіальність. Територія, як складова системи, для решти елементів слугує своєрідним базисом, вона характеризує систему з точки зору територіальної впорядкованос­ті, щільності, рівномірності розміщення, протяжності, географічного положення. Територіальність системи виявляється в територіальних (просторових) зв’язках та аспектах між її елементами.